Настя, яка завагітніла у 15 років під час евакуації в Туреччину, вже повнолітня, але у неї досі хочуть забрати доньку
У грудні минулого року Настя знову почувалася щасливою, бо обнімала і цілувала свою маленьку Мєлєк. А до того було більше пів року примусової розлуки, обману та краху сподівань. Возз’єднатися з донькою Насті допоміг документальний фільм-розслідування «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини», знятий журналістами Слідства.Інфо. «Ця історія містить багато болю, випробування, несправедливості. Але одночасно багато любові та віри», - каже адвокатка Інна Мірошниченко, яка взяла юну маму під свій захист.
Та остаточна крапка, на жаль, ще не поставлена. 18-річна Настя та 2-річна Мєлєк досі потребують юридичної допомоги, щоби залишатися разом. Що з ними сталося - у матеріалі Коротко про.
Масштабний проєкт і невтішні висновки
Особисто Олена Зеленська та дружина президента Туреччини Еміне Ердоган стали кураторами проєкту, який називали наймасовішою евакуацією дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, чиї родини опинились у складних життєвих обставинах. Кілька тисяч вихованців інтернатних закладів виїхали до Туреччини на початку великої війни. Проєкт «Дитинство без війни» реалізував підприємець-мільйонер Руслан Шостак, який найняв для евакуації 9 «Боїнгів» і домовився з партнерами про підтримку тимчасових біженців.
Понад пів сотні дітей з Дніпропетровської області поселили у мережі готелів «Лариса» в місті Бельдебі. Все, здавалося, йде чудово, на сайті фонду Руслана Шостака з’являлися фото усміхнених, щасливих дітлахів. Аж поки у березні 2024 року провідати поселенців не приїхала поважна делегація. Це були посадовці з України на чолі з представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, представники офісу турецького омбудсмена та ЮНІСЕФ. Звіт, складений за результатами моніторингового візиту, і став підставою для журналістського розслідування.
Документ, який підписали 11 українських чиновників, свідчив про системні порушення прав дітей, зокрема, про психологічне та фізичне насильство, обмежений доступ до освіти та медицини, примусове залучення до рекламних зйомок в інтересах фонду Шостака. Але найбільшим відкриттям стало те, що в готелях разом з дітьми жили місцеві чоловіки з обслуговуючого персоналу. Підлітки вільно контактували з дорослими і навіть мали сексуальні стосунки. Дві дівчинки виявилися вагітними…
Кадр з фільму, де Настя розповідає, як жила в Туреччині. Скріншот з фільму «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини»
«Мені було страшно, мені було боляче»
«Я спочатку не хотіла знайомитися. Потім я прийшла з ним познайомитися, якось несвідомо. Сама не знаю, чому я прийшла до нього в кімнату», - розповідала Настя журналістам "Слідство. Інфо" про початок своїх взаємин з Мамі. За її словами та свідченням подруги, вихователі знали, що 15-річна дівчинка зустрічається з 23-річним кухарем, але ставилися до цього спокійно. Навіть коли дітей перевезли до іншого готелю, Мамі перестрибував через паркан, щоб побачитися з Настею. Його іноді виганяли, а іноді - ні. Так само було і з 17-річною Ілоною, яку уподобав 21-річний Саліх. Він підкупив її довіру смачними бутербродами, бо Ілоні не подобалося те, чим годували в Турції.
Коли викрилася правда про вагітність, обом дівчатам наказали підписати свідчення, що статеві контакти відбувалися за їхньою згодою, і у спішному порядку відвезли до України - щоб вступали в профтехколеджі. Навіть не показали лікарям, перший огляд у гінеколога обидві проходили в Україні. Більше ні педагоги, ні представники фонду долею дівчат не цікавилися.
На сьомому місяці вагітності Настя повернулася до Кривого Рогу, де був її тато, позбавлений батьківських прав, та зведена старша сестра - сама ще фактично дитина. Народжувала Настя сама. «Мені було страшно, мені було боляче. Я не розуміла, що мені робити», - згадувала вона про пологи. На щастя, дитинка народилася здоровою, ім’я Мєлєк для неї вибрав рідний батько.
Мамі дотримав своєї обіцянки - після появи доньки на світ він приїхав до України. Але швидше це був страх перед кримінальною відповідальністю за статеві стосунки з неповнолітньою, ніж бажання створити сім’ю. Кілька місяців вони жили разом, але спільне життя не склалося. Хлопець почав зраджувати Насті, міг її ударити. Після від’їзду Мамі мама з донькою знайшла притулок у соціальному гуртожитку, де був центр для сімей, які потребують допомоги. Комунальним закладом тоді завідував досить відомий у Кривому Розі чоловік - старший пастор церкви «Істина», помічник депутатки облради Максим Фетісов. Настя уявити не могла, через які пройде випробування.
Сказав, що треба «обнулитися»
Фільм «Державні діти» був презентований у листопаді минулого року. Після прем’єрного показу під юридичний патронат Настю взяла відома захисниця материнства і дитинства адвокатка Інна Мірошниченко. Про те, що в Покровському районному суді Кривого Рогу з серпня лежить позов про позбавлення її батьківських прав, Настя дізналася від журналістів.
- Мотивів, через які Фетісов почав розкручувати цю кампанію, я не знаю. Може, йому просто сподобалася дівчинка (у соцмережах пишуть, що сім’я пастора не має своїх дітей. - Ред.). Одного разу він викликав поліцію, заявивши, що Настя покинула хвору дитину, а Насті при цьому наказав сховатися, бо Мєлєк треба доправити в лікарню, а якщо вона покажеться, то доньку в неї заберуть. Дівчині тоді було 16 років, вона не розуміла, що насправді відбувається, - розповідає Коротко про Інна Мірошниченко. - До доньки в лікарню Настю не пускали, далі почалася підробка документів.
Після кількох місяців Фетісов заявив Насті, що їй треба «обнулитися» - виїхати за кордон, але без дитини, бо дитину у неповнолітньої заберуть. І в Україні заберуть, якщо обоє залишаться в центрі.
- Сказав, що в Німеччині є його церква, там можна побути деякий час, а потім повернутися. І повіз дівчину до нотаріуса, щоб оформити довіреність на тимчасове опікунство над дитиною. У довіреності вказав, що він є хрещеним батьком Мєлєк.
Коли Настя з сестрою вийшли з автобуса, виявилось, що насправді їм купили квитки до Нідерландів. Пастор заспокоїв: не переймайся, тут теж є наша церква, житимете при ній.
Вихователі знали, що 15-річна дівчинка зустрічається з кухарем на ім’я Мамі. Скріншот з фільму «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини»
Рішення ухвалювала спеціальна комісія
Дівчата жили - тиждень, другий... Настя сумувала за донькою і, звісно, непокоїлася. Тим часом опікун Мєлєк знаходив відмовки: зараз немає грошей, почекайте ще трохи, я вас обов’язково заберу… Не забрав. Зрештою Настя сама знайшла добрих людей, які оплатили сестрам квитки до України. Але доступу до своєї доньки вона вже не мала. Дівчинка знаходилася в сім’ї пастора, який повідомив службу у справах дітей, що рідна мати покинула дитину, виїхала за кордон, і служба ініціювала процедуру позбавлення батьківських прав.
- Фетісов недаремно стверджував, що хрестив Мєлєк у православній церкві, хоча його громада належить до іншого релігійного напрямку. У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, хрещених батьків в правах на опіку над дітьми прирівняли до родичів. У службу у справах дітей Фетісов мав подати свідоцтво про хрещення, і воно там ніби є. Але церковний документ чомусь забули додати до судового позову. Його не показують, незважаючи на всі наші запити, і навіть відмовляються назвати церкву, де хрестили Мєлєк, - наголошує правозахисниця. - Нотаріус, яка посвідчувала тимчасову опіку, теж не відповідає ні на телефонні дзвінки, ні на офіційні адвокатські запити. Я думаю, що свідоцтва взагалі не існує.
Вступаючи у справу, Інна Мірошниченко гадала, що на відновлення прав матері та дитини знадобиться кілька років, однак у грудні у Кривому Розі зібралася спеціальна комісія з представників обласної служби у справах дітей, Міністерства юстиції, Офісу уповноваженого, яка два тижні вивчала питання і ухвалила рішення повернути Мєлєк рідній матері.
Певний час вони перебували в Центрі матері та дитини, а на початку цього року сталася ще одна щаслива подія - Настю з донькою запросило до себе жити подружжя з Києва.
- Вони взяли на себе відповідальність за Настю як за свою дитину. Це чоловік та жінка, у яких вже дорослі діти, вони мають бажання та спроможність допомогти юній мамі з дитиною і щиро полюбили обох. Місцева служба у справах дітей кілька разів перевіряла умови життя і офіційно зафіксувала хороший побут і чудові сімейні стосунки, - розповідає Інна Мірошниченко.
У кінці квітня Насті виповнилося 18 років. Вона вже доросла і свідома своєї місії. Адвокатка має три томи доказів, що її підзахисна - прекрасна мама. Однак районна служба в справах дітей не відкликає позов про позбавлення батьківських прав, Максим Фетісов наполягає на відновленні опікунства над дитиною. Незрозуміла і поведінка судді, який не рухає резонансну справу.
- Позов був поданий у серпні, зараз вже травень, а ми досі знаходимося в стадії підготовчого засідання. Слухання весь час переносять просто на смішних підставах, - резюмує Інна Мірошниченко.
Ми зв’язалися зі старшим пастором церкви «Істина» Максимом Фетісовим, але коментувати свою позицію він відмовився.
Пастор Максим Фетісов. Скріншот з фільму «Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини»
