Тбілісі в епоху коронавіруса: дивні штрафи, переповнені ресторани і обов'язкові маски... на вулицях
Я не була в Грузії три роки, і на відстані здавалося, що грузини ставляться до коронавіруса простіше, ніж ми. Вони взагалі відносяться до життя простіше і легше, так чому пандемія повинна була стати винятком? Але ці надії не виправдалися.
Полетять не всі
Перша невелика «коронавірусна» проблема намалювалася ще в Києві. Справа в тому, що перед в'їздом до Грузії тепер треба заповнювати спеціальну анкету.
Після її заповнення прийшла відповідь на імейл: мовляв, форму попередньої реєстрації успішно відправлено, після прибуття потрібно пред'явити негативний ПЛР-тест і пройти ще один ПЛР на третій день після в'їзду в країну. Загалом нічого нового, так що я цей лист закрила і забула. І добре, що не видалила!
Я міркувала, що в Грузії, як в країні, «де перемогла діджіталізація», моє прізвище просто проб'ють по базі в аеропорту, побачать, що я зареєстрована, і тут же скажуть «гамарджоба, Генацвале!». Але не тут-то було.
У київському аеропорту мене навіть не стали реєструвати на рейс до тих пір, поки я не знайшла цей лист в пошті і не продемонструвала його на стійці реєстрації. Співробітник аеропорту пояснив, що це не їхня особиста ініціатива, а настійне прохання грузинської сторони: не пускати на борт мандрівників, які не мають при собі відповідь на анкету і негативний ПЛР (або документ про вакцинацію ).
Але погодьтеся: було б дуже логічно попередити заздалегідь про те, що лист потрібно зберегти, тому що без нього не пускають на борт.
Під час польоту все було як завжди. Хіба що регулярно звучали нагадування залишатися протягом усього польоту в масці. До речі, коли перед злетом бортпровідник показував, як в разі необхідності надягати кисневу маску, пасажирів попередили: перед тим як надягати кисневу, зніміть свою захисну маску!
Маски на вулицях
Тбілісі здивував великою кількістю масок не тільки в закритих приміщеннях, а й на вулицях. Одностайності з цього приводу серед жителів немає: одні стверджують, що маски на вулицях продовжують залишатися обов'язковими, інші вважають, що на вулиці вже можна і без масок, але все ж носять їх про всяк випадок.
Справа в тому, що в минулому році, коли в Грузії вводили комендантську годину, разом з нею ввели і штрафи. І якщо за відсутність маски сума цілком підйомна - 20 ларі на перший раз і 40 ларі в разі повторного порушення (близько 175 грн і 350 грн відповідно), то за порушення комендантської години - 2000 ларі (17,5 тис. грн). Пізніше штрафи скасовували, потім знову вводили, і сьогодні вже навіть місцеві не можуть зрозуміти, що відбувається.
- Зрозуміло, що все це ми переживаємо вперше, але грузинський уряд за останні півтора року вчинив кілька помилок, які досить негативно вплинули на ставлення грузинів до коронавіруса, - каже мешканка Тбілісі Ірина. - По-перше, це штрафи: спочатку ввели абсолютно драконівські суми, а потім, коли частина людей заплатила, а частина - ні (згідно з офіційними даними, загальний обсяг несплачених штрафів у червні 2021-го склав близько 24 млн доларів. - Авт.), їх просто списали! Можна тільки здогадуватися, як себе почувають люди, які заплатили штрафи і чи будуть вони їх платити надалі.
Другий момент стосується маскового режиму, продовжує моя співрозмовниця. У липні, коли захворюваність в Грузії почала зростати, уряд несподівано скасував масковий режим на відкритому повітрі. Чому це було зроблено - незрозуміло. Можливо, хотіли привернути туристів або вирішили, що в таку спеку на вулицях в масках буде нестерпно. Але в результаті такого рішення в суспільстві склалася думка: раз на тлі зростання захворюваності маски скасовують, не так вже вони й рятують.
За словами Ірини, в ставленні до коронавіруса грузини мало відрізняються від усього світу. І їх «пандемічні емоції» коливаються в діапазоні від «ми всі помремо» до «коронавіруса не існує».
До речі, мені все ж вдалося розібратися в цьому питанні: з середини серпня 2021-го носіння масок як в приміщеннях, так і під відкритим небом дійсно знову обов'язково. Так що місцеві жителі задихаються на вулицях в масках не за власним бажанням і не за завичкою, а відповідно до чинного законодавства.
Про громадський транспорт
Говорячи про життя в Тбілісі, відразу хочеться сказати про міський транспорт, який рухається вперед семимильними кроками. На маршрутах міста працюють комфортабельні автобуси (тролейбусів і трамваїв в місті немає), які ходять строго за розкладом. А самий розклад - на електронних табло на кожній зупинці. Вартість проїзду в автобусі, як і в метро, становить 0,5 ларі (близько 4,4 грн). Цікавий момент: пасажир платить не за поїздку, а за півтори години користування громадським транспортом. І якщо, наприклад, людині їхати на роботу двома видами громадського транспорту або потрібно з'їздити, скажімо, на ринок і назад, то цілком можна вкластися у вартість однієї поїздки, яка, як неважко помітити, вдвічі нижче, ніж у Києві.
Обговорюючи тему громадського транспорту Тбілісі, не можна не згадати ще про один найцікавіший проект, який був реалізований саме під час пандемії. На проспекті Чавчавадзе для громадського транспорту виділені не праві, а ліві смуги - відповідно, автобусні зупинки розташовані не на узбіччі, а посередині дороги.
Справа в тому, що до будівництва цієї дороги залучили французьку компанію, а та, в свою чергу, зайнялася дослідженням руху. І прийшла до висновку, що через особливості проспекту (велика кількість поворотів на прилеглі до проспекту вулиці) розміщення автобусних смуг на узбіччі створило б проблеми як для громадського транспорту, так і для приватних автомобілів.
Так що тепер для пішоходів, які переходять проспект Чавчавадзе, правила виглядають наступним чином. Спочатку дивимося наліво (звідти їдуть автомобілі), потім направо (звідти їдуть зустрічні автобуси), потім - знову наліво (там теж автобуси), і знову направо (автомобілі). Словом, треба бути весь час напоготові! Жителі Чавчавадзе спочатку були не дуже задоволені нововведенням, але зараз звикли. Тим більше що автобуси завдяки виділеним смугам дійсно стали швидше особистого автомобіля і таксі.
До речі, штраф за проїзд по смузі громадського транспорту - 100 ларі (870 грн). «Проскочити» не вийде - камер дуже багато.
Про ресторани і магазини
При відвідуванні ресторанів і торгових центрів на вході - обов'язковий температурний скринінг, але в продуктові магазинчики, особливо невеликі, пускають без перевірки.
До слова, в тбіліських магазинах дуже багато товарів українського виробництва - від спонжиків і ватних паличок до різноманітних продуктів. Ось хто рятує український зовнішньоторговельний баланс!
Багато популярних ресторанів сьогодні заповнені і переповнені, а в деякі і зовсім не можна потрапити без бронювання столика. Для грузинів це в новинку: звичайно, вони дуже люблять їсти поза домом, але і закладів було завжди більш ніж достатньо для того, щоб могли розміститися всі бажаючі. Але сьогодні бажаючих посидіти в ресторані більше, ніж зазвичай.
По-перше, всі скучили за спілкуванням, атмосфері розслабленості і улюблених стравах.
А по-друге, зараз це єдина законна можливість перебувати без маски поза стінами своєї квартири.
Українських товарів в супермаркетах Тбілісі вистачає. Фото: Наталя Мичковська
