Знижки в аптеках? Чому ми не помітили, що ліки подешевшали
Фармкомпанії, що працюють на американському ринку, в ступорі: Дональд Трамп заявив, що свої указом зобов’яже їх знизити ціни на ліки. Мінімум на 30%, максимум – на всі 80%. Такими чином він хоче компенсувати свою невдалу спробу полегшити співвітчизникам життя за першого президентства. І щось вкотре довести попереднику Байдену, який також не зміг подолати опір фармацевтичного лобі.
Тим часом Україна випереджає свого заокеанського партнера в питаннях «аптечної революції». Головними її сенсаціями стали декларація про 30%-не зниження цін на 100 найменувань лікарських засобів з 1 березня і заборона маркетингових договорів між продавцями і виробниками ліків. Який зиск отримали з того споживачі - цікавилася журналістка Коротко про.
Закон сполучених посудин
- Ой, навіть не питайте про таке! – фармацевт за віконечком аж відмахується від мене руками. – Щось понизилося, щось не понизилося. Імпортні ліки точно не подешевшали, а деякі подорожчали.
Взявши пляшечку води, прямую до аптеки, що за рогом. Пів літра рідини «власного розливу» коштує як півтора літра фірмової мінералки у супермаркеті.
- Не знаю, може, щось і подешевшало. Нам що привозять, те й продаємо, - жіночка у цій аптеці теж не налаштована на балачки.
Так само і у третій, і в четвертій… Може, знижені ціни на ліки – то якась велика таємниця?
- Не таємниця, але й не привід для хизування. Декларацію про зниження цін підписали тільки п’ять провідних аптечних мереж, решта мала це зробити за умовчанням – за рішенням РНБО і наказом президента. А хто зробив і хто не зробив – усе не проконтролюєш, - каже маркетолог Наталя Іванько. - Це по-перше. По-друге, помітити різницю в ціні можна тільки тоді, якщо купувати одні й ті самі ліки зі списку в одній і тій самій аптеці до 1 березня і після. І та різниця буде 15-20, максимум 25 гривень. А якщо ви придбаєте один імпортний препарат, один з тих, що не входить до "топ 100", і один, що входить, припустимо, цитрамон, ви взагалі не відчуєте, що зекономили. Буде враження, що подорожчало все.
- Знизивши вартість на 100 найбільш популярних серед українців лікарських засобів українського виробництва, виробники ліків накинули ціни на препарати, що не входять до списку, - пояснює наша консультантка. – Це як закон сполучених посудин – рівень прибутку має вирівнятися. Крім того, кампанія по здешевленню ліків не сталася зненацька, вона готувалася, обговорювався проєкт закону. З минулого року виробники планомірно підвищували ціни, і тепер навіть по "топ 100" ліків вийшли фактично на те, що мали минулої осені. Фармкомпанії роблять ліки не для того, щоб ми усі були багаті та здорові, а тому, що хочуть мати прибуток від свого бізнесу і його не втрачати.
Наталя звертає увагу на ще один момент:
- Деякі препарати, що подешевшали, стало важко знайти в аптеках. Наприклад, "Ібупрофен-Дарниця" або різні форми диклофенаку. Я поки не маю на це відповіді – чи їх розбирають, чи виробники притримують, щоб збувати дорожчі ліки.
Ринок сам себе регулює
За оцінками експертів, ціни на "топ 100" ліків знизилися в середньому на 25% (саме в середньому, бо це може бути і 10%, і 15%). Пересічному споживачеві це важко відчути ще й тому, що є розрив у цінах різних виробників різних форм випуску і у різних аптеках. Наприклад, "Уролесан" у краплях (25 мл), за даними сайту tabletki.ua, в Києві коштує від 175,80 до 230,50 грн. А в Обухові та Василькові під Києвом - 244,60 грн. "Цитрамон-Дарниця" можна купити як за 14,60, так і за 18,05 грн. І це за умови броні через інтернет, «вживу» ціни можуть різнитися ще більше.
- Ідеальним бачиться варіант, коли в усіх аптеках ціни були б однакові. Але цей етап Україна вже пройшла за часів Союзу. Хто тоді жив, пам’ятає, що з села до ближчої аптеки треба було їхати в райцентр і стояти в довгих чергах. Навіть у Києві асортимент ліків був дуже обмежений, багато простих препаратів числились у дефіциті. Зате був суцільний державний диктат і контроль, - продовжує маркетолог. - Зараз в таких рамках ми просто не виживемо. Ніхто ж не ставить питання про єдині розцінки на оренду приміщення під аптеку. В центрі міста вона дорожча, на околиці – дешевша. Кожна аптечна мережа отримує на своїх умовах товар від постачальника. Є аптеки прибуткові, а є такі, що виконують суто соціальну місію. Наприклад, мобільні аптечні пункти у районах, наближених до зони бойових дій. Запуск одного такого автомобіля вартує більше 2 мільйонів гривень, і невідомо, чи колись окупляться ті гроші.
Наталя звертає увагу, що зараз ведеться багато розмов через велику кількість аптек. Особливо у Києві, де в одному будинку можуть працювати одразу три – з різних мереж.
- А кому це заважає? Не хочеш бронювати ліки через інтернет - прийди, подивися, де вони дешевші. Це не проблема, коли є вибір, проблема - коли його немає. Є ринок, він сам себе регулює. Через конкуренцію аптечні мережі знижували торгові націнки на ліки, а зараз вони поставлені в обмеження, через які вимушені їх піднімати. Ціни хочуть тримати лише на 100 препаратів, а по факту їх тисячі.
Нема угоди – є вища націнка
Паралельно до складання «списку 100» відбулося ще кілька заходів, які мали б потішити споживача фармпродукції. В середині лютого було встановлено максимальну торговельну націнку для аптек на рівні 35% для безрецептурних препаратів, а для рецептурних від 10 до 25% - залежно від вартості. З 1 березня набула чинності заборона на маркетингові договори. Це коли виробник доплачував аптекам за промоції лікарських засобів: вигідне розташування на полицях, роздачу покупцям рекламних флаєрів, інформування про препарат. Простіше кажучи, за професійну рекламу виробу.
У маркетингових послугах бачили «корінь зла» з двох причин. По-перше, через них провізори нібито мусили нав’язувати споживачеві дорожчі і не завжди якісніші чи дієвіші препарати. По-друге, виробники закладали вартість договору у вартість продукції. Автори ідеї пророчили, що заборона на маркетингові договори помітно знизить ціну ліків, але… «На жаль, ми фіксуємо, що виробники не знизили ціни, і це погана історія», - сказав у коментарі РБК-Україна голова правління "Всеукраїнської фармацевтичної палати", член ради Міжнародної федерації фармацевтів Олег Клімов.
Водночас, як казала наша маркетолог, аптеки змушені піднімати свої націнки. Якщо їх накидали на рівні 20-25%, щоб втримати покупця, то тепер підніматимуть до верхньої межі – 35%.
- Аптечна мережа мала дві статті доходів – торговельні націнки і маркетингові угоди з виробниками. Сама по собі така угода не веде до зростання цін на ліки. У багатьох випадках завдяки таким угодам навіть робляться знижки, оголошуються акції та програми лояльності. Якщо є ця стаття прибутку, не потрібно завищувати націнки. Якщо її прибрати, доводиться шукати шляхи компенсації, - пояснює економіст Борис Кушнірук.
Експерт звертає увагу, що шляхи компенсації шукає і виробник, який якось мусить просувати свій товар. Ті гроші, які він вкладав у вузький сектор, тепер вкладатиме у широку рекламу, наприклад, у ЗМІ.
- Я чув аргументацію, що в Європі маркетингові угоди заборонені. Але ж там зовсім інша специфіка. По-перше, доступ до лікарських засобів дуже обмежений. Одиниці препаратів можна придбати самостійно, решта – за рецептами. По-друге, у ЄС єдиний ринок. Маркетингові угоди можуть створити переваги для фармацевтів певної країни, а в Євросоюзі всі мають бути в рівних умовах, - каже Борис Кушнірук. - У нас же об’єктивно існує конкуренція між виробниками.
Референтна ціна і генерики
«Аптечна революція» у розпалі, її результат непевний. 10 травня Міністерство здоров’я України видало наказ про затвердження Переліку граничних референтних цін на лікарські засоби, який містить 4107 позицій препаратів. Тепер мають відкрити так зване декларування цін - виробники та імпортери оголошуватимуть оптову відпускну ціну на кожен препарат. І ця ціна не може бути вищою за ціну, яка є найнижчою у трьох країнах Європи. Наприклад, якщо у Чехії, Польші, Румунії якийсь умовний "Уролесан" коштує 5 євро, то в Україні він має коштувати не більше 230 гривень.
На підставі декларування буде сформований Національний реєстр референтних цін. Виробники не матимуть права підвищувати їх протягом року, а тільки знижувати. Президент ВБО "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" Віктор Сердюк впевнений, що з принципом референтної ціни знизяться ціни на генеричні ліки (аналоги зарубіжних оригіналів, які виробляються в Україні. – Ред.). В той же час є прогнози, що через жорстку регуляцію з нашого ринку можуть зникнути імпортні оригінали, а тому українські аналоги подорожчають. Українські виробники генериків працюють з імпортною сировиною, а її ціна залежить від коливань курсу євро.
Досі дискутуються маркетингові договори. Їх пропонують обмежити 10% - 15% від вартості препарату. Нещодавно це питання обговорювалося на нараді під головуванням заступниці голови ОП Ірини Верещук, але рішення ще не ухвалене.
Кожна новація має бути випробувана часом. І цілком може статися, що відсотки здешевлення ліків у наших кишенях просто «з’їсть» інфляція.
- У нас всі хочуть, щоб було як у Європі. І при цьому не згадують, що в Європі від 60 до 80% вартості ліків покриває або страховий поліс, або реімбурсація - відшкодування за рахунок державної скарбниці, - каже Наталя Іванько. – Якщо в результаті цих великих регуляторних потуг ціна препарату у 800 гривень знизиться до 700 грн, для більшості українців він не стане доступним так само, як і зараз.
Дешевше не хворіти, чого і всім бажаємо.
