25 листопада
Завантажити ще

Як Джим Керрі пародіював Брежнєва і намагався бути серйозним

Як Джим Керрі пародіював Брежнєва і намагався бути серйозним
Фото: globallookpress.com

Мріяв стати сталеваром

Джим Керрі став американцем лише у 2004 році, коли офіційно прий­няв громадянство США. А раніше був канадцем. Народився він у Ньюмаркеті, передмісті Торонто, у скромній родині бухгалтера та домогосподарки. У обох батьків - французьке коріння, і прізвище Керрі - насправді англізоване французьке Карре.

Його дитинство пройшло у великій бідності: одного жахливого дня батько залишився без роботи, а потім сім’я втратила дім і була змушена жити у фургоні, причепленому до старенького «Фольксвагена». Пізніше батько знайшов іншу роботу - працював бухгалтером на шинному заводі. Але, щоб розплачуватися за житло, Джим та його брат були змушені після школи підробляти на цьому підприємстві то прибиральниками, то охоронцями. На той час найбільшою мрією Джима було стати сталеваром - йому здавалося, що на сталеплавильному заводі найкращі робочі місця в окрузі (так було і насправді).

Однак Джим мав одне захоплення: корчити різні пики і передражнювати інших людей. Виходило так добре, що ще підлітком він почав виступати в клубах як пародист. Перший гонорар - 20 канадських доларів - він отримав у 17 років. Прорив стався 1981-го - його портрет з’явився в газеті «Торонто Стар»: тамтешній критик, вражений пародією Джима на співака Семмі Девіса-молодшого, назвав його майбутньою зіркою. А потім відомий комік Родні Денджерфілд запросив взяти участь у своїх шоу на розігріві.

Канада була підкорена: у Торонто Джим став знаменитістю. Але йому хотілося більшого - завоювати американське телебачення та Голлівуд. Карабкатися на цю гору довелося набагато довше. З великими труднощами він потрапив на шоу Джонні Карсона, де за кілька хвилин спародіював безліч людей і істот - від Елвіса Преслі та Джека Ніколсона до Леоніда Брежнєва та жабки Керміта. Потім він отримав роль у телесеріалі «Качина фабрика», а ось у кіно справи йшли зі скрипом: він якщо і з’являвся, то в невідомих, м’яко кажучи, картинах на кшталт молодіжної вампірської комедії «Одного разу укушений». Він відчайдушно намагався пробитися у головне американське гумористичне телешоу Saturday Night Live, але на прослуховуваннях йому кілька разів відмовляли… Продовжував виступати і на сцені - але там публіка бачила в ньому лише пародиста, в інших жанрах вона сприймати його відмовлялася.

Комедія «Ейс Вентура: Розшук домашніх тварин» явно не входить до творчих перемог артиста, зате вона полюбилася глядачам і зібрала $107 мільйонів. Фото: globallookpress.com

Комедія «Ейс Вентура: Розшук домашніх тварин» явно не входить до творчих перемог артиста, зате вона полюбилася глядачам і зібрала $107 мільйонів. Фото: globallookpress.com

«Гумове обличчя»

Поворотним моментом стала участь у скетчкомі «У живих фарбах». Керрі й не здогадувався, що там його помітять продюсери комедії «Ейс Вентура: Розшук домашніх тварин». Вони не могли знайти актора на головну роль: думали про Алана Рікмана, про Вупі Голдберг (довелося б переписати сценарій, перетворивши героя на жінку).

Але ось продюсери натрапили на Джима і... Він потім говорив: «Я знав, що глядачі або підуть на цей фільм, або він повністю мене зруйнує». У ролі Ейса Вентури він хотів бути «безперервно смішним», «влаштувати рок-н-рол». І до його стилю після цієї картини миттєво приліпився англійський епітет manic - «перезбуджений», «божевільний», «маніяцький». Звичайно, «Ейс Вентура» був ще спокійним фільмом у порівнянні з «Маскою», де Керрі зміг виявити це маніяцтво повною мірою.

Картина базувалась на досить дорослих коміксах видавництва Dark Horse, в яких старовинна маска, наче наділена душею, перетворювала хлопця на ім’я Стенлі Іпкісс на лиходія (його потім вбивала подруга). Маска взагалі робила з людей якихось монстрів. Але в Голлівуді вирішили зменшити оберти і перетворити екранізацію на безневинну, практично дитячу розвагу: людина, що надягла маску, ставала не вбивцею, а лише любителем різних витівок, який ніби-то втік з мультика. Важко повірити, але до цієї нехитрої концепції фільм болісно йшов кілька років: то його хотіли зробити фільмом жахів, то романтичною комедією, а на головну роль планували то Ніколаса Кейджа, то Робіна Вільямса. І лише коли на роль затвердили Керрі, якого помітили в тому ж доленосному серіалі «У живих фарбах», справи пішли на лад.

«Маска» пред’явила публіці не тільки свіже обличчя («гумове обличчя» - це прізвисько Керрі на той момент вже заробив завдяки своїм виступам), але й феєричні за мірками 1994-го комп’ютерні спецефекти. І в результаті фільм зібрав величезні гроші - $350 мільйонів. Залакував цей успіх Керрі роллю в комедії «Тупий і ще тупіший», яка багатьох шокувала грубістю, але теж стала суперхітом.

Завдяки «Масці» та іншим кінохітам ми звикли думати, що Джим - це людина, яка не вміє сумувати та довго сидіти на одному місці. Фото: globallookpress.com

Завдяки «Масці» та іншим кінохітам ми звикли думати, що Джим - це людина, яка не вміє сумувати та довго сидіти на одному місці. Фото: globallookpress.com

У гонитві за «Оскаром»

Тепер Джим був зіркою Голлівуду. Залишалося довести всім, що він - якщо буквально перекладати англійський вираз - «може робити драму». На вершині сходів до визнання знаходився не гонорар $20 мільйонів за фільм (саме такі чеки Керрі незабаром став отримувати), а «Оскар». Але до «Оскара» він так і не дістався.

Він знімався у великих режисерів - Мілоша Формана («Людина на Місяці») та Пітера Віра («Шоу Трумана»), але кіноакадемія не відзначила його зусиль навіть номінацією. Не відзначила вона і його найкращу на сьогодні роль у «Вічному сяйві чистого розуму». Режисер Мішель Гондрі зробив практично неможливе - вилікував Керрі від його звичної «маніакальності», перетворивши на звичайну людину та гарного актора. Він забороняв йому імпровізувати на зйомках, але при цьому сам намагався збити з пантелику: наприклад, в останню секунду перед командою «Мотор!» раптово вимагав зіграти сцену зовсім інакше, ніж планувалося. Потрібно було багато хитрощів, щоб ми побачили зовсім іншого Джима Керрі. Можливо, схожого на справжнього.

Взагалі-то він досить закрита людина, яка вже точно не прагне потрапити на сторінки світської хроніки або відкривати душу перед інтерв’юерами. Якщо говорити про особисте життя, у нього періодично виникали романи з дівчатами, але розповідати про них не прагнуть ні він, ні дівчата. Однак у середині 2010-х трапилася велика драма, про яку писали дуже багато.

Джим мав стосунки з Катріоною Уайт, ірландкою вдвічі молодшою за нього, спеціалісткою з гриму. Після бурхливого роману з Керрі вона вийшла заміж, але стосунки з актором, зважаючи на всі обставини, не перервала. У 2015-му тіло Катріони було знайдене в її лосанджелеській квартирі - вона скоїла самогубство. Керрі випустив офіційне повідомлення, де назвав Катріону «милою і ніжною ірландською квіткою, надто чутливою для цієї землі: любити і бути коханою - все, що змушувало її радіти». Проте офіційний чоловік заявив, що Джим міг бути причетний до її смерті, постачаючи їй ліки, які можуть становити небезпеку здоров’ю. Керрі був обурений і заявив: «Це якась гидота, спроба нажитися на мені та на жінці, яку я любив». Справа так нічим і не закінчилася, але більш товариським після неї Джим точно не став.

5 найкращих фільмів
  • «Маска» (1994)
  • «Шоу Трумана» (1998)
  • «Людина на Місяці» (1999)
  • «Брюс Всемогутній» (2003)
  • «Вічне сяйво чистого розуму» (2004)
Новини по темі: Кіно Джим Керрі