Здобувають потом і кров’ю: полк «Азов» про шеврони і свої авторські права
Фотографія колишнього нардепа Сергія Лещенка із шевроном 72-ї Окремої механізованої бригади збурила соцмережі. Суперечки про те, чи має цивільна людина право на носіння бойового знаку, точаться понині і лежать у моральній площині. Бо шеврон Лещенку все-таки був подарований бійцями.
Однак згадаємо, що питання нещодавно було поставлено значно ширше – полк Нацгвардії «Азов» заявив про авторські права на свої шеврони і заборонив без дозволу використовувати їх з метою комерції. Власне йдеться про повагу до символів, справжня ціна яких біль, кров або навіть людське життя.
Лещенко із шевроном 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Фото: ФБ
Тільки після вишколу і іспитів
Футболки «Азов», кружка «Азов», шеврон «Азов» – інтернет-магазини масово друкують такі пропозиції. Найбільш популярною залишається емблема батальйону «Азов» – знак «ідея нації» на тлі «чорного сонця». Однак вже шириться у продажу і сучасний, більш лаконічний, шеврон саме полку.
Шеврон батальону «Азов». На нього розповсюджуються авторські права. Фото: uk.wikipedia.org/
- Ми маємо авторські права як на шеврон полку, так і на шеврон батальйону, про що змушені були нагадати, - говорить Анна, співробітниця прес-служби «Азову». - Це не просто знак належності до нашого підрозділу. Ці шеврони здобувають кров’ю і потом. Тільки рекрути, які пройшли базовий курс бойової підготовки і склали відповідні нормативи, урочисто отримують шеврон від командира. Коли іспити не складено, проводиться повторна підготовка, і якщо знову провал, то військовий може залишитися в полку, служити в охороні, займатися тиловою, організаційною роботою, але права на шеврон він не отримає. Так само, як і права носити бойову форму полку. Для прикладу, я - військовослужбовець «Азова», але носити шеврон не можу.
Символи «Азову» стали особливо популярними після боїв за Маріуполь і оборони «Азовсталі». Наша співбесідниця підкреслює, що в підвалах оточеного ворогом заводу були полчани як з шевронами, так і без шевронів.
- Деяким хлопцям за мужність командир вручав шеврони просто в тих підвалах. І було дуже неприємно, коли в цей час до нас зверталися комерсанти з пропозицією розмістити емблему полку на пиві або чоловічих шкарпетках, - стверджує дівчина.
Прикро, коли на увесь живіт
Анна зауважує, що використання символу «ідея нації» залишається вільним.
Товари, що підпадають під заборону без дозволу власників торгової марки. Фото: olx.ua
- Цей знак придумали не ми, тому на нього не можемо претендувати. Авторські права отримані саме на шеврони. І вже були випадки, коли ми мусили наполягати на тому, щоб деякі фірми, які їх шили, припинили продавати кому завгодно. Плануємо навести лад і з іншою продукцією. Бо коли наші хлопці – поранені, без рук, без ніг - повернулися через обмін з полону, то були прикро вражені, як вільно на Андріївському узвозі можна купити футболку зі зображенням святого для них шеврону на всі груди і живіт. Це пригнічує, нівелює заслуги.
Сам «Азов» поки не планує заробляти на своїх символах. Хіба за невеликим винятком. Наприклад, нещодавно компанія, яка продає картинки-розмальовки по номерах, отримала дозвіл на виготовлення портрету керівника прес-служби «Азову» Дмитра Козацького (Ореста), який зараз у полоні. На картинці також присутній шеврон полку.
Анна підкреслює, що фірми, які співпрацюють з «Азовом», віддають виручку за його товарний знак на лікування поранених бійців.
Суди приймають виважені рішення
Тим часом навіть після заяви «Азову» сувенірна продукція з його шевронами не зникла з інтернет-полиць. Ми зателефонували в кілька магазинів, але коментарів від продавців не отримали. Максимум - запитували телефон автора статті і обіцяли передати адміністратору, і на тому все.
В очах закону така продукція вважається контрафактною. Фото: am.in.ua
Керуючий партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець каже, що в очах закону така продукція вважається контрафактною.
- Полк може подати до суду за порушення авторських прав, вимагати припинити продаж і отримати компенсацію за понесений збиток, - каже адвокат.
Юрист переконаний, що помиляються ті, хто вважає, що в Україні важко захистити авторські права.
- Є навіть такі, які хочуть створити окремий суд по інтелектуальній власності, але це нісенітниця. У нашому виробництві є кілька десятків справ, які стосуються авторського права, і звичайні суди приймають цілком виважені рішення, - говорить наш співрозмовник.
Хто перший намалював
Тим часом навколо авторських прав періодично виникають скандали. Фігурантом кількох таких став пес Патрон – славнозвісний сапер. В червні художниця Анастасія Скоробогатова звинуватила виробника комп’ютерних корпусів у використанні її малюнка, де Патрон переможно стоїть на російській бомбі.
Наприкінці літа художниця Тетяна Крикун, яка зветься у соцмережах Mama Voodoo, заявила, що на одній із марок «Укрпошти» під чужим ім’ям використано її образ Патрона, який справляє нужду на російську ракету.
А кількома місяцями раніше в плагіаті «Укрпошту» звинуватив політичний пародист Богдан Процишин, який стверджував, що нібито він був першоавтором ідеї картинки «Руський воєнний корабель...»
Всі конфлікти поки розв’язуються мирно, однак кожен з них міг би бути підставою для судового розгляду.
- Людина, яка першою зробила і розмістила в публічному просторі зображення, має право на патент, навіть якщо перед тим авторське право було надано особі, яка використала чужий образ. Однак спершу це треба довести через експертизу, - говорить Ростислав Кравець.
Що цікаво: пес Патрон і сам може бути об’єктом авторського права, але наразі він виступає як відкритий, а тому доступний всім образ.
Зображення песика Патрона на бомбі авторства Анастасії Скоробагатової – зустрічається на сувенірах чи не найчастіше. Фото: facebook.com/anastasiia.skorobogatova
Зверніть увагу
Відповідно до українського законодавства, авторське право діє протягом усього життя автора та 70 років після його смерті.
В тему
5 головних скандалів навколо авторських прав
- У травні 2013 року з’ясувалося, що фінська компанія Marimekko шість років використовує на своїх виробах принти, запозичені з картини Марії Примаченко «Щур у дорозі». Дизайнерка компанії Крістіна Ізола майже один в один скопіювала ліс, яким його зобразила українська художниця. Зображення «примаченківського лісу» також довелося прибирати зі своїх літаків компанії Finnair.
- 2019 року Господарський суд Києва задовольнив позов Roshen до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Відтоді тільки Roshen може перев'язувати торти червоною стрічкою. Подібна упаковка щодо солодощів інших виробників може розцінюватися як порушення авторських прав.
- 2020 року обурення викликало 17-хвилинне пісенне попурі «Музична історія Незалежності», яке включили під час святкування Дня Незалежності на Софійській площі. Декілька співаків поскаржилися, що фрагменти їхніх пісень включили, не спитавши дозволу. Офіс президента опублікував у фесйбуці повний список авторів, проте зазначив, що фрагменти використовувати можна.
- В березні 2021 року донька композитора Олександра Білаша звинуватила в порушенні авторських прав Олега Скрипку. Підставою був сольний кліп Скрипки Two Colors – англомовна версія відомої пісні «Два кольори» авторства Білаша та поета Дмитра Павличка.
- Влітку 2021 року в центрі скандалу опинився невеличкий магазин «Смаколик» у селі Микуличин на Івано-Франківщині. Один із агентів Організації колективного управління авторськими правами виявив, що там без ліцензії крутили дві пісні Ірини Федишин. Суд оштрафував власника магазина на 113 тисяч гривень.
