Хто, крім Zara: який бізнес залишиться в Україні та які стратегії виживання вітчизняних підприємців
Новина про закриття магазину Zara у Дніпрі стала черговим маркером великої трансформації ритейлу в Україні. Частина міжнародних брендів обережно «згортає вітрила», інші поки що зберігають присутність у великих містах, чекаючи на стабілізацію безпекової та економічної ситуації.
Чи варто розцінювати закриття магазинів як сигнал про те, що бізнес негативно оцінює ризики, логістику, платоспроможність споживачів та перспективи відновлення? Які бізнеси залишаться в Україні надовго, а хто почекає кращих часів? Які галузі зможуть витримати нинішню «турбулентність»? Про це – у матеріалі Коротко про.
«Генератори збитків»
Компанія Inditex, якій належить Zara і ще шість брендів, розірвала договори оренди з торговими центрами "Мост-Сіті" та "Караван" у Дніпрі, повідомляють ЗМІ. Серед головних причин, що призвели до такого рішення, - обстріли, нестабільна робота ТРЦ та падіння кількості покупців, через що бізнес стає збитковим.
Новина викликала неабиякий резонанс. І, незважаючи на те, що площі під магазини у ТРЦ Харкова та Одеси ритейлер поки орендує, мережі розганяють повідомлення, що подальша доля бутиків у Харкові та Одесі також під питанням.
Деякі медіа поспішили написати, що рішення Zara стало черговим підтвердженням тенденції до скорочення присутності міжнародних модних ритейлерів у східних регіонах України. Натомість звільнення великих торгових площ створює можливості для українських брендів зайняти нішу, яку раніше контролювали міжнародні мережі.
Проте висновки експертів не такі однозначні.
- Мене дивує, що вони закрилися тільки зараз - мали б закритися декілька років тому, - зазначив у розмові з Коротко про президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Такі магазини, як Zara, взагалі не потрібні вже років 10. Люди по всьому світу масово переходять на інтернет-покупки, і єдине, що роблять магазини у торгових центрах, – це генерують збитки. Інтернет-торгівля зростає щомісяця, близько 80% непродовольчих товарів люди купують в мережі. У таких умовах магазин одягу виглядає анахронізмом. Єдина мета, яка спадає на думку, іміджева: мовляв, у нас є точки продажу.
За словами експерта, зараз в багатьох ТЦ за весь день в деякі магазини може зайти декілька покупців. За таких умов сплачувати оренду за величезні площі просто невигідно. Цікаво, каже експерт, що зараз робитимуть торгівельні центри та чи планують вони якось трансформуватися? Бо в нинішньому вигляді вони довго не протягнуть.
А що з ФОПами?
Але справа не тільки в Zara. Як повідомили аналітики Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру, за 11 місяців 2025 року в Україні закрилось понад 250 тисяч ФОП. Кожен восьмий підприємець, що закрився торік, працював у Києві. На другому місці по закриттям - Дніпропетровщина, з невеликим відривом закривались малі бізнеси на Харківщині, Одещині та Львівщині.
В середньому український ФОП «живе» менш ніж 2,5 роки. Довгожителями є підприємці, що займаються складською діяльністю, а ось торгівля виявилася неочікувано вразливою сферою: на неї припадає майже половина всіх закриттів підприємців.
Розбираючи причини закриття такої кількості ФОПів, директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько запропонувала розрізнити 3 типи ФОП.
- ФОП для зменшення податкового навантаження при працевлаштуванні. Тобто, каже експертка, такі ФОП взагалі не підприємці, і навряд чи тут будуть тенденції до різкого скорочення, поки нема масштабних штрафів за ухилення від працевлаштування.
- Формат гіг-контрактів (нова форма співпраці з фахівцями, яка поєднує трудові і цивільно-правові відносини та доступна тільки резидентам "Дія Сіті". – Авт.) врегулював ІТ-сферу, і було б здорово розширити її на маркетинг, бухгалтерів, продажі, рекрутинг, - вважає Наталія Слинько. - Уникання податків як великий платник. Це саме та поширена ситуація, яку часто, як приклад, наводить Данило Гетманцев: великий бізнес роздроблений на десятки ФОП, і в чеку кожен раз новий підприємець. Така практика розповсюджена як у фізичних магазинах, так і в онлайн-бізнесі. На думку експертки, тут зміни відбудуться тільки у разі посилення відповідальності, але поки що немає політичної волі. Натомість є лобіювання від власників цих бізнесів, бо це дозволяє сильно «економити» на податках.
- Реальні підприємці, які заробляють чесно та платять всі податки.
- Такий тип бізнесу масово не закривається, - зазначила Наталія Слинько у коментарі Коротко про. – Звісно, є відтік, бо блекаути з'їдають всі можливі запаси, та й купівельна спроможність падає. Але тут природний процес: з 10 нових стартапів після року роботи може залишитися один. Це загально відома статистика.
Три чверті ФОП просто миють гроші і жодного відношення до економіки не мають, додає Олександр Охрименко.
- Податкова порахувала, що тільки ФОПи допомагають відмити близько трильйона гривень на рік, - каже експерт. - Трюків придумали дійсно багато, тож я в ці цифри вірю.
Хто залишиться
Обговорюючи ситуацію з Zara, експерти зазначили, що міжнародні бренди не ухвалюють рішення на емоціях. Вони дивляться на довгострокову картину – демографічну та безпекову ситуацію в містах, наявність стабільної логістики, доходи споживачів. ТЦ у великих відносно безпечних містах з більш-менш стабільним потоком клієнтів і кращою інфраструктурою мають більше шансів зберегти орендарів.
В Україні залишатиметься бізнес, який швидко адаптується: оптимізує формати магазинів, скорочує площі, активніше йде в онлайн та омніканальні продажі - тобто продажі, які об'єднують багато каналів комунікації (онлайн, соцмережі, месенджери, фізичні магазини). А ось ті, хто працюють за старими схемами «великий магазин - великий оборот», будуть змушені або змінити підхід, або вийти з частини локацій. Перевагу мають локальні бренди та середній бізнес: вони швидші в ухваленні рішень і краще «відчувають» свого споживача.
Війна має інший бік, констатує Олександр Охрименко. Хтось, звісно, сидить без грошей, а хтось розбагатів. Зараз багато заробляють на виготовленні зброї, забезпеченні армії, навіть на ремонтах. Загалом зростають середні зарплати, і збільшення доходів підтверджується зростанням витрат. Наприклад, як повідомляє Укравтопром, у 2025 році у порівнянні з 2024-м продажі нових легковиків в приватному сегменті авторинку зросли на 28%.
- Люди купують не тільки нові автомобілі, але й меблі, генератори, зарядні станції, побутову техніку тощо, - каже Охрименко. – Тож всі ці бізнеси живуть.
- Якщо говорити про найстійкіші бізнеси зараз, то це точно не ресторани, хоча великі мережі майже всі працюють і навіть є нові відкриття. І не торгівля, особливо якщо мова про одяг та взуття, - зазначила у коментарі Коротко про директор аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова. - Це насамперед аптеки, логістика («Нова Пошта»), сфера енергозбереження (генератори, пауери, автономні системи). Плюс торгівля продуктами та кулінарія.
Також, додає експертка, зараз є стійкий попит на навчання різного роду - від навчання за кордоном до вебінарів та онлайн-шкіл.
В цілому, кажуть експерти, навряд чи можна сказати, що бізнес йде з України – скоріше, він змінює «карту присутності». Тож насамперед йдеться не про сфери, а про регіони. Зрозуміло, що виграють міста з кращою безпекою, логістикою та концентрацією платоспроможного попиту.
