Вірус «братських народів»: що не так із Нобелівською премією миру цього року
Нобелівську премію миру 2022 року та десять мільйонів шведських крон (понад мільйон доларів) цього року отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький, українська правозахисна організація "Центр громадянських свобод" та російська правозахисна організація "Меморіал".
Звичайно, серед українців прокотився обурений гомін, що їх знову поставили в один ряд із країною-агресором. Ну і, безперечно, багато українців сподівалися, що премію отримає президент Зеленський. Розбираємось, хто лауреати і чому в Нобелівському комітеті дійшли до такого дивного рішення.
Білоруса Беляцького висували на премію 5 разів
Алесь Беляцький – білоруський правозахисник, віцеголова Міжнародної федерації за права людини та голова білоруського правозахисного центру «Вясна». Під час протестів 2020 року у Білорусі став членом Координаційної ради з організації процесу подолання політичної кризи.
У зв'язку з «погромом громадських організацій» Беляцького було затримано 14 липня 2021 року. Заарештованого у кримінальній справі активіста спільною заявою дев'яти організацій, у тому числі правозахисного центру «Вясна», Білоруської асоціації журналістів, білоруського Гельсінського комітету, білоруського ПЕН-центру, було визнано політичним в'язнем. Алесь Беляцький висувався на Нобелівську премію миру п'ять разів.
Премія нарешті дійшла до білоруського опозиціонера Алеся Беляцького. Фото: Anders Wiklund/TT News Agency/via REUTERS
Український "ЦМР" боровся ще з режимом Януковича
Український «Центр громадянських свобод» (ЦГС) засновано у 2007 році для просування цінностей прав людини. Офіційна місія "ЦМР" – становлення прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ з метою утвердження людської гідності. Правозахисна команда відстоює цінності незаангажованості, поваги до людської гідності, свободи та прав людини, демократії, верховенства права, недискримінації та солідарності.
30 листопада 2013 року, наступного дня після побиття студентів на Майдані силовиками режиму Януковича, представники "ЦМР" створили ініціативу "Євромайдан SOS", яка пропонувала правову допомогу постраждалим. Незабаром до руху приєдналося 2 тис. волонтерів, у тому числі 400 адвокатів по всій Україні.
З початком збройної агресії РФ на сході України команда «Центру громадянських свобод» почала брати участь у мобільних моніторингових групах у Криму та на Донбасі та передала до Міжнародного кримінального суду свідчення про злочини проти людяності.
Київський офіс української правозахисної організації "Центр громадянських свобод". Фото: VALENTYN OGIRENKO, Scanpix
Російський "Меморіал" розігнали рік тому
Російська правозахисна організація "Меморіал" – це неурядова організація, створена на дослідження політичних репресій у СРСР. Являє собою співдружність десятка організацій у Росії, Німеччині, Казахстані, Італії, Чехії, Бельгії, Франції та Україні, які ведуть дослідницьку, правозахисну та просвітницьку роботу.
Відповідно до Статуту товариства, «Меморіал» ставить своїми цілями сприяння розвитку громадянського суспільства, правової свідомості громадян та демократичної правової держави, щоб не допустити повернення тоталітаризму; допомогу у популяризації демократичних цінностей та утвердженні прав особистості й увічненні пам'яті жертв політичних репресій, відновленні історичної правди. Але у 2021 році російська влада ліквідувала та закрила правозахисний центр «Меморіал».
За що могли і чому не нагородили Зеленського
Буквально напередодні оголошення лауреатів Нобелівської премії стало відомо (на думку букмекерів), що одним із головних фаворитів на її здобуття є президент України Володимир Зеленський.
- Нобелівська премія миру цього року може засудити війну в Україні, відначивши противників президента Росії Володимира Путіна, волонтерів, які допомагали мирним жителям, або президента України Володимира Зеленського, - повідомляло агентство Reuters.
За прогнозами букмекерської компанії NicerOdds, на першому місці серед ймовірних лауреатів йшов Володимир Зеленський, на другому – російський опозиціонер Олексій Навальний, а на третьому – газета The Kyiv Independent.
Президент України Володимир Зеленський не був внесений до Нобелівського комітету в період подання заявок, який сплив 31 січня 2022 року. Але, згідно зі Статутом премії, п'ятеро нинішніх чи колишніх членів комітету можуть скористатися своїм виключним правом і додати його до списку. І вони це зробили. Журнал Time, до списку якого «100 найбільш впливових людей» увійшов Зеленський, пише, що президент України "неодноразово виступав проти дій Росії на світовій арені і закликав міжнародних союзників покарати Кремль за його агресію".
Старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва і колишній чиновник Пентагону Майкл Рубін закликав віддати Нобелівську премію миру саме Володимиру Зеленському, оскільки той "зробив для демонстрації марності агресії та захисту повоєнного ліберального порядку більше, ніж, мабуть, будь-який інший сучасний чиновник". На його думку, президент Росії Володимир Путін вважав, що "може силою знищити не лише країну, але й націю", і за ним спостерігали "диктатори по всьому світу - від Ердогана до Сі Цзіньпіна в Китаї".
Але директор Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) Ден Сміт у коментарі CNN розкрив формальну причину того, чому Володимир Зеленський не став лауреатом "Нобелівки".
За його словами, негласно прийнято, що премія не може дістатися тому, хто безпосередньо пов'язаний з війною.
- Зеленський – військовий лідер, і те, що зараз відбувається, – це війна. Ви можете захоплюватися або не захоплюватися діями, які він робить, але йдеться про війну та збройний захист своєї країни, – сказав Сміт.
Але він же зазначив: якщо президент України зможе зробити свій внесок у встановлення миру між воюючими сторонами, тоді "буде час визнати це величезне досягнення". "Премія миру не присуджувалася протягом більшої частини Першої та Другої світових воєн», - додає CNN.
Є також версія, що Європа продовжує боятися Росії і про всяк випадок вирішила не присуджувати премію Зеленському у день народження Путіна, щоб не дратувати останнього. Але це лише версія.
– Те, що Європа продовжує боятися Росії, видно і на цьому «нобелі». Примітно, що вручення премії співпало із заявою Меркель про те, що "без Росії миру в Європі не буде". У Нобелівських преміях завжди була політика. Але нам від цього сильно засмучуватися не варто. Не дали премію - дайте краще танки. Тим більше що один гарний танк коштує 2-3 мільйони доларів. А Нобелівська премія – лише один мільйон, - розповів експерт-міжнародник Тарас Загородній.
Кандидатів було - хоч греблю гати
За заповітом ученого Альфреда Нобеля, премію миру присуджують людині чи організації "за внесок у згуртування народів, знищення рабства, за скорочення кількості армій та розвиток мирних ініціатив". Через деякий час додалися й нові критерії: за досягнення у боротьбі з міжетнічними конфліктами чи кліматичними загрозами, а також за заслуги у сфері демократії та прав людини.
У 2022 році на премію миру подали 343 заявки: 251 особа та 92 організації. Цей рік став другим за кількістю претендентів на премію за увесь час її існування. Абсолютного рекорду було досягнуто у 2016 році, коли на Нобелівську премію миру висунули 376 кандидатів. 2021-го у списку номінантів було 329 кандидатів. Список імен не публікується на загальний огляд і залишається таємним протягом 50 років, але ті, хто запропонував кандидатуру, можуть розкрити свій вибір.
Цього року фаворитами на здобуття премії миру (за версією букмекерів) були російський опозиціонер Олексій Навальний, який наразі перебуває у Володимирській ІЧ-6 суворого режиму, екскандидат у президенти Білорусі та лідер опозиції Світлана Тихановська, шведська екоактивістка Грета Тунберг та інші претенденти.
Думка політолога
Політолог Олег Саакян бачить прихований зміст у врученні премії представникам «трьох братніх народів».
- Цьогорічну Нобелівську премію вручено абсолютно в дусі часу. На Заході домінує парадигма права і свободи людини. Це “священна корова” для західного світу. Але очевидно, що цього року Нобелівський комітет обирав лауреатів у російській парадигмі – «три братські народи». І це вручення премії отруєно сприйняттям Європою всього пострадянського простору як єдиного цілого та "вірусом братства». А це вже знецінює саму премію та демонструє нерозуміння реальних процесів, що відбуваються на пострадянському просторі, – вважає експерт.
Прямим текстом
Голова "Центру Громадських Свобод" Олександра Матвійчук. Фото: http://facebook.com/ccl.org.ua
Глава "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук: Росію потрібно виключити з РБ ООН та віддати під міжнародний трибунал.
Спочатку "ЦМС" виключно проводив тренінги та семінари з прав людини, але з приходом до влади Віктора Януковича команда Матвійчук почала відслідковувати політичні переслідування в Україні та інших пострадянських країнах.
- Ми були єдиними міжнародними спостерігачами після розгону демонстрації у Білорусі, працюючи з колегами з інших країн у складі міжнародного правозахисного комітету, пройшли Болотну у Москві та моніторили після її завершення судові засідання над протестувальниками. Зрештою нам цей досвід згодом допоміг в Україні. Було чітке розуміння, які методи може використати авторитарна влада, щоб задушити протести, - написала правозахисниця на своїй сторінці у фейсбуці.
Глава "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук, нагороджена Нобелівською премією миру, вважає, що Росію мають виключити із Ради безпеки ООН та створити міжнародний трибунал для притягнення Володимира Путіна до відповідальності.
За її словами, ООН та держави-учасниці мають провести реформу міжнародного миру і безпеки, щоб створити гарантії для всіх країн та їхніх громадян незалежно від їхньої участі чи неучасті у військових блоках чи військової могутності.
- ООН та держави-учасниці мають вирішити проблему "пробілу у відповідальності" та забезпечити шанс на справедливість сотням тисяч жертв воєнних злочинів. Потрібно створити міжнародний трибунал та притягнути Путіна, Лукашенка й інших воєнних злочинців до відповідальності, - заявила вона.
