Нобелівську премію з економіки вручили за дослідження, як інновації допомагають багатіти
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити Нобелівську премію Шведського національного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2025 року Джоелю Мокіру з американського Північно-Західного університету, Філіпу Аг’йону з французької Колеж де Франс та Пітеру Ховіту з Лондонської школи "за пояснення економічного зростання, що стимулюється інноваціями". Про це повідомляється на сайті Нобелівського комітету.
- Робота лауреатів демонструє, що економічне зростання не можна вважати чимось очевидним. Потрібно підтримувати механізми творчого руйнування, щоб не повернутися до стагнації, - заявив голова Комітету з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля Джон Хасслер.
Лауреати 2025 року пояснюють, як інновації дають імпульс подальшому розвитку. Технології швидко розвиваються й впливають на всіх нас: нові продукти та методи виробництва замінюють старі у безперервному циклі. Це і є основою сталого економічного зростання, що забезпечує підвищення рівня життя, здоров’я та якості життя людей у всьому світі. Однак так було не завжди. Більшість історії людства характеризувалася стагнацією. Попри окремі важливі відкриття, що іноді покращували умови життя та доходи, зростання рано чи пізно завжди уповільнювалося.
Мокір використав історичні джерела, щоб дослідити причини того, чому сталий розвиток став новою нормою. Він показав, що для послідовності інновацій у самогенеруючомуся процесі необхідно не лише знати, що щось працює, але й мати наукове пояснення чому. До промислової революції таких пояснень часто бракувало, що ускладнювало розвиток нових відкриттів та винаходів. Він також підкреслив важливість відкритості суспільства до нових ідей та готовності до змін.
Аг’йон і Ховіт також досліджували механізми сталого зростання. У статті 1992 року вони створили математичну модель концепції творчого руйнування: коли на ринок виходить новий кращий продукт, компанії, що продають старі продукти, зазнають втрат. Інновація є творчою, але водночас руйнівною, бо технологія компанії, що стає застарілою, втрачає конкурентні переваги.
Економічна премія завершує Нобелівський тиждень, який традиційно проходить на початку жовтня. Економіка - відносно молода наука, і в заповіті Альфреда Нобеля нічого не сказано про її нагородження. Премія з економіки з’явилася лише після того, як у 1968 році центральний банк Швеції пожертвував Нобелівському фонду значну суму на честь свого 300-річчя.
Формально ця нагорода не є Нобелівською премією, але її вручають під час тієї ж церемонії й тією ж академічною комісією. Премія включає грошову винагороду близько 1 мільйона доларів та золоту медаль особливого дизайну. Лауреата обирає Королівська шведська академія наук, керуючись тими ж правилами, що й при визначенні переможців у інших наукових галузях.
- 14 жовтня 2024 року Нобелівський комітет повідомив, що Нобелівську премію з економіки вручили за дослідження про формування суспільно-політичних інституцій та як вони впливають на добробут різних країн. Нагороду отримали автори книги-бестселера "Чому нації занепадають" економісти Дерон Асемоглу (Туреччина, США) та Джеймс Робінсон (США), а також Саймон Джонсон (Британія).
- 9 жовтня 2023 року Шведська королівська академія наук повідомила, що Нобелівську премію з економіки 2023 року здобула 77-річний професор Гарвардського університету Клаудія Голдін "за покращення нашого розуміння результатів жіночого ринку праці".
