«Незламний»: брутальне і добре чоловіче кіно, де багато Олександра Усика
Якщо описати фільм «Незламний» про відомого бійця MMA та UFC Марка Керра – то це виглядає так: історія про хороших людей, які прагнуть стати ще кращими. Змішані єдиноборства – чесний спорт, де бійці перемагають завдяки своїм здібностям, а якщо й трапляється якась помилка у рингу, то це просто рефері не встиг розібратись у нових правилах. Головний герой, який легко дістає сильні опіати-знеболювальні і став уже наркоманом, знаходить в собі силу волі відмовитись від наркотиків, а потім за підтримки тренерів та колег знову на 100% викладається в тренуваннях.
Бійці – всі благородні люди - жорстко ламають супернику руки-ноги-голови-щелепи у рингу, але поза ним завжди підтримують один одного, а то й взагалі – справжні друзі, майже брати, які дійсно переживають за твій стан і готові прилетіти першим же рейсом, ледь з тобою щось не так. Переможець може зайти до переможеного, щоб поділитись враженнями про бій та висловити слова підтримки.
І так, бійці – дуже добрі люди, з тонкою душевною організацією та вразливістю: люблять дітей, ніколи не дають волю емоціям поза рингом, і боже збав підняти руку на жінку, хоча двері вибити можуть, але при цьому так легко зламати одним необережним словом їх віру в себе.
Таке, знаєте, суворе чоловіче кіно, яке викликає скупу сльозу і світлу віру в те, що світ спорту – чесний, благородний і вартий переламаних носів та щелеп. Особливо, якщо врахувати шалені гонорари та світову славу.
І з цією задачею режисер Бенні Сафді справився на відмінно – недаремно на Венеційському кінофестивалі він отримав за режисуру «Срібного лева».
Втім, пересічному глядачеві більш цікаві події, які розгортаються на екрані, ніж тонкощі кіновиробництва. А на екрані – дійсно крута історія реального чемпіона у надважкій вазі Марка Керра, одного з найперших і найвпливовіших спортсменів у світі змішаних бойових мистецтв.
Досить довгий час він зовсім не зазнавав поразок, знищував суперників так, ніби вони були діти проти нього. І прізвисько «Руйнівна Машина» він отримав недаремно. У нього було все – неміряно грошей, красуня-дівчина, розкішний будинок у Каліфорнії, ЗМІ та фанати його обожнювали. І він, правда, серйозно тренувався, тобто перемоги йому діставались не просто за красиві очі.
Але оця «незламність» й зіграла з Марком Керром злий жарт, коли бій з українським бійцем Ігорем Вовчанчиним став поворотним моментом у його житті. Коли перша поразка настільки вибила Керра з колії, що він не міг продовжувати бої, і треба було шукати іншу мотивацію, якісь внутрішні сили, щоб змусити себе повернутись у ринг.
Марк Керр звик перемагати, то ж поразка ледь не зламала його. Фото: надано компінєю Кіноманія
Головну роль - Марка Керра – зіграв Двейн «Скеля» Джонсон, який сам є відомим рестлером, а отже, бій на рингу для нього звична справа. Як і той нестерпний біль, який спортсмени відчувають після травм, і готовність навіть вживати наркотики, аби тільки полегшити його. Психологічний крах чемпіона, який раптом усвідомлює, що він не лише може програти, а й взагалі померти. А бути першим у поєдинках для нього - найважливіша річ у світі, важливіше, ніж навіть стосунки з коханою. І вся доброта та поблажливість, яку забезпечували знеболювальні, раптом щезають після лікування. Боєць стає жорсткішим і прибирає з дороги все, що заважає перемозі.
Ми звикли до Джонсона в комедійних картинах, де він перемагає ворогів чи лиходіїв не лише завдяки силі, а в основному завдяки своїй харизмі та комедійному таланту. А тут він грає справжню драму – не «Хрещений батько», звісно, але варто подивитись, з якою старанністю відмінника він вживається в роль бійця, який переживає особистісну кризу. Тож не дивно, що Двейн Джонсон був дуже розчулений, навіть розплакався, коли після прем’єри на Венеційському фестивалі фільму 15 хвилин аплодували стоячи.
Дівчину Керра – Дон – зіграла Емілі Блант. І, незважаючи на те що тут дівчина мала б бути всього лиш декорацією, якою головний герой то надихається, то, навпаки, впадає через неї в емоційне спустошення, акторський талан Емілі Блант перетворює Дон на особистість, яка теж має свої бажання, прагнення (хай і не такі цінні, як чемпіонство світу) і готова їх відстоювати (правда, на чоловічу думку творців фільму, лише криками, егоїзмом та істериками). І все-таки Дон в Емілі Блант вийшла яскравою і такою, що запам’ятовується. І саме завдяки Емілі Блант між персонажами відчувається хімія. Ба більше! Суперечки між коханими тут мають куди більше емоційного накалу, ніж криваві поєдинки між бійцями.
Блант у ролі вередливої і вродливої коханої Марка Керра. Фото: надано компінєю Кіномані
Інші чоловічі ролі другого плану дістались професійним спортсменам. Так, Ігоря Вовчанчина зіграв наш Олександр Усик (у нього навіть є декілька реплік! І навіть українською!). Друга/суперника/тренера Марка Керра – Марка Коулмана – грає американський боєць змішаного стилю Райан Бейдер, чемпіон в важкій та напівважкій категоріях, а тренера Керра – нідерландсько-американського ексбійця змішаних єдиноборств Баса Рюттена – грає сам Бас Рюттен.
До речі, на фоні цих накачаних американців – дійсно, гора м’язів – Олександр Усик виглядає струнким і тендітним. Щодо акторської гри нашого чемпіона – то ми нічого сказати не можемо, бо її, як такої, нема. Фактично Усик поводиться так, як завжди поводиться на поєдинках чи тренуваннях. Втім, як для українського глядача, то головне завдання - показати нам Ігоря Вовчанчича і зацікавити ним - і у авторів фільму, і у Олександра Усика вийшо добре.
Ми звикли, що в голівудських фільмах поразка головного героя – це лише початок, зав’язка, а далі через біль, піт, сльози, ламання особистості, глибинне усвідомлення – шлях до глобальних змін і зрештою – катарсис! – перемога героя (внутрішня чи фізична, не суть важливо). От цього у «Незламному» немає. І дуже добре, що немає. Бенні Сафді відійшов від шаблону і показав нам звичайну людину (наскільки слово «звичайна» можна застосувати до Майкла Керра), яка просто живе, прагне стати кращим, найкрутішим, і хай не завжди виходить, є перемога – нема перемоги, головне – він робить улюблену роботу і має довкола себе відданих друзів.
Олександр Усик та Двейн Джонсон зіграли чемпіонів зі змішаних єдиноборств. Фото: надано компінєю Кіноман
Бонус-спойлер
А в кінці нам розкажуть про те, як склалось життя Марка Керра після вирішального бою, як він живе зараз, у 2025 році. І оцей шматочок гратиме вже реальний Марк Керр.
Марк Керр та Двейн Джонсон на показі фільму «Незламний». Фото: IMDb
До речі
52-річний Ігор Вовчанчин вже завершив кар’єру бійця, зібравши величезну кількість титулів та нагород. За останніми даними, живе у Харкові, займається бізнесом. Почесний гість та організатор багатьох вітчизняних і зарубіжних турнірів, також брав участь у підготовці українських бійців змішаного стилю.
А коли торік стало відомо про зйомки «Незламного» та роль Олександра Усика, на сторінці охоронної агенції Vovchanchyn Security Service, яка належить Вовчанчину, з’явилось декілька дописів:
«Ігор Вовчанчин - це ім'я, яке викликає повагу та захоплення у світі бойових мистецтв. У Японії Вовчанчина називали «Досконалою зброєю з Півночі», а в США - «Осою». Такі прізвиська виникли через його абсолютно непередбачувану тактику ведення бою.
Протягом своєї кар'єри він здобув численні чемпіонські титули, включаючи звання чемпіона світу з кікбоксингу у молодому віці 20 років.
Одним з найяскравіших моментів у кар'єрі Вовчанчина стали його перемоги над американським бійцем Марком Керром».
«Коли він (Ігор Вовчанчи., - Ред.) дізнався, що його у фільмі зіграє Олександр Усик, першою реакцією було: «Думав, це жарт». Але новина підтвердилася, і тепер телефон розривається від дзвінків друзів і знайомих.
Ігор розуміє, чому його легендарні бої з Марком Керром привернули увагу кінематографістів. Ці поєдинки стали поворотним моментом у житті обох спортсменів».
Олександру Усику випало зіграти легендарного українського кікбоксера Ігоря Вовчанчина. Фото: instagram.com/vovchanchynteam
Про кіно
Незламний / The Smashing Machine
Жанр: екшн, драма, спортивний
Режисер: Бенні Сафді («Гарні часи», «Неграновані коштовності»)
У головних ролях: Двейн Джонсон («Чорний Адам», дилогія «Джуманджі», франшиза «Форсаж», «Круїз у джунглях»), Емілі Блант («Круїз у джунглях», «Тихе місце», «Оппенгеймер»), Олександр Усик.
Тривалість: 02:03
