Задній хід: які послаблення воєнного часу для фізосіб та бізнесу вже скасували
Із введенням воєнного стану в Україні було запроваджено чимало послаблень у законодавстві для полегшення доступу споживачів до тих чи інших послуг. Як правило, ці зміни запроваджувалися на період воєнного стану, але, схоже, ніхто не розраховував, що війна триватиме так довго.
Але війна триває, а «кроки назустріч людям» поступово скасовують. KP.UA зібрала інформацію про те, які нововведення на період воєнного стану вже скасували, а які скасують найближчим часом.
Паливні податки
Найгарячіша тема останніх днів – повернення з 1 липня паливних податків до довоєнного рівня. Нагадаємо, що скасування акцизу та зниження ПДВ на паливо відбулися навесні 2022 року, коли світові ціни на нафту злетіли до 140 доларів за барель, а ситуація в Україні була вкрай тяжкою та невизначеною. Тоді в уряді вирішили підтримати споживача, вважаючи, що таке радикальне зниження податків призведе до зменшення цін на АЗС. Але цього не сталося і навіть більше: невдовзі ціни злетіли. Це дозволило чиновникам та експертам говорити про помилковість рішення, але повертати податки на колишній рівень не поспішали.
Сьогодні, коли ринок збалансувався, ціни на нафту впали, а країна гостро потребує грошей, настав час все повертати на свої кола. Експерти вважають, що навіть з огляду на те, що прямої пропорційної залежності між зростанням податків і зростанням вартості палива немає, ціни на АЗС все одно зростуть щонайменше на 5 грн на літрі.
Про те, наскільки подорожчають бензин та дизель, а також на вартості яких товарів це позначиться насамперед, ми докладно писали тут.
Крім того, у Податковому комітеті ВР обіцяють скасувати пільговий режим податку з обороту в 2%, який було запроваджено навесні 2022 року, а також відновити податкові перевірки.
Програма «Доступні ліки»
З 1 липня на нас чекає ще одна зміна – повернення довоєнних правил у фармацевтиці. Тепер препарати за програмою «Доступні ліки», як і до війни, відшкодовуватимуть лише за електронним рецептом.
Нагадаємо, що з початком повномасштабної війни пацієнтам спростили доступ до ліків за цією програмою. За бажанням вони могли отримувати медпрепарати не лише за електронними, а й за паперовими рецептами. Наразі ці послаблення закінчуються.
Старі вимоги щодо е-рецептів повернуться на всій території України, окрім прифронтових зон та зон бойових дій.
Правила спадкування
19 червня 2023 року було повернено шестимісячний термін для того, щоб прийняти спадок або відмовитися від нього. Такі зміни передбачені урядовою постановою від 9 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану».
Зокрема, документ виключив пункт 3 Постанови №164, якою було встановлено, що строк для прийняття спадщини або відмови від його прийняття припиняється на час дії воєнного стану, але не більш як на чотири місяці.
Комуналка
Незважаючи на мораторій на підвищення тарифів, вони все одно зростають. Можна було б сказати, що це нам тільки здається, але про зростання говорять і дані Держстату.
Почнемо з того, що заморожено не всі тарифи. Відповідно до Закону №7427, на час дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення мораторій було введено на підвищення цін та тарифів на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. Законом передбачено, що протягом цього періоду ціна на природний газ для побутових споживачів не зростатиме та залишиться на рівні 24 лютого 2022 року – 7,96 грн за куб. Ціни на опалення, гарячу та холодну воду також залишаються без змін.
Формально мораторій на підвищення тарифів не скасовували, але фактично його порушували, наприклад, піднімаючи тарифи на воду.
Що стосується тарифів на електрику, які не увійшли до мораторію, то тут влада себе і зовсім не обмежувала. З 1 червня тарифи на електроенергію для населення зросли майже вдвічі – до 2,64 грн за кіловат.
Електроенергія для бізнесу
З 30 червня для українського бізнесу більше не діятимуть граничні ціни на електроенергію. Відповідне рішення було ухвалено Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) 31 травня.
Наразі граничні ціни на ринку електроенергії встановлені на рівні 2 тис. грн за мегават на годину для годин мінімального навантаження (00:00–7:00 та 23:00–00:00) та 4 тис. грн за мегават на годину для годин максимального навантаження (7:00–23:00).
Неважко прогнозувати, що скасування граничних цін призведе до стрибка вартості електрики для бізнесу, що, своєю чергою, буде закладено в кінцеві ціни для споживачів. Тобто тією чи іншою мірою подорожчає абсолютно все.
Повірки лічильників
Комунальні зміни не обмежуються періодичним підвищенням тарифів та зняттям обмежень. Поки мільйони українців перебувають за кордоном і фізично не мають доступу до свого житла, Кабмін тихою сапою повернув повірки комунальних лічильників, які були припинені у квітні минулого року на весь період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після завершення.
Тепер в уряді, мабуть, вирішили, що зі спрощенням життя споживачам вони погарячкували і ускладнили його.
Як йдеться у новій постанові Кабміну, якщо термін дії попереднього свідоцтва про перевірку вже закінчився, а ваше житло не знаходиться на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, перевірку необхідно зробити протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду – тобто до середини липня 2023 року.
Не зроблена вчасно перевірка загрожує втратою чималих сум. Адже в цьому випадку постачальники послуг нараховуватимуть плату за нормативами, а не за фактичним споживанням послуги.
Виплати ВПО
Навесні було чимало чуток про відміну виплат тим чи іншим категоріям ВПО, проте насправді нічого радикального не трапилося. З травня виплати скасували переселенцям, які повернулися до своїх рідних будинків, але й тут є винятки. Зокрема, виплати продовжують отримувати ВПО, у кого через військові дії було пошкоджено майно.
Зараз багато переселенців скаржаться, що виплати не приходять, і це породжує чергові чутки про їхнє скасування. У Мінреінтеграції радять не панікувати та трохи почекати. Швидше за все, причина полягає в тому, що система просто не встигає обробити таку кількість заявок.
Тим, хто очікує на держдопомогу більше місяця, радять звертатися до органів соцзахисту, а також безпосередньо в Мінреінтеграції на телефони гарячої лінії з кризових питань 15-48, або гарячої лінії Офісу уповноваженого з питань ВПО +38 (066) 813-62-39.
6500 від «єПідтримки»
Як і у випадку з мораторієм на тарифи, формально нічого не скасували, але похвилюватися одержувачів змусили. На початку травня поповзли вперті чутки, що одержану навесні 2022-го допомогу 6500 грн за програмою «єПідтримка» таки доведеться повертати. Приводом стали повідомлення про те, що на пошту одержувачам надходять рекомендовані листи, в яких держава просить повернути гроші.
Юристи вважають, що 6500 грн «єПідтримки» мають повертати тільки бюджетники, які отримали ці гроші, і нагадують, що умови для отримання допомоги були вельми конкретні.
Зокрема, як зазначено у Постанові (із змінами, внесеними відповідно до Постанови КМ №68 від 02.02.2022; у редакції Постанови КМ №199 від 04.03.2022), допомога надається застрахованим особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), гіг-контрактом (це цивільно-правовий договір, за яким не поширюються норми КЗпП. – Авт.) або іншим цивільно-правовим договором, на інших підставах, передбачених законом, а також фізособам-підприємцям, страхувальники яких одночасно відповідають трьом ознакам:
- перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, який затверджує Кабмін;
- надали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 року чи річну звітність за 2021 рік;
- є бюджетними установами, фондами загальнообов'язкового державного страхування.
Якщо цих трьох умов дотримано, підстав для повернення грошей немає.
Докладно про це ми писали тут.
Обмеження на оренду
1 червня нардепи ухвалили закон, яким зняли обмеження на оренду державного та комунального майна під час воєнного стану.
Нагадаємо, що відповідні зміни до законодавства працювали більше року – з 13 квітня 2022 року. Закон №2181-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачав надання Кабміну повноважень встановлювати особливі процедури щодо оренди державного та комунального майна на період дії воєнного стану. А термін договорів оренди державного та комунального майна, укладених під час воєнного стану, не міг перевищувати 12 місяців після його припинення.
Курс долара
У перший день війни Нацбанк зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за долар, що допомогло уникнути паніки на валютному ринку та забезпечити стабільну роботу фінансової системи, коли стабільного у нашому житті вже практично нічого не залишилося.
Але, як кажуть, ніщо не вічне, і через п'ять місяців, 21 липня 2022 року, НБУ опустив курс гривні на 25%, зафіксувавши його на новому рівні – 36,56 грн за долар. У регуляторі пояснили, що такий крок дозволить збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни.
На валютному ринку зараз справді відносно спокійно, і гривня вже кілька місяців демонструє справжні дива стабільності. Але розслаблятися зарано. Не встигли економісти втихомирити всіх панікерів і спрогнозувати, що гнучкого курсу до кінця війни не буде, як своє вагоме слово сказали в НБУ. Зокрема, голова Нацбанку Андрій Пишний розповів про перспективи скасування валютних обмежень та повідомив, що регулятор «не прив'язаний до календаря подій, а прив'язаний до створення необхідних передумов». Тобто прозоро натякнув, що фіксований курс можуть скасувати, не чекаючи закінчення війни.
У цьому випадку, кажуть економісти, ринок відреагує зростанням курсу в межах 1,5-2 грн, а в перспективі національна валюта поступово девальвує до 45 грн за долар.
