• Главная
• Общество

Госкино выделит 11,8 млн гривен на экранизацию романа Василия Шкляра "Залишенець. Чорний ворон". Это половина от той суммы, которая необходима для производства картины. Именно этот кинопроект стал одним из победителей девятого конкурсного отбора Госкино, сообщается на сайте ведомства.

Сценарий для фильма написал Андрей Кокотюха, а режиссером стал Олег Туранский, который ранее снял картину "Я з тобою" о двух друзьях-спортсменах, которые влюбились в одну девушку.

Василий Шкляр. Фото: QHA

Деньги на экранизацию романа "Залишенець. Чорний ворон" поклонники творчества Шкляра собирают с 2010 года. Сбор средств инициировал писатель Юрий Андрухович.

Помимо фильма, Шкляр также продал права на экранизацию романа телеканалу "1+1", который снимет мини-сериал из четырех серий.

Над романом "Залишенець. Чорний ворон" Шкляр работал 13 лет. Его опубликовали в 2009 году. Книга рассказывает о борьбе украинских повстанцев против советской власти в 1920-х годах. В его основу легли исторические документы, в частности, рассекреченные архивы КГБ. В 2011 году Шкляру присудили Шевченковскую премию за этот роман, но писатель от нее отказался. В письме к тогдашнему президенту Виктору Януковичу он попросил присудить ему премию после того, как "при власти не будет украинофоба Дмитрия Табачника". В итоге в указе президента о присуждении Шевченковской премии имени Шкляра не оказалось.

24 октября 2011 знаменитый польский кинорежиссер Ежи Гофман сказал, что отказался экранизировать роман Василия Шкляра "Черный ворон", потому что эта книга антироссийская и ксенофобская.

- Для меня" Черный ворон "- книга националистическая, самое что ни антисоветская, а антироссийская! Это книга ксенофобская, а это путь в никуда, - сказал Гофман.

ЦИТАТНИК

"Черный ворон"

• Ні, не було у нас зовсім страху, він звітрився разом з надією, бо коли в чоловіка уже й надія пощезла, то який може бути страх?
• Ніколи не кажи: в цій державі. Так завжди казали ті, для кого вона чужа. Кажи: наша.
• Звитяга породжує легенди, а відчай — брехню.
•  — Куди тобі, Юрасю, пустити свинцеву бджілку? У серце чи в голову. — У голову. — Ну так, звичайно, адже ти колись присягав, що в твоєму серці Україна.
• Якщо немає надії на перемогу, то зостається ще прагнення помсти. Прагнення, яким горіли всі козаки, більшість із них воно й привело до лісу.
• Немає нічого підступнішого за подачки з рук ворога. Лише наївний бевзь може покладатися на їхню добрість.
• Страшно сказати, що робить із людьми безнадія. Говіркі стають мовчазними, веселі — зажуреними, хоробрі — боягузами, а певні — зрадниками.
• То хто ж по-вашому бандит? Той, хто прийшов до нас із Московщини і серед білого дня грабує кожну хату, чи той, кого ви вигнали з дому і змусили піти до лісу, щоб боронити свій край?
• Як ото волос на голові, так було пораховано й кожен колосок селянина, над душею якого і далі стояв червономордий продзагонівець. Тому, як тільки випадала нагода, ми охоче навчали цих упирів замість хліба їсти святу земельку.
• Так часто буває серед людей: одне світить до тебе очима, сюсюкає, лижеться, та як прийдеться до діла, нічого доброго й на ніготь не зробить, а друге бурчить, свариться, стогне, тоді, дивись, останню сорочку скине із себе й віддасть.
• Отаман, котрий дозволяє ворогові вести пропаганду в своєму таборі, заслуговує розстрілу.
• Жодна катастрофа не ставить хрест на меті.