"1+1" - 30 років: Сєнічкін, Падалко та Вітвіцька згадали, як починали працювати на телеканалі
3 вересня телеканалу "1+1 Україна" виповнюється 30 років. На честь цієї дати журналісти, телеведучі та співробітники мовника публікують у соцмережах, зворушливі пости, згадуючи, як розпочинався їхній шлях на телеканалі, а також моменти в ефірі та поза кадром, які запам'яталися найбільше.
Алла Мазур
Одна з перших телеведучих на телеканалі Алла Мазур зробила репост повідомлення "1+1" і закликала колег згадати про те, якими вони були в період початку роботи в штаті мовника і про що мріяли.
- Не встигли й озирнутися, а вже 30 років "Студії 1+1". Три десятиліття нашого з вами спільного життя… Я з цієї нагоди у своїх архівах ще покопаюся. А поки що колеги зробили свою добірку. Давайте згадувати, якими ми були і про що мріяли, - написала телеведуча.
Фото: instagram.com/allamazurofficial
Руслан Сєнічкін
Ведучий "Сніданку з 1+1" Руслан Сенічкін у соцмережах показав рідкісні кадри залаштунків проєктів, знятих у різні періоди за останні 15 років. Шоумен подякував колегам і глядачам, які дивляться ефір і довіряють мовнику свої історії.
- "1+1" сьогодні 30 років! З яких я тут 15. Ознакою довгого та змістовного життя є зворотний зв'язок із глядачами, які з нами живуть цим життям. Тому хочеться побажати глядачам довголіття, не падати духом, переможних моментів у всіх сферах життя. І найголовніше, як доводить "Сніданок" і спілкування з аудиторією, це те, що нас сприймають своїми людьми. З нами прокидаються, стежать за життям, діляться своїми життєвими історіями. І тому з'являється таке відчуття, що ми свої люди. А своїх людей хочеться обійняти та побажати, щоб у них все було добре, - зазначив Сєнічкін.
Марічка Падалко
Марічка Падалко поділилася спогадами про те, як вперше завдяки "плюсам" почула фільми в українському дубляжі на телебаченні. Вона також показала архівні знімки зі зйомок різноманітних шоу.
- Сьогодні "плюсам" 30 років. Мій перший спогад про канал – перегляд "Санта Барбари" українською мовою наприкінці 90-х. Я тоді співпрацювала з американською організацією, яка зібрала нас на зустріч у Москві. І тоді на російському ТБ все охали й ахали, що в Україні почали дублювати серіали нашою мовою, а не їхньою.
"Не уявляю, як це Круз та Келлі говорять українською", - говорили мені знайомі москвичі.
"А як вони говорять китайською, уявляєте?" - запитувала я у відповідь
"Ну, так".
Щось починало доходити до них. Дуже повільно, - наголосила Марічка.
Єгор Гордєєв
Єгор Гордєєв згадав часи, коли блок програм під брендом "1+1" вперше з'явився на екранах пострадянського ТБ. Телеведучий зазначив: через вік тоді ще не розумів мову, якою говорили в ефірі, проте побачив, наскільки вільним і прогресивним може бути телебачення.
– Мені було 5 років. Я ходив до спеціалізованого дитячого садка на Шулявці, де нарешті навчився вимовляти букву "р", як і в більшості садків того часу, швидше від переляку. Мій Київ тоді був замкнутий на шаленому коханні батьків, які, як і більшість людей того часу, все одно не змогли до кінця закрити сірість та небезпеку довкола. Тому те, що відбулося у телевізорі з появою "плюсів", зробило моє уявлення про простір інтуїтивно безпечнішим і, давайте назвемо це так, важливішим.
Люди ніколи так і про таке в українському ефірі не розмовляли. До того ж ще й українською. Ніколи не мали такого вигляду і ніколи не викликали такого азарту та бажання співучасті. Якщо б тоді мені було стільки, скільки є зараз, я б назвав це найгрунтовнішою революцією за часи незалежності. Ясно, що приблизно третину слів я не розумів через вік, а ще третину - через мовний барʼєр. Але дитина ніколи не пропустить свободу і драйв. Органіка, яку побачив 5-річний хлопчик на екрані в пострадянському Києві, дала мені дуже простий і важливий урок на довгі роки: немає нічого цікавішого і дивовижнішого за вільних, складних, сміливих і професійних людей, розумніших за тебе, - заявив він.
Соломія Вітвіцька
Соломія Вітвіцька у соцмережах згадала, як за 17 років на телеканалі пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої рубрик і програм, а також уточнила, що саме робота на "плюсах" допомогла їй у перші дні повномасштабного вторгнення росіян зберегти себе.
- Для мене "1+1" - це не лише канал. Це частина життя, велика школа і місце сили. Я змінювалася, змінювалися ми всі. Так цікаво переглядати світлини, наче з минулого життя, але обовʼязково віримо в краще майбутнє. З днем народження, "1+1", – наголосила вона.
