Вибори у Франції: поразка союзників Путіна, але й наразі не перемога України
Результати другого туру президентських виборів у Франції соцмережі вже іронічно назвали поразкою ще одного генерала Путіна. Мається на увазі програш лідера французьких ультраправих Марін Ле Пен, яка займала відверто проросійську позицію. За результатами виборів лідер "Національного об'єднання" отримала 41,46% голосів французьких виборців і поступилася чинному президенту Еммануелю Макрону, за якого проголосували 58,54% французів.
Макрон втрачає свої позиції, а Ле Пен - покращує
І хоча Макрон переміг, його рейтинги показують падіння, тоді як позиції Ле Пен зміцнилися. Для порівняння: п'ять років тому, у 2017 році, Макрон виграв вибори у Ле Пен із значно кращими результатами – 66,10% голосів, що на сім з половиною процентних пунктів більше, ніж наразі. Ле Пен тоді отримала трохи менше, ніж 34% голосів. А тепер вона показала історичний показник для ультраправих у Франції – понад 41%.
- Попри все, для Заходу та України добре, що переміг Макрон. Він є людиною французького істеблішменту, тож і переміг. Але й Ле Пен максимально відпрацювала свій електорат. І це означає, що на наступних виборах знову переможе системний кандидат, до яких уже можна зарахувати і лідера французьких ультраправих. Вона не набрала більше лише тому, що була проросійським кандидатом, а настрій у Європі зараз налаштований проти Росії через її війну в Україні. Тобто загалом результат цих виборів є закономірним, - прокоментував "КП в Україні" експерт-міжнародник Антон Кучухідзе.
Іншими словами, вибори продемонстрували розкол у французькому суспільстві та зріст популярності ультраправих і вкрай лівих, що загрожує Макрону втратою більшості у Національних зборах та контролю над урядом після парламентських виборів. Сам Макрон визнав, що країна розколота, і у тріумфальній промові пообіцяв бути президентом усієї нації.
Свій результат на виборах Ле Пен назвала "блискучою перемогою" та висловила надію, що ідеї її політичної сили на майбутніх президентських виборах у Франції одного разу "сягнуть нових висот".
Тепер Ле Пен заявляє, що в рамках своєї подальшої політичної діяльності розпочинає "велику битву" на виборах до парламенту Франції, які відбудуться у червні 2022 року. Наразі у нижній палаті французького парламенту – Національних зборах – абсолютна більшість належить партії Макрона «Вперед, республіка».
Але зараз Ле Пен може конвертувати свій рейтинг у велику кількість мандатів у парламенті. "Ми хочемо об'єднати всіх тих, хто хоче зібрати сили разом проти Еммануеля Макрона", - сказала вона.
Що це означає для України
Результати президентських виборів у Франції Київ може інтерпретувати собі двояким чином. З одного боку, це великий позитив для нашої країни, що проросійська Ле Пен зазнала поразки.
Адже вона відверто підтримала анексію Криму 2014-го, як і вторгнення окупантів на Донбас. Ле Пен виступала за близькі відносини з Росією у разі своєї перемоги, називала санкції непродуктивними та їздила вітати Путіна. Крім того, її партія «Національний фронт» відкрито отримувала фінансову підтримку з Москви. Ле Пен також засуджує постачання зброї до України, і вже після звільнення Бучі заявила, що "не все так однозначно". Але незважаючи на те, що вона засудила війну в Україні, Ле Пен принципово не прийшла на засідання французького парламенту, коли там по відеозв'язку виступав Володимир Зеленський.
З іншого боку, і сам Еммануель Макрон є нехай не таким, як Ле Пен, але все ж таки симпатиком Росії та її президента. Так, наприклад, він відмовляється називати геноцидом злочини Росії в Україні та вважає росіян і українців братніми народами.
Крім цього, він з початку російського вторгнення провів 18 телефонних розмов з Володимиром Путіним, які не принесли жодних результатів. Сам Макрон виправдовує свої контакти з Путіним бажанням схилити Путіна до діалогу щодо України, а для цього, мовляв, варто спілкуватися з ним. Так чи інакше, нинішній французький президент належить до тих рідкісних західних політиків, які не розірвали зв'язок з російським диктатором.
Як відреагували інші країни
Союзники Франції залишилися задоволені перемогою Макрона над Ле Пен з її ворожістю до ЄС та НАТО. Американський президент Джо Байден назвав Францію "найстарішим союзником і ключовим партнером" і додав, що готовий продовжити тісно співпрацювати з нею, "у тому числі й у підтримці України та захисті демократії".
Італійський прем'єр Маріо Драгі назвав підсумки виборів "прекрасною новиною для усієї Європи". Німецький канцлер Олаф Шольц вважає вибори у Франції "переконливим вотумом довіри до Європи", а прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес сказав, що "французи підтримали вільний, сильний і справедливий Європейський Союз". "Перемогла Європа. Перемогла демократія", - сказав він.
А в РФ раді високим показникам Ле Пен. Перший заступник глави міжнародного комітету Ради Федерації Росії Володимир Джабаров назвав перемогу Макрона очікуваною, однак зазначив, що вибори показали і певний успіх депутата Марін Ле Пен, висунутої партією «Національне об'єднання». «Значна частина французів незадоволена політикою Євросоюзу та НАТО», - пояснив він.
Що пише світова преса
BBC:
«Макрон – перший чинний французький президент за останні 20 років, який був переобраний на другий термін. Незважаючи на програш, 53-річна Ле Пен сказала, що її значна частка голосів також є перемогою. Ідеї, які репрезентує її «Національне об'єднання», досягли нових висот. Вона набрала понад 13 мільйонів голосів на платформі зниження податків для вирішення проблеми високої вартості життя, заборони носіння мусульманського хіджабу в громадських місцях та референдуму щодо імміграційного контролю».
Le Monde:
«Результат Еммануеля Макрона ясний і точний, але менш вдалий, ніж у 2017 році, і не відображає фактичного балансу сил у глибоко розділеній країні. Проте президент Франції буде неофіційним лідером Євросоюзу на найближчі п'ять років. У своїй третій президентській кампанії поспіль Марін Ле Пен досягла історичного успіху незважаючи на поразку. Голосування за неї стало мейнстримом у багатьох місцях у Франції. Низька явка у другому турі підтвердила тривожну тенденцію для французької демократії».
Financial Times:
«Зітхання полегшення від європейських союзників Франції та союзників по НАТО було почуте після того, як Еммануель Макрон здобув переконливу перемогу над своїм вкрай правим суперником Марін Ле Пен у фінальному турі президентських виборів у неділю.
Але й перемога Еммануеля Макрона маскує «крихкість» Франції. Перемога на виборах, яка в іншій країні може бути переконливою, показує, що націоналісти, євроскептики та антиімміграційні ультраправі сильніші, ніж у будь-якій іншій країні. Французьке суспільство залишається глибоко розділеним».
Aljazeera:
«За межами Франції перемогу Макрона сприйняли як перепочинок для європейської політики, враженої останніми роками виходом Великобританії з Європейського Союзу, обранням Дональда Трампа у 2016 році та появою нового покоління націоналістичних лідерів. У своїй переможній промові Макрон визнав, що багато хто проголосував за нього тільки для того, щоб не допустити Ле Пен, і пообіцяв врахувати думку багатьох французів про те, що їхній рівень життя падає».
