Новина про те, що четверо поліцейських загинули не під час бойових дій, а під час виконання своїх обов’язків, під час затримання підозрюваного, який відкрив прицільний вогонь по правоохоронцях, шокувала багатьох українців. Далі стали з’ясовуватись ще більш шокуючі подробиці: якщо від початку йшлося про небезпечного злочинця, якого підозрювали у вбивстві, то зараз ставлення до особи стрілка радикально змінилося. Сам він вже нічого не може сказати, бо також загинув у перестрілці, а відкритих питань залишається багато. Що відомо про цю жорстоку і резонансну подію - в огляді Коротко про.
У вівторок, 27 січня, МВС України повідомило, що під час затримання підозрюваного у вбивстві загинули четверо поліцейських: «Фігурант відкрив прицільний вогонь по правоохоронцях. У ході спеціальної операції зловмисника було ліквідовано». Ще один поліцейський отримав поранення і зараз перебуває у важкому стані. Подібні повідомлення зробили в Національній поліції та поліції Черкаської області.
Трагічні події розгорталися на околиці села Нехворощ, що входить до Корсунь-Шевченківської громади. Майстерність убивати, яку продемонстрував стрілок, не була типовою для рядового сільського жителя.
Троє загиблих - Сергій Сафронов, Олександр Флорінський, Денис Половинка - належали до роти поліції особливого призначення, двоє мали звання майора та статус УБД. Четвертий - офіцер поліції Володимир Бойко - також майор і учасник бойових дій.
Для розуміння, поліція особливого призначення - це спеціалізовані підрозділи (КОРД або в складі патрульної служби), які створені для виконання завдань, пов'язаних із підвищеною небезпекою і виконують специфічні функції, що виходять за рамки звичайної патрульної роботи. Отже, йшлося не про рядових поліцейських, а про людей, які пройшли спеціальну підготовку.
Обговорюючи новину по «гарячих слідах», користувачі соцмереж припускали, що правоохоронці були без засобів індивідуального захисту, однак пізніше в поліції повідомили, що вони були вдягнені в бронежилети і каски. Смертельні поранення прийшлися в області шиї.
Причиною НП вважають інцидент, що стався на Святвечір, 24 грудня 2025 року. Депутат Корсунь-Шевченківської міської ради Віталій Сторожук сів у своє авто AUDI Q7, почав рух - і в цей час під дном автомобіля спрацювала вибухівка. Сторожук встиг вистрибнути, а легковик згорів повністю. «Це не нещасний випадок і не побутова історія. Це замах на моє життя!» - цитувало Суспільне.Черкаси його допис у фейсбуці (зараз цей контент не має доступу).
Як такого вбивства не було, але поліція області відкрила справу щодо замаху на вбивство. Це також особливо тяжка стаття Кримінального кодексу, яка передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі, а за обтяжуючих обставин - і довічну міру покарання.
З інформації, що просочувалася у ЗМІ з поліцейських джерел, жителя Нехворощ підозрювали у підпалі депутатського автомобіля. Про те, що у стрільця був конфлікт зі Сторожуком, розповідали і посвячені в цю історію люди.
У поліції назвали лише вік стрільця - 59 років - і повідомили, що під час обшуку в його домі був знайдений великий запас зброї та боєприпасів, а також наркотиків (судячи з фото - подрібнена конопля). Ім’я стрілка - Сергій Русінов - стало відомо із соцмереж. Образ жорстокого убивці і злочинця розвіявся після посту жителя Черкас Ярослава Нищика, який розповів, що після повномасштабного вторгнення служив з Русіновим у 158-му і 198-му батальйонах. А досвід бойових операцій Русінов отримав ще з часів добровільної участі в АТО. Більше того, Русінов виявився племінником Героя України Василя Сергієнка, закатованого за участь у Майдані, і сам був активним учасником Революції гідності. Зараз в лавах Сил оборони служать два сини Сергія.
Нищик підтвердив, що його однополчанин мав особистий конфлікт з депутатом Сторожуком ще до війни 2022 року і що вони обмінювалися погрозами. Він навіть припустив, що Русінов справді спалив депутатське авто, але замах на вбивство назвав інтерпретацією поліції.
«Сьогодні Сергій зробив свій вибір. Загинув сам. Вбив, за словами знайомих, хороших поліцейських. Чесних, нормальних хлопців. Хто у виграші? Сторожук… Чи розуміє керівництво Черкаської поліції, що загибель сьогодні поліцейських і на їх совісті? Хто з керівництва вирішив "висловити повагу" депутату і наполіг, що стаття із знищення майна стала замахом на вбивство? Точно не загиблі спецназівці і дільничний», - написав Ярослав Нищик.
Конфлікт Русінова і Сторожука пов’язують із землею, на якій ветеран вів фермерське господарство до великої війни і після звільнення зі служби за станом здоров’я. Про загиблого згадують як про людину честі, патріота, правдоруба. «Ніколи він не вчиняв несправедливо. Все зрозуміло тепер, дістали людину… Не можна так з ветеранами, не можна їх брати «штурмом», бо будуть іменно такі наслідки», - йдеться в одному з коментарів.
Також земляки згадують, що Сергій завжди тримав себе у добрій фізичній формі, був поборником здорового способу життя, ненавидів наркотики, і їх йому просто підкинули. У відгуках про депутата, як не важко здогадатися, менше пієтету. Зокрема, йому закидають участь у Всеросійському молодіжному освітньому форумі на озері Селігер у 2011 році, де він уважно слухав виступ Путіна.
Ще одну версію, нібито засновану на розповідях односельців, озвучив журналіст, колишній ведучий Першого національного телеканалу Дмитро Гнап. Її зміст полягає у тому, що поліція нібито незаконно «бусифікувала» когось із родичів Русінова, і він пообіцяв прийти визволяти чоловіка зі зброю. За тією зброєю нібито дільничий офіцер і привів загін спецпризначенців.
За версією журналіста, керівника черкаської телекомпанії «Антена» Валерія Воротника, поліція прибула в село за заявою від депутата і нібито не мала точної адреси проживання Русінова. «Фактично вони почали розпитувати місцевих мешканців про те, де саме можна знайти ветерана. Це породжує логічне й украй важливе питання: як суддя міг надати санкцію на обшук або затримання без чітко вказаної адреси підозрюваного?» Після розмови з поліцією один із місцевих жителів міг попередити Русінова про візит. Той надів бронежилет, взяв автомат, який нелегально привіз із фронту, і покинув домівку.
«Бій відбувався на околиці населеного пункту, поблизу лісу, що дозволило в офіційній версії подій сформулювати їх як загибель поліцейських під час переслідування злочинця. Подробиці наразі не розголошуються. Але очевидно, що вони ще з’являться», - пише Валерій Воротник.
За іншим припущенням, яке також озвучують у соцмережах, Русінов спеціально влаштував для поліцейських засідку біля лісу і умисно стріляв на ураження.
«У підсумку ми маємо не одиничний інцидент, а наслідок проваленої люстрації, тотальної корупції та відсутності реальної психологічної й соціальної підтримки ветеранів. З такою людиною з перших місяців після повернення мали працювати соціальні служби, психологи, офіцер громади. Натомість приїхав спецпідрозділ, який фактично пішов на силове затримання. Поліцейських щиро шкода», - резюмує автор допису.
Трагедія на Черкащині ще більше розколола наше суспільство. Навіть позитивні відгуки про загиблих правоохоронців не заважають називати їх «ментами», іншими образливими словами і відверто глузувати, що нарешті «напоролися на справжнього чоловіка» і що Сергію Русінову треба поставити пам’ятник як народному герою. Валерій Воротник влучно називає це симптомом стрімкої маргіналізації, коли для частини суспільства будь-який представник влади апріорі є ворогом, що викликає лише негативні емоції.
- Ця історія вкотре довела, як глибоко підірвана у людей довіра до закону. І це сталося не сьогодні, це наслідки з далекого минулого, коли влада відверто корумпувалася. Суддя з прокурором ходять в один ресторан і одну лазню, керівник поліції кумується з сільським головою і збирає донати на розвиток райвідділку і своєї кишені з «олігархів» місцевого розливу. Все це на очах простих людей, які почуваються просто «голими» без кума, брата, свата з впливами, хоч шкуру з них живцем здирай, - каже адвокат, колишній слідчий Олексій Сиротін. - Зараз масло у вогонь додає участь поліції в мобілізації і її силові методи..
Ще один момент - це нагадування про кількість зброї, що зараз на руках у людей, тих же ветеранів, які мають підвищене, а почасти й викривлене почуття справедливості. Такі внутрішні конфлікти, як на Корсунщині, воліють не помічати. Поки не станеться непоправне.