Ведучий «Хто зверху?» Богдан Шелудяк: Нам з Лесею завжди є що сказати у відповідь одне одному
Головна інтрига – хто замінить Сергія Притулу та стане співведучим Лесі Нікітюк – розкрита. Капітаном чоловічої команди розважального ігрового шоу «Хто зверху?» на Новому каналі став блогер-мільйонник Богдан Шелудяк. Ще на етапі кастингів керівниця проєкту Анна Вовк говорила, що новий ведучий має бути кардинально іншим, щоб уникнути порівняння з попередником. І вдалу суміш усіх необхідних критеріїв команда побачила саме в Богданові.
«Я буду собою! Реагуватиму, жартуватиму, а в результаті опинюся зверху», - упевнено говорить новий капітан, адже зйомки вже розпочалися.
KP.UA обговорила з Богданом Шелудяком всі закулісні подробиці телепроєкту та інші життєві плани.
Подобається мені чи ні, але порівнювати будуть, цього не уникнути
- Богдане, вітаю вас з новим проєктом. І, я б сказала, нелегкою ношею, адже вас усі будуть порівнювати із Сергієм Притулою.
- Я чудово розумію, що спочатку глядачам буде незвично, адже Сергій Притула – справжня легенда цього шоу, вів його десять років. Тому і порівнювати нас точно будуть. Подобається мені чи ні, але цього не уникнути. Я розумію, що фразочки, реакції та міміка Сергія стали мемами, і точно не буду намагатися його наслідувати. Працюю над тим, щоб не перебирати на себе чийсь образ, досвід, манеру ведення, а випрацювати своє. Нехай нас порівнюють, головне - мені ні з ким себе не порівнювати, щоб не загубити себе.
- Не боїтеся, що, знову ж таки, порівнюючи, будуть критикувати? Покритикувати люди вміють. Бо до Притули вже звикли, а коли звикають до конкретної людини на конкретному місці, завжди щось комусь не так.
- Скажу так: я блогер з майже восьмирічним досвідом. Стосовно критики вже давно все зрозумів. Хоч що б ти зробив – добре це чи погано – знайдуться ті люди, яким не сподобається. Тому важливо, щоб тобі самому подобалося те, що ти робиш. Щоб команда була задоволена твоєю роботою. А люди завжди будуть ділитися на два типи – задоволені й ні. Або ж це може бути взагалі одна людина в різному настрої. Тож до цього надто прислухатися сенсу немає. Я намагаюся враховувати конструктивну критику на мою адресу від людей, які можуть її чітко сформулювати.
- Керівниця проєкту «Хто зверху?» Анна Вовк розповідала, що шукали насамперед людину, в якої б виникла «хімія» з Лесею Нікітюк, щоб відчувався азарт протистояння. «Хімія» виникає, як на мене, коли люди насправді на одній хвилі й підходять одне одному. Чим ви схожі? Що вас об'єднує? Приміром, почуття гумору чи, може, навпаки – протилежності притягуються?
- Мені здається, що ми з Лесею не схожі. Але не можу сказати, що ми протилежності. Напевно, у нас є щось спільне в плані гумору. І взагалі нам завжди є що сказати у відповідь одне одному. Я думаю, що це й відчули продюсери проєкту на трактах.
- До речі, коли ви знімалися в шоу «Пара на мільйон», де ведучою була Леся, то ще тоді глядачі почали говорити, що між вами є якась «хімія». Чи все це тонкощі телебачення – певний ракурс, монтаж?
- Звісно, «хімія» була. Бо це ж проєкт про кохання! Та і взагалі, фліртувати – це добре. Мені здається, що глядачам цікаво за таким спостерігати. Подобалося відчувати таке невеличке змагання всередині діалогу. Знаєте, хто кого перефліртує (усміхається). Думаю, завдяки цьому між нами й відбувається певна «хімія».
- Власне, Леся й сама говорила, що між вами одразу з’явилося відчуття легкого конекту. Чим можна привернути увагу Лесі Іванівни?
- По-перше, я вважаю, що не слід називати молоду дівчину Лесею Іванівною. Думаю, що цим і можна привернути її увагу. Маю на увазі - ставитись до неї як до дівчини, а не як до керівника чи зірки. Як на мене, то всі ці моменти одразу відчуваються. Якщо чоловік сприймає Лесю як Лесю Іванівну, то буде відчуватися домінантність її над цим чоловіком. Для мене Леся – це Леся. Можливо, тому в нас і відбулися одразу «хімія» та конект.
Леся Нікітюк та Богдан Шелудяк уже готують нові випуски. Зйомки стартували 5 червня. Фото: Новий канал
У цьому проєкті почуваюся як риба у воді
- «Я випробовувала його по всіх фронтах, але він тримався», – поділилася Леся своїми враженнями від трактів. Як вона вас випробовувала?
- Для мене ці тракти взагалі були стресовими. Адже більше року я не брав участі в телепроєктах. Точніше, брав лише як учасник, а не як ведучий. Та й на кастинги останнім часом не ходив. Зізнаюся, ці тракти були одні з небагатьох, до яких я готувався. Читав структуру шоу, дивився випуск останнього сезону проєкту, щоб щось собі нагадати. В усьому іншому я покладався на імпровізацію. Бо, насамперед, шоу будується на ній. Тож Леся справді випробовувала мене, щоб міг максимально розкритися. Їй та всій команді проєкту потрібно було подивитися на мою пластичність. І, судячи з усього, пластичність в мене на достатньо високому рівні (сміється).
- Ви з Лесею давно знайомі? Які у вас були стосунки?
- З Лесею ми просто знайомі. Кілька разів пересікалися у спільній компанії. І, здається, все.
- Коли вона побачила вас на трактах, якою була її реакція?
- На той момент, ми, напевно, більше року не бачилися. Тому просто тепло привіталися. Пам’ятаю, що Леся виглядала втомленою. Оскільки я був уже останній чи передостанній кандидат на роль ведучого, якого вона мала трактувати.
- Ви ходили на кастинг ведучого ЖВЛ разом із Дантесом та Добриніним. І тоді казали, що, коли їх побачили, подумали: «Чуваки прям ведучі, а я хоча й артистична людина, але не маю такого рівня». Що зараз додало впевненості, що ви можете бути першим?
- Мені значно легше працювати в імпровізації, знаючи структуру проєкту. ЖВЛ – це проєкт, де треба йти виключно за готовим текстом. А у «Хто зверху?» щонайменше 70% – це імпровізація. Власне, тому я став ведучим цього шоу, а не іншого. У такому форматі почуваюся комфортніше. Як риба у воді! Формат, де я конферанс, читаю з планшетки чи суфлера – не зовсім моє.
Богдан каже, що хоче бути гідним ведучим проєкту «Хто зверху?». Фото: Новий канал
Інвестував доволі великі кошти в крипту
- У вас в Instagram зазначено, що ви криптоінвестор. Спершу можна подумати, що маєте банк крипти. Але знаю, що у вас є курс, як заробити за допомогою крипти, то ж йдеться саме про це?
- Справді, так і є. Я інвестував доволі великі кошти в крипту. Банку крипти в мене немає. Але є компанія, яка займається різними спектрами у сфері криптовалюти. Це і навчання людей трейдингу, і інвестиції, і телеграм-канали. Різноманітні напрямки. У нашій команді є люди, які чудово розуміються на цій сфері. Для них це основний вид діяльності в житті, тож вони чудово працюють самі й діляться знаннями з іншими. Також крипта дає мені та моїм колегам змогу допомагати нашій країні на шляху до перемоги. Восени ми з компанією встановили криптоферму на Контрактовій площі, яка майнить гроші на ЗСУ. А ще, головне, привертає увагу людей до того, що вони можуть донатити також у крипті. З цієї криптоферми ми зібрали 100 з хвостиком тисяч гривень, додали ще 200 тисяч з власного бюджету й передали цю суму «Добробату» на відбудову дитячого будинку в Бучі. Я майже не поширюю збори та не влаштовую сам, але власним коштом закривав та закриваю збори на авто й на одяг бригаді, в якій служить мій друг дитинства.
- Самі на крипті заробляєте?
- Так. Ось буквально всередині весни продав більшість своїх активів і заробив на цьому, умовно за чотири-п’ять місяців, 35-37%. Якщо це комусь щось скаже (усміхається). Але зазначу, що це досить непоганий результат.
- Ви говорили, що ви багата людина. Дуже багата?
- Багатство – це дуже відносне поняття. Скажу так: я людина з певним достатком. І цього достатку вистачить, аби не відчувати себе дискомфортно в ситуаціях, які можуть трапитися зі мною, з родичами і взагалі з ким завгодно. Якщо я залишуся без роботи, то це не буде смертельно.
- Тобто завидний холостяк, як у нас люблять говорити?
- Можна й так сказати. Хоча, звісно, це залежить від того, кому що треба. Якщо ми говоримо про стереотипне уявлення про завидного холостяка, то, мабуть, мене так можна назвати.
- Ви колись казали, що не проти участі у реаліті «Холостяк». Ваша думка не змінилася?
- Думаю, що це залежить від періоду життя, в який запропонували б участь у цьому проєкті. Якщо б робота чи стосунки не завадили взяти участь у «Холостяку», то я б це зробив. Мені просто цікаво позніматись у такому форматі. Це по-перше! А по-друге, можливо, саме в таких умовах я б справді інакше поглянув на стосунки і знайшов би там своє кохання (усміхається).
Грандіозних планів на далеке майбутнє зараз не будую
- В інтерв’ю KP.UA минулого року ви розповідали, що на початку повномасштабної війни, ввечері 24 лютого, зняли «приліт» та заграву від нього на Лівому березі. А 27 лютого вам заблокували сторінку в Instagram майже на місяць. Це через це відео?
- Насамперед скажу, що сторінку мені заблокували не через це відео. Так, я зняв заграву від вибуху, бо на той момент ще не було зрозуміло, що можна фільмувати, а що ні. ППО, як таких, тоді не було. Мою сторінку заблокували, бо я активно висвітлював події, які відбуваються в Україні. 20-25% моєї аудиторії було з росії. І на початку великої війни всі блогери зверталися саме до росіян і білорусів, щоб відкрити їм очі. Але, думаю, що саме вони постійно скаржилися на мій правдивий контент про війну, і врешті сторінку заблокували. Це було не один раз.
Через певний проміжок часу мене знову заблокували через контент, який Instagram називає «чутливий». Все, що стосується війни, жертв і нашої реакції на агресію росії до нас, Instagram «підчищає». Це стало для мене певним уроком. Тепер я намагаюсь у своєму блозі більш креативно ненавидіти росіян. Наприклад, щоб обійти нейромережу, яка теж блокує дописи чи сторіс в Instagram, пишу не «русские», а «узкие», не «росіяни», а «сосіяни». Тобто не прямою мовою, але так, що всім точно зрозуміло, що я маю на увазі.
- Я питаю ще й тому, бо, як ми бачимо, багатьох блогерів та публічних людей, у яких велика аудиторія, війна нічому не вчить, і вони продовжують знімати відео та викладати в мережу те, що не потрібно. Як з цим боротися?
- Наскільки я розумію, то зараз із цим вже борються. Питання не лише в тому, що це роблять публічні люди. Питання в тому, що це роблять УСІ люди. Наприклад, у TikTok, якщо навіть не публічна особа опублікує таке відео, то воно набере мільйони переглядів. Тож йдеться не про когось вибірково, а про всіх без винятку. Всі мають зрозуміти, що постити роботу ППО чи місця вибухів не можна! Чому це роблять через майже півтора року великої війни? Не розумію. Особисто я востаннє щось таке знімав у лютому 2022 року. Зараз розумію, що в такі моменти краще йти в укриття, а не ризикувати, знімаючи кадри, які можуть допомогти ворогу.
- Ви – з тих людей, які ніколи не живуть одним днем, все одно плануєте наперед. Що собі напланували?
- Це правда. Я не живу одним днем. Але, зізнаюся, грандіозних планів на далеке майбутнє зараз не будую. Ми всі живемо в «підвішеному» стані, коли не зовсім зрозуміло, що буде завтра. І як це завтра відобразиться на нашому житті. Тому глобальні плани на кшталт, чим я хочу займатися, як розвивати компанію, блог, як можу допомогти ЗСУ, у мене є. А конкретніші з’являються по ходу справ, чесно кажучи.
- Якщо планувати наперед, треба бути готовим до всього. Ви проходите якісь курси, підготовку, раптом доведеться йти захищати країну?
- Буквально в квітні почав проходити курс зі стрільби з автомата. В мене було два заняття на полігоні. Загалом має бути, здається, шість. Поки що, зізнаюся, трохи закинув цю справу, оскільки немає часу. Але обов’язково закінчу курс. Хочеться чітко розуміти, як тримати зброю в руках.
- А щодо планів особистих – чого хочеться?
- З найближчого – стати гідним ведучим проєкту «Хто зверху?». Це справді легендарне шоу, яке підіймає настрій і моральний дух мільйонам українців, що зараз дуже важливо. Тому ця робота посунула всі інші особисті плани. Мій фокус – на «Хто зверху?». Сподіваюсь, у нас все вийде!
