22 листопада
Завантажити ще

Психолог: Не робимо те, що хочеться – тому і нудьгуємо перед Новим роком

Психолог: Не робимо те, що хочеться – тому і нудьгуємо перед Новим роком
Фото: Звонарьов Валерій

Якщо у відповідь на звернене до вас З наступаючим! хочеться крикнути, заплакати чи зникнути… Якщо вдома немає ні шампанського, ні ікри, ні навіть горошку, а ви несете з супермаркету гречку, буряк та котячий корм… Якщо після запитання «Де відзначатимеш Новий рік ?» з вас вилазить Чудище, як у «Червоненькій квіточці», і заштовхати його назад немає жодної можливості… Якщо бісять касири в червоних ковпачках, «дощик» у вітрині з м'ясом та власне відображення у дзеркалі – вітаємо, це скоро минеться. «Це» гарно називається передноворічною нудьгою, і знайома вона дуже багатьом, а ось причини появи її у кожного свої.

Все встигнути та втомитися

Об'єднуючим моментом для всіх, хто в грудні впадає в смуток, є втома. По-перше, річна, що накопичилася, яку зараз посилює пандемія. Ми втомилися боятися за власне життя і близьких, втомилися не розуміти, коли це закінчиться, втомилися від обмежень, хоч би якими відносними вони не були.

По-друге, щоденно оновлюється передсвяткова втома. Наздогнати, перегнати, встигнути, закінчити, відправити, віддати, домовитися – перед Новим роком список цих неприємних дієслів може зростати нескінченно. Фізична втома провокує емоційну, і замість радості та передчуття свята відчуваєш лише тугу невідомого характеру та бажання, щоб усе це чудесне швидше закінчилося.

Невиправдані надії та культ успішності

Психолог Наталія Валедова. Фото: Павло ДАЦКОВСЬКИЙ

Психолог Наталія Валедова. Фото: Павло ДАЦКОВСЬКИЙ

Навіть якщо рік тому ви не писали список із 48 пунктів з планами та завданнями, а аналітика та структурування власного життя – не ваш коник, підсумки все одно підбиваються. Мимоволі ми «гортаємо» прожитий рік, наново переживаючи втрати, перемоги, радості та розчарування.

- Все відбувається за синусоїдою, і недарма людство придумало якісь дати для відліку – день народження чи Новий рік, щоб проаналізувати своє життя, – каже психолог Наталія Валедова. - Усвідомити, чи вірним шляхом ідеш, чи правильно живеш, оцінити тактику і стратегію власного життя.

На жаль, багато хто підходить до Нового року з розумінням, що надії не виправдалися – ні в особистому плані, який вбудований у ситуацію в країні, ні у глобальному.

Окремо може вганяти в тугу жанр «підсумки року», що нав'язується соціумом. У соцмережах, ЗМІ, мало не з кожної праски надлітають бравурні, мотиваційні, виключно позитивні «звіти», в яких є лише досягнення, впевненість у щасливому завтра, успішність та радість. А негативних подій та емоцій у світі начебто й немає. Але в тебе вони були, рік людини не може складатися лише з рожевих поні та зефіру. І ось ти читаєш, як треба жити це життя, розумієш, що так не буває, але все одно почуваєшся віслючком Іа з казки про Вінні Пуха. А Іа – пряма дорога до нудьги.

Турбулентність заважає планувати

Туди ж веде нас і туманність перспектив як власного життя, так і країни. Пандемія вже відучила довгострокому плануванню, що додало негативу. А будувати плани дедалі важче, бо останнім часом ми живемо у стані турбулентності, вважає психолог.

Це пов'язано і з ковідом та інформацією навколо нього – суперечливою та, як правило, негативною. І з економічною ситуацією, яка просто «тухне» на очах. І з війною, яка не лише не закінчується, а ще й супроводжується розмовами про можливу ескалацію. Сукупність цих факторів не дає людині будувати довгострокові плани та розуміти перспективи, тому все обмежується мікрокроками – день розпланував, та гаразд. А це знову ж таки не додає ні впевненості, ні радості.

Ми стали боятися витрачати гроші

Передноворічні турботи безпосередньо пов'язані з витратами як фізичними і моральними, та й матеріальними. І хоча подарунки на це свято – справа священна, розуміння, що вже до Різдва бюджет буде спустошено, не додає настрою. Як не покращують його походи по магазинах та усвідомлення, що на свої «старі» зарплати ми можемо купити вже набагато менше, ніж рік тому. І прикро від того, що ти ніби не оббивав весь рік груші, не колупався в носі або що там ще роблять нероби, а купити в подарунок те, що хочеться, не можеш.

- Той самий ковід вніс свої корективи і у розпорядження фінансами, - зазначає Наталія Валедова. - Люди стали боятися витрачати гроші – вони можуть знадобитися на лікування. І це фактор нестабільності, який дуже потужно діє незалежно від того, який у сім'ї достаток. Просто хтось урізав раціон, а хтось не вкладає у розвиток бізнесу.

Новорічні стандарти та невміння слухати себе

За словами психолога, фахівці зараз спостерігають за стійкою невротизацією практично всього населення України. Невизначеність, у якій живемо, породжує негативні емоції – страх, тривогу, невпевненість.

Події, що швидко змінюються, величезний потік інформації, і частіше негативної, нестабільність, занепокоєння за власне життя – все це веде до депресивних станів, розчарування і собою, і життям, і оточуючими.

І ось до розчарованих людей приходить Новий рік, і виявляється, що і підсумки того, хто йде, – так собі, і будувати плани на майбутній не надто виходить. А тут ще й світ виглядає із соцмереж такий досконалий, що стає просто незручно за себе.

– Задані новорічні стандарти, які чим далі, тим вище, розбалансують нервову систему та психіку людини, – попереджає Наталія Валедова. - Зустрічати Новий рік треба неодмінно за кордоном, або у заміському будинку, або на розкішній турбазі. А якщо ти не з цієї групи, значить, ти – невдаха. Або для такого свята обов'язково потрібна весела компанія. А якщо ти вдома один – отже, ти нікому не потрібний.

При цьому люди часто не прислухаються до себе: а чи хочу я їхати до цього Єгипту? А чи маю я психологічний ресурс, щоб провести ніч у великій компанії? Чи потрібно купувати нову вечірню сукню, тому що в старій мене вже бачили, чи можу я собі її дозволити і чи хочу я її шукати? Але ні, ми прагнемо відповідати стандартам, спустошуючи не лише кишені, а себе с самого й психологічно. Тому що не слухаємо себе і не робимо те, що хочеться насправді. А це, на думку психолога, прямий шлях до зневіри, відчуття, що ти живеш не своїм життям, до самознецінення.

БУДЬ В КУРСІ

Роби, що хочеться, або Як боротися за себе

І хоч дозволити собі бути собою можуть не всі, психологи рекомендують все ж таки спробувати. І почати не як завжди - з Нового року, а зараз, з підготовки до нього. І залишитися вдома одному з ялинкою та шампанським, якщо йти в жодну компанію, будь вона навіть сто разів прекрасна, не хочеться.

І не брати кредит, щоб вивезти сім'ю на гірськолижний курорт, бо «Катаняни теж їдуть». А вам вони набридли, кататися ви не любите, зате знаєте, що думки про повернення кредиту будуть викликати печію аж до його повного погашення.

– За себе завжди треба боротися, і за своє психічне здоров'я – насамперед, – каже психолог Наталія Валедова. - Коли його немає, страждає і соматичне здоров'я, і все життя людини.

Як позбавитися передноворічної хандри - поради експерта:

Зупинитися та подумати. Підбиваючи підсумки, об'єктивно розібратися, що в тебе добре. І починати з того, що ти живий, у близьких все гаразд, дах над головою є. А якщо є будинок – значить, його можна облагодити, і це зараз принесе лише позитивні емоції. Розібратися із зайвим, непотрібним та зламаним, викинути зіпсоване, а потім обов'язково прикрасити будинок.

Не будувати довгострокових планів. По-перше, на тлі нинішнього життя зробити це складно, по-друге, це ґрунт для неврозів, якщо слідувати їм не виходить. Тому вибираємо тільки напрямок, у якому рухатимемося.

У стані емоційної нестійкості дуже корисно зробити якісь реальні кроки. І це може бути як прибирання в будинку, так і мінімальне оновлення простору - покупка нової вазочки, скатертини, штори. Нехай невелика, але прекрасна інвестиція у свій побут.

Додати у життя світла. Зміни клімату грають на руку грудневої нудьги: у зими, що потепліла, немає снігу, немає світла, вона похмура і пофарбована в сіре.

Від нестачі сонця приймаємо вітамін D, попередньо здавши аналіз та визначивши його рівень в організмі. Від засмучення рятуємося новорічною атрибутикою, яка має бути в кожному будинку – незалежно від того, чи є в ньому діти та наскільки веселі у ньому дорослі.

У ці дні краще не економити на електриці та теплі – нехай усе світиться та сяє. Поліпшать настрій та різнокольорові вогники у гірляндах, щоправда, краще, щоб вони не блимали. Це не корисно для нервової системи людей із серцево-судинними захворюваннями, для дітей із підвищеною судомною готовністю.

Прикрашати будинок і наряджати ялинку не потрібно заздалегідь, щоб новорічна краса не набридла і не надокучила очам, а святковий настрій не випарувався. Так вже влаштовані люди – немає такого подразника, який нескінченно діятиме однаково сильно. Тому краще робити це в останній тиждень старого року.

Нехай у будинку «правильно» пахне, якщо ялинка штучна – поставте живу гілку, адже запах за рівнем впливу на психіку людини займає одне з перших місць.

Подумати, що буде на столі, згадати, хто що любить, і тому скласти таке святкове меню, яке порадує і здивує кожного.