• Головна
• Події

Фото: louvre.fr

"Якось по-кіношному" - так реагують у соцмережах на пограбування Лувру в неділю, 19 жовтня. Небувалий за зухвалістю і швидкістю злочин виглядає справді нереально і викликає безліч запитань. Коротко про - про те, що відомо про одне з найсвіжіших і найгучніших пограбувань музею в Парижі.

«Вони поїхали, а сирени завили через хвилину»

Менше десяти хвилин знадобилося злодіям, щоб провернути трюк «експропріація». Вранці, о пів на десяту, коли музей вже був відкритий для відвідувачів і в Луврі знаходилися тисячі людей, до будівлі під'їхала вантажівка з платформою із встановленим на ній баштовим краном.

Запитань ні в кого не виникло – ні у адміністрації музею, ні у служби безпеки. Вантажівка під'їхала до фасаду Лувру, що виходить на набережну Франсуа Міттерана – цю частину музею закрито на ремонт з жовтня минулого року. Тому поява чоловіків у жовтих робочих жилетах та рукавичках нікого не здивувала.

На підйомнику «робітники» піднялися до другого поверху, розрізали скло вікна кутовою шліфувальною машиною (болгаркою) і проникли на перший поверх, в галерею Аполлона (Galerie d'Apollon). До речі, це один із найбільш залів, де знаходяться королівські скарби.

І знову служба безпеки рахувала ворон замість того, щоб попросити якісь документи на ведення ремонтних робіт в зоні, що охороняється, або контакти виконроба для підтвердження повноважень «робітників».

У галереї Аполлона грабіжники розбили дві вітрини, погрозивши сторожеві-охоронцеві ледь не пальцем, забрали звідти королівські скарби і пішли. Після чого спрацювала сигналізація.

«Я бачив, як двоє залізли на підйомник, розбили вікно за 30 секунд. Вийшли вчотирьох, я викликав поліцію», - розповідав потім у коментарях телеканалу TF1 велосипедист на ім'я Самір. Його слова підтверджують інші свідки: "Це було як у кіно. Вони просто поїхали на байках, а сирени завили через хвилину".

Туристи Джим та Джоан Карпентер розповіли агентству Reuters: «Нас вигнали через запасний вихід у галереї Аполлона. Чули тріск, охоронці сказали, що це технічні неполадки. Усі були у паніці, але ніхто не постраждав».

Дивну неквапливість виявили охоронці Лувру. За інформацією префектури поліції та прессекретарів Лувру, по дорозі назад «робітники» спробували підпалити підйомник бензином і газовим пальником, щоб приховати сліди. І тільки після того, як вони витратили якийсь час на спробу підпалу, з'явився «охоронець Лувру, який цьому запобіг». Грабіжники сіли на два скутери і помчали в далечінь, що сяяла ранковим світлом, у напрямку автомагістралі A6 (веде з Парижа на південь Франції).

За 800 метрів від музею на злочин століття мовчки дивилася штаб-квартира поліції Парижа.

Момент «пограбування століття» потрапив у камери відвідувачів. Фото: BFMTV via X

Діамант не взяли, а сережки прихопили

У понеділок, 20 жовтня, почали розбиратись. Розслідування взяла під своє керівництво особисто прокурор Парижа Лора Бекко та 600 слідчих. Вони відкрили кримінальну справу за статтями «Організована крадіжка з обтяжуючими обставинами» та «Злочинна змова».

Результатом «організованої крадіжки» стали кілька виробів із колекції французьких королівських скарбів ХІХ століття (наполеонівська епоха). Їхня ринкова вартість оцінюється в 30-40 млн євро, але культурно-історична цінність, за словами міністра культури Рашида Даті, «незліченна».

За даними Міністерства культури та видання Le Parisien, були вкрадені:

• намисто зі смарагдами та діамантами, подароване Наполеоном імператриці Марії-Луїзі (своїй другій дружині) (1810-і роки);
• пара смарагдових сережок із тієї ж колекції;
• одна сережка із сапфірового набору королев Марії-Амелії та Гортензії (початок XIX століття);
• тіара і велика брошка-камея імператриці Євгенії, дружини Наполеона III. Тіара прикрашена 212 перлинами, 1998 діамантами та 992 діамантами рожевого огранювання;
• декоративний бант імператриці Євгенії, прикрашений 2438 діамантами та 196 діамантами рожевого огранювання;
• брошка імператриці Євгенії (1855).

Грабіжники прихопили ще корону імператриці Євгенії з 1354 діамантами та 56 смарагдами, виготовлену для Всесвітньої виставки 1855 року, але корону знайшли викинутою неподалік музею. Також «робітники» не спокусилися на один із найвідоміших у світі алмаз «Регент» вагою 140 карат, який виставляється в тій же галереї Аполлона. Така поведінка спантеличила прокурора Парижа. «Регент» коштує понад 60 млн доларів, чому грабіжники не взяли його, а забрали намисто, тіару та брошку?

- Тільки коли їх затримають і вони з'являться перед слідчими, ми дізнаємося, який саме наказ у них був і чому вони не напали на цю вітрину, - заявила мадам Бекко.

Вкрадений бант імператриці Євгенії прикрашений 2438 діамантами та 196 діамантами рожевого огранювання. Фото: louvre.fr

«Аж надто все ідеально пройшло»

Влада реагувала передбачувано. Президент Франції Еммануель Макрон написав у соцмережах, що «крадіжка в Луврі - це удар по нашій спадщині, яку ми плекаємо, тому що це наша історія. Ми повернемо артефакти, винних покарають». Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс скупо зазначив, що «це велика операція досвідченої команди, яка добре підготувалася. Безпека Лувру посилена останніми роками, але ми не можемо запобігти всьому». Прокурор Парижа Лора Бекко назвала пріоритетні версії пограбування – замовлення від кримінальної організації або відмивання грошей без ознак тероризму». Інтерпол та Європол оголосили у розшук чотирьох підозрюваних за описом: середній вік, атлетична статура. Нещодавні крадіжки у музеях Європи, схоже, теж їхніх рук справа, тож можна говорити про міжнародну мережу музейних грабіжників.

Що стосується неофіційних версій, то тут користувачі інтернету веселяться хто як уміє. Природно, вже є теорія змови, мовляв, це «промо до «Ілюзії обману 3» або нових «Друзі Оушена», аж надто ідеально все пройшло».

Інші небезпідставно стверджують, що грабіжники нібито знали про ремонт у Луврі та «сліпих зонах» камер відеоспостереження. Треті прямо вказують на «злив» від служби безпеки музею. Четверті твердять про замовний характер злочину, тому що легально ювелірні вироби дуже складно продати через їхню впізнаваність, але можна розібрати на камені та реалізувати на чорному ринку, заодно «відмивши» кримінальні гроші.

Найсерйозніші користувачі запевняють: крадіжка – це відволікаючий маневр французької влади від «незручних» новин про кризу в економіці та постійні протести. Підтвердити чи спростувати цю теорію, звичайно, неможливо, але зате як славно з розумним виглядом її обговорювати, попиваючи каву на дивані!

Шанс знайти за тиждень

Експерти, до яких звернулися ЗМІ, мають сумніви, що луврські скарби будуть знайдені. Доцент кафедри історії мистецтв Сіднейського університету Донна Бретт у коментарі каналу АВС зазначила, що «у подібних ситуаціях вкрадені матеріали можуть використовуватися як застава для наркоугод та інших міжнародних угод».

Також шириться версія, що коштовності вкрали для підпільного приватного колекціонера. Артур Бранд, детектив із розслідування злочинів з Нідерландів, повідомив ABC NewsRadio, що коштовності навряд чи колись будуть знайдені.

- Якщо поліція зловить цих хлопців упродовж тижня, награбоване може все ще бути там. Але якщо це займе більше часу, на той час вони, можливо, розберуть ці предмети та продадуть діаманти окремо, – сказав детектив. А Тобіас Кормінд, керуючий директор 77 Diamonds, також заявив, «професійні бригади часто ламають і заново огранюють велике каміння, щоб уникнути схожості, фактично стираючи їх походження».

Більшість експертів сходяться на думці, що продавати коштовності в їхньому нинішньому вигляді було б «досить безглуздо», враховуючи, що вони надто відомі у всьому світі.

Втрачені коштовності лише умовно можна оцінити в десятки мільйонів євро, їхня історична цінність «незліченна». Фото: louvre.fr

На тему

Грабують мінімум раз на вік

Лувр – один із найбільш охоронюваних музеїв у світі, але за 230 років існування, з 1793 року, його грабували понад десять разів. Спочатку 1796 року пани революціонери витягли з музею золото та реліквії. Більшість викраденого було повернуто, але частину вже розпродали.

• У 1810-х роках експонати музею розібрали на сувеніри солдати армії Наполеона, причому їх цікавили лише єгипетські артефакти. Також вдалося багато повернути, але репутація у наполеонівських вояк була геть-чисто зіпсована.
• У 1911 році відбулося найзнаменитіше пограбування Лувру – колишній співробітник музею Вінченцо Перуджіа вкрав «Мону Лізу» і повернув її лише через три роки після свого арешту. Це зробило картину справжньою іконою та найпопулярнішим артефактом музею.
  До речі, під час пошуків поліція допитала поета Гійома Аполлінера та художника Пабло Пікассо. Але винуватцем виявився італієць Перуджіа, який із почуття національної гордості хотів повернути картину до Італії.
• 1976 року невідомі, використовуючи ремонтні ліси в залах музею, вкрали меч короля Карла X століття. Меч знайшовся через рік, Лувр після цього посилив охорону.
• У 1998 році банда професійних музейних злодіїв винесла з музею три картини пензлів Коро, Корреджо та Тьєполо. Картини просто зняли зі стіни та забрали. Експонати повернули через понад десять років.

До речі

Взагалі цього року Франція щось часто потрапляє до заголовків новин про музейні крадіжки. У вересні злодії викрали золото на суму 600 000 євро із Музею природної історії в Парижі. Також було пограбовано Музей порцеляни в Ліможі, з якого викрали предмети на суму 6,5 млн євро.