У Службі зайнятості пояснили, чому Україна не може перейти на 4-денний робочий тиждень
Незважаючи на те, що багато європейських країн активно впроваджують чотириденний робочий тиждень, в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Як пояснили у Держслужбі зайнятості, через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період військового стану, що дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин (нормою вважається 40). Про це повідомили у відомстві.
При цьому у службі зазначають, що у мирний час перехід на більш короткий робочий тиждень є можливим. Але в Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються.
- Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час, – пояснює заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, який показав позитивні результати: зменшення вигоряння та підвищення задоволеності працівників. Проте, зрештою в деяких напрямах рівень продуктивності впав і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень краще працює в ІТ-сфері, креативних та аналітичних галузях, а найменш ефективний - у виробництві, сфері послуг, агросекторі та роботі з погодинною оплатою.
- 16 травня Кабмін дав старт експериментальному проекту з працевлаштування через портал Дія.
- З травня нинішнього року Держпродспоживслужба розпочала новий напрямок роботи - контроль за змістом оголошень про вакансії.
