Хірург Анастасія Ігнатьєва: Ми безкоштовно відновлюємо обличчя тим, хто постраждав на війні
Киянка та пластичний хірург у третьому поколінні Анастасія Ігнатьєва сьогодні разом зі своїми колегами повертає українцям, які постраждали від війни, їхні обличчя. Коштовні операції робить абсолютно безоплатно. До молодого лікаря приїжджають люди з усієї України, щоб позбутися вад зовнішності та почати нове життя.
Пошкоджене обличчя – це лише верхівка айсбергу
- Анастасіє, як ви зважились допомагати людям, які постраждали від війни, безкоштовно?
- З початком бойових дій з'явилося чимало публікацій про постраждалих. Люди отримували травми ніг, рук, обличчя. Я, як пластичний хірург, можу реконструювати м'які тканини. Оскільки мало хто з хірургів володіє такими навичками, ми вирішили допомагати пацієнтам із пошкодженими обличчями.
Такі вади найчастіше призводять до депресії: їх не можна приховати під одягом - усі бачитимуть, як війна позначилася на обличчі людини. Ми хотіли дати людям другий шанс на життя.
- Чи багато до вас приходить людей?
- На жаль, поранених забагато. Раніше до нас приїжджали люди із Київської області, а наразі їдуть із півдня та сходу України, оскільки військові дії перемістилися туди.
З кінця лютого ми не припиняли роботу жодного дня. Окрім планових операцій, у нас з'явилися нагальні чергування. Усі операції ми проводили за рахунок власних коштів – березень, квітень та половину травня ми оперували людей за свої гроші. Вперше цього тижня завдяки донатам змогли покрити витратні матеріали для однієї пацієнтки. Сподіваємось на допомогу людей – на своїх ресурсах далеко не поїдеш.
– А скільки коштують такі операції?
- Реконструктивні операції на обличчі – одні з найдорожчих у світі. Їхня вартість варіюється від 3000 і до 60 000-80 000 доларів. Вартість матеріалів, час, робота операційної бригади покриваються за рахунок естетичних пластичних операцій. На цьому тижні у нас був перший пацієнт, операцію якого ми змогли сплатити із коштів фонду.
– А хто вам донатить?
- Це звичайні люди, мої знайомі та пацієнти, які відправляли по 50-100 гривень до фонду. Хтось міг пожертвувати більше.
Нещодавно до нас на операцію приїхала дівчинка з іншого міста – взагалі нічого не було у неї. Вона лежала в палаті з моєю пацієнткою на естетичну операцію - та одразу включилася у допомогу, забезпечила дівчинку одягом і тепер допомагає їй працевлаштуватися.
- Тобто ви виправляєте не лише обличчя, а й долю людини?
- Так, наскільки це можливо. Потрібно допомогти людині відновитись: зруйнований будинок, зруйноване життя, зруйноване обличчя – це лише верхівка айсберга. Використовуємо знайомства, щоб знайти таким людям роботу, і так трохи допомагаємо їм відновитися.
Лікар відмовилася евакуюватися, щоб допомагати українцям, які постраждали від війни. Фото: instagram.com/dr_ignatieva
Були пацієнти, у яких зміщені губа, брова, ніздря чи вухо
– У якому стані приходять до вас люди?
- Стан у всіх різний і залежить від психотипу пацієнта. Одні перебувають у латентній депресії та дуже мало спілкуються. Інші плачуть, коли чують, що їм можуть допомогти. Треті мають чіткий план дій, як почати жити з нуля. Більшість, звісно, у шоковому стані. Вони загальмовано відповідають на запитання, тому доводиться спілкуватися з родичами таких людей.
- З якими травмами здебільшого потрапляють до вас?
– Найчастіше приходять люди, у яких постраждала половина обличчя. Багато хто встигав сховати один бік обличчя під час розриву снарядів, а інший був незахищений - в результаті розриви щік, травми носа, чола, вух, шиї.
У деяких пацієнтів травмовані нерви – вони відчувають постійний больовий синдром. За рахунок того, що ми робимо ревізію поранень - видаляємо нерви, вирівнюємо тканини, - йдуть болючі відчуття. У мене був чоловік, який не міг усміхатися через сильний біль. Після нашої роботи його міміка перестала завдавати йому дискомфорт.
- Приходять здебільшого жінки?
– І жінки, і діти, і чоловіки, і старенькі бабусі – абсолютно всі. Із чоловіків приходять і цивільні, і військові. Військовим ми теж надаємо допомогу – дістаємо уламки та заліковуємо рани – і це теж безкоштовно.
- Пластична хірургія дозволяє згодом нівелювати проблему, з якою до вас приходять люди?
– Коли бойові дії велися навколо Києва, ми більше працювали з ранами – люди отримували у нас екстрену медичну допомогу. Поранених одразу везли до нас. Треба було обробляти рани, стежити, щоб вони не загноювались. Те саме відбувалося у Харкові та Маріуполі.
Оскільки головним завданням було врятувати життя людині, ніхто не дивився на естетику. Тому були пацієнти, у яких зміщені губа, брова, ніздря чи вухо. І ось ці зсуви ми повертаємо у нормальне симетричне становище.
Наразі ми прибираємо неакуратні шрами і зшиваємо тканини наново косметичним швом. При реконструктивних операціях ми не хвилюємося за життя пацієнта, це вже робота з естетикою.
– З яких міст до вас звертаються люди сьогодні?
- До нас нині приїжджають пацієнти з Харківської області та Маріуполя, які раніше були евакуйовані до Запоріжжя та Дніпра. У нас також є пацієнти з передмістя Києва – Ірпеня та Бучі. Але найбільше пацієнтів із Харкова.
З кінця лютого лікар Ігнатьєва з колегами працювала без вихідних. Фото: instagram.com/dr_ignatieva
Під час боїв поступало до 15 людей на день
– Пацієнти задоволені результатом?
– Питання в тому, що у наших клієнтів багатофакторний психологічний стан. На це впливає не лише зовнішність, але й обставини. Вони не знають, де їм тепер жити, що їсти, де працювати. З цим найбільші складнощі. При таких обставинах обличчя вже не так турбує. Проте коли люди чують, що їм можуть допомогти, вони, звичайно, відчувають якесь полегшення, радість. Згорьована людина дізнається, що є якісь сходи, які дозволяють вибратися з горя.
Звичайно, коли шрами виглядають вже акуратно, люди радіють і можуть глянути на себе у дзеркало без сліз, бо до цього вони не могли бачити своє відображення.
На консультаціях вони чекають, коли ми скажемо, що повністю повернемо їхнє обличчя. Однак ми чітко кажемо, що ми можемо повернути, а що ні. У кожному випадку це індивідуально. Якщо в одних залишаться невеликі шрамики, то в когось вже буде не те обличчя, як до військових дій. Але й не так погано, як після поранення.
– Скільком ви вже змогли допомогти?
-У період, коли передмістя Києва були окуповані, до нас привозили від 4 до 15 осіб на день. Нині менше. Ми вже можемо проводити планові операції. Хоча донедавна на день ми мали більше пацієнтів, ніж зараз за тиждень.
Скидаю капелюха перед усім персоналом нашої клініки: увесь колектив жив у клініці 4-5 днів на тиждень. Заїжджали додому перепочити – і знову поверталися на цілодобове чергування.
Дуже багато наших хірургів вирушили на передову за власною ініціативою. Порівняно з ними ми працюємо у розслабленому режимі: їм важче. Я вирішила, що я як жінка-хірург не можу їхати на передову: чоловіки можуть за себе постояти, а я краще залишуся працювати у клініці.
- Які історії пацієнтів вас зачепили найбільше?
– Кожна історія пацієнта сильно чіпляє за душу. Люди їхали з півдня, сходу країни, кидаючи сімейний бізнес, залишаючи старих батьків. І все, що вони наживали, вивозять російські солдати через Крим. Забирають їхнє обладнання, техніку, розкрадають все. Люди евакуйовувалися, отримували травми. Десь прилетіли уламки, поки людина стояла на вулиці. Хтось був один удома, і його завалило уламками. Хтось потрапив під обстріл на дорозі.
- Які у вас плани після війни?
- Сьогодні дуже багато всього відбувається, що повністю змінює наші плани. У 2019 році мене запросили працювати до реконструктивного центру хірургії в Англії. У мене вже були всі документи на руках, я планувала подорож, але почалася пандемія коронавірусу. Усі планові операції закрили, пластичні хірурги сиділи без роботи – і я вирішила залишитись в Україні.
На початку 2022 року мене знову запросили до цього ж шпиталю. Проте я не можу дозволити себе виїхати до іншої країни, де й так вистачає лікарів, і залишити наших українців без вузькопрофільних фахівців. Натомість я знаю чимало хірургів, які незаконно перетнули кордон. Це обурює, і я не хочу бути серед тих, хто може так вчинити. Я можу допомагати людям і залишатимуся в Україні, доки не налагодиться ситуація. Поки що нічого не планую: життя та час покажуть, що буде далі.
Анастасія здобула у 2021 році загальнонаціональну премію «Імперія Краси». Фото: instagram.com/dr_ignatieva
Як допомогти клініці
https://www.uaface.com/tohelp/
Анастасія Ігнатьєва – хірург у 3-му поколінні, працює у пластичній хірургії з 2015 року.
Регулярно працює у Великій Британії у відділенні пластичної та реконструктивної хірургії у госпіталі Королеви Єлизавети з 2017 року.
Проходила навчання у приватних преміум-клініках Іспанії та Швейцарії. Працює у Міжнародній клініці доктора Ігнатьєва, яка розташована у Києві, та Марбельї (Іспанія).
Активно займається науковою діяльністю, має багато публікацій в українських медичних та міжнародних журналах.
Представляла Україну на Світовому з'їзді хірургів у Швейцарії у 2017 році як топ-молодий хірург країни.
