Червоний Хрест просить не чинити «військових злочинів» в іграх. Що думають геймери?
Шутери – найпопулярніший жанр відеоігор у світі. Переважна більшість із них присвячена військовим конфліктам. Пересічні геймери це сприймають цілком нормально, тоді як люди, які побували у зонах бойових дій та постраждали від війни, категорично не сприймають такі «іграшки».
Червоний Хрест наполягає на тому, щоб навіть у відеоіграх люди почали дотримуватися правил ведення війни. Для цього організація співпрацює зі стрімерами на популярній платформі Twitch – сервісі прямих трансляцій, де рекомендують дотримуватись віртуальних правил війни. Це стосується таких популярних ігор, як PUBG Battlegrounds, Fortnite, Call of Duty: Warzone, Rainbow six siege та Escape from Tarkov. І цим подають аудиторії «правильний» приклад геймплея.
Чотири правила війни від ЧХ
Правила, які пропонує Червоний Хрест, зводяться до чотирьох базових вимог:
- Не добивати лежачого – коли ворог повалений і не може відповісти, не стріляйте у нього. Військовополонені мають бути захищені від насильства, залякування та жорстокого поводження.
- Не стріляти в цивільних - боти, які не ведуть вогонь по вас першими, вважаються цивільними особами, тому не стріляйте в них і не шкодьте їм.
- Не бити по цивільній інфраструктурі – іноді зонами боїв стають школи, лікарні, житлові квартали. А тому, борючись там, робіть все можливе, щоб мінімізувати шкоду навколишньому середовищу.
- Допомагати пораненим – якщо у вас є невикористана аптечка, то віддайте її тим, хто її потребує, хоч друзям, хоч ворогам. Про хворих та поранених мають дбати обидві сторони.
У 2017 році Червоний Хрест вже проводив таку ж акцію в популярному тактичному шутері Arma III, де геймерів попросили «скласти зброю» та взяти на себе роль гуманітарних співробітників, які допомагали людям у різних складних ситуаціях, на кшталт розмінування полів тощо.
Чи є проблема?
Дотримання правил ведення війни є пріоритетом для розробників комп'ютерних ігор. Адже ігри створюються для розваги, а не для перенесення дій у життя. Тим не менш, розробники зазвичай діляться на два табори – тих, хто заохочує порушення правил ведення війни, і тих, хто не дає гравцеві творити «військові злочини» на кожному кроці.
Наприклад, у серії GTA, яка цілком присвячена перипетіям кримінального світу вигаданих міст США, гравець може «вбивати» цивільних у будь-якій кількості та «вести вогонь» по цивільних спорудах. Але у відповідь його почнуть «переслідувати» правоохоронці та спецназ. Серія Postal взагалі культивує насильство над тваринами та людьми, заохочуючи деструктивну поведінку гравця.
У той же час Asassin's Creed та Call of Duty за «вбивство» цивільного відправляють гравця на місце останнього автозбереження і не дають продовжити гру після скоєння такого «злочину». Руйнувати громадянську інфраструктуру не забороняється в жодних проєктах. До речі, опція «лікувати поранених ворогів» в іграх також не передбачена.
Наукових досліджень на тему впливу недотримання правил війни в комп'ютерних іграх поки що не проводилося, а тому важко сказати про те, як це впливає на психіку гравців. Але точно можна сказати, що люди, які пережили бойові дії, явно дивляться на цифрові війни не так, як це роблять звичайні геймери.
У Червоному Хресті просять не добивати пораненого супротивника. Скриншот Call of Duty, youtube.com/@Slowboon
Ідея правильна, але ефекту не матиме
Ми опитали кількох геймерів віком від 18 до 21 року, які проводять у комп'ютерних іграх близько чотирьох годин на день або 20-30 годин на тиждень. Думки у гравців різні.
- Я вважаю, що ідея Червоного Хреста правильна, тому що в багатьох іграх можна вести вогонь по ботах, які не виявляють по відношенню до тебе ніякої агресії. Але спосіб, яким цього хоче досягти Червоний Хрест, я не назвав би ефективним - іграми захоплені мільйони людей по всьому світу, а аудиторія окремо взятих блогерів на Twitch не така вже й велика. Так, вони подадуть правильний приклад іншим, але як бути з рештою? Мені здається, підхід до цього має бути більш глобальним, - каже 19-річний геймер Єгор із Києва.
На його думку, потрібно, щоб і розробники ігор звернули увагу на цю проблему та почали приймати якісь рішення.
- Допустимо, «убив» 10 цивільних ботів – отримав бан на місяць. Хочеш розбанитися? Платиш гроші. Допустив знову це порушення – тебе закривають уже на 3 місяці, і «розбан» коштує ще дорожче. Так можна було б підштовхнути гравців до того, щоб поводити себе в іграх інакше, – каже наш співрозмовник.
Але тут є й протилежна думка.
- А навіщо це взагалі робити? Ігри – це не реальний світ, це простір для розваги. Хто як вміє розважатись, той так і розважається. Кожен використовує гру так, як хоче. Якщо людина здійснює у віртуальному світі «обстріли» лікарень ракетами, то це не означає, що вона і в житті піде на таке, - стверджує 18-річний геймер із Харкова Антон. - Якщо почати урізати можливості геймерам, то ігри втратять інтерес і перестануть бути такими популярними.
- Я б краще зайнявся не веденням воєн за правилами в іграх, а токсичністю серед гравців у чатах, де всі один одного обзивають, цькують і навіть відкрито гноблять. Саме там відбувається найголовніше зло в іграх. А самі по собі гравці зазвичай не націлені на «вбивства» цивільних та «обстріли» житлових будинків. Їх цікавить те, як можна досягти результату, чи то онлайн-шутер, чи військова стратегія, - вважає 21-річний геймер Микита із Броварів.
Вбивство цивільних в Asassins Creed не заохочується. Скріншот youtube.com/Lacry
Проблеми суспільства знаходять у іграх своє продовження
Коментатор та кіберспортивний аналітик Олександр Петрик вважає, що не слід відокремлювати комп'ютерні ігри від проблем, які є у суспільстві. Адже відеоігри – це лише простір, де люди між собою взаємодіють так, як і в реальному житті.
– Це спроба Червоного Хреста донести якісь правильні речі. Вони обрали такий досить несподіваний спосіб. Вважаю, що це прикольна ідея. Але чи буде вона ефективною? Напевно, на аудиторію Червоного Хреста так, комусь вони щось зможуть донести, але глобально поведінка гравців не зміниться, - каже Олександр Петрик.
На думку аналітика, Червоний Хрест ставить собі за мету просто провести акцію, а не змінити поведінку людей в іграх. Вони хочуть донести меседж про мир та роблять це як можуть.
- Я б не поділяв ігри, не відокремлював військові шутери від решти ігор. Це такі самі ігри. Я не бачу сенсу порушувати питання так. Але боротися з токсичністю в іграх, звісно, треба. І робити це треба у всіх онлайн-іграх. Багато причин для боротьби – різні види дискримінацій, проблем людства, які є в суспільстві, так чи інакше відображені в іграх. І боротьбу із цими проблемами треба вести не в іграх, а в реальному світі. Ігрове ком'юніті відрізняється лише тим, що воно молодше, але глобально воно є частиною реального світу, - підкреслив Олександр Петрик.
