Як "архітектори природи" – олені - відновлюють Дунайский біосферний заповідник
20 європейських ланей та 20 благородних оленів нещодавно випустили на Білгородському острові в Дунайському біосферному заповіднику на Одещині. Екологи сподіваються, що з поверненням великих травоядних тварин екосистема дельти Дунаю обов'язково оздоровиться. Це також допоможе протистояти негативному впливу бойових дій на природу України.
Про те, що зміниться із появою диких тварин на острові, як вони адаптуються та яку шкоду заподіяла війна Дунайському біосферному заповіднику, KP.UA розповів Михайло Нестеренко, виконавчий директор громадської організації Rewilding Ukraine, яка працює над відновленням природних ландшафтів.
Команда Rewilding Ukraine та її партнери за підтримки програми «Зниклі ландшафти» продовжують роботу з відновлення 40 000 гектарів водно-болотних угідь та наземних степових місць проживання.
“Спостерігаємо за оленями та ланями через трекери”
Михайло Нестеренко. Фото: odessa-life.od.ua
- Михайле, звідки ви привезли ланей та оленів? Як вони пережили дорогу?
- Тварин привезли з заходу України, із Чернівецької області. Там є хазяйства, які розводять оленів та ланей на продаж природоохоронникам та іншим хазяйствам.
Зараз сприятливий час для перевезення: це треба робити поза сезоном розмноження та періодом, коли самки почнуть народжувати.
Незважаючи на те, що наші олені та лані подолали відстань близько тисячі кілометрів, всі тварини почуваються добре. Вони одразу ж вистрибнули з понтону і почали досліджувати острів.
- Чому вирішили привезти сюди оленів? Це можна назвати для них звичним середовищем?
- Раніше олені та лані тут мешкали: вони є частиною екосистеми. Взагалі великі травоїдні створюють мозаїчний ландшафт - ми називаємо їх “архітекторами природи”.
Вплив травоїдних було дуже помітно в 90-х роках, коли оленей майже не стало.
В 80-х роках на острові досить інтенсивно випасали худобу. Але потім, в 90-х роках, ситуація змінилася.
Тоді почалася криза, люди вже не випасали худобу в великій кількості, як раніше. А без травоїдних тварин відбувається велика зміна місця проживання. З часом все заросло очеретом. Навіть там, де була вода. Зникло різноманіття флори. Риби також стало менше, хоча раніше вона виходила тут на нерест. Подібні зміни були досить помітні. Так не повинно бути: це не природно.
Ми бачили, що там, де залишилась певна кількість худоби, ландшафт був різноманітнішим, навіть птахів було більше.
Щоб покращити ситуацію, ми повертаємо різні види травоїдних тварин до Дунайського біосферного заповідника. Раніше сюди були завезені дикі коні, водяні буйволи, зараз - олені та лані. Їхня роль в екосистемі трохи відрізняється, вони по-різному живуть, використовують різні рослини для їжі, і так далі.
Лані та олені допоможуть створити мозаїчний ландшафт з луками, водоймами та різноманітними рослинами. Також вони виїдатимуть надлишок рослинності, який може стати причиною природних пожеж.
- Тобто з появою оленів та ланей флора заповідника має покращитися.
- Так. Особливо в зонах суворої охорони, де є розповсюдження інвазивних видів кущів (біологічний вид, поширення якого загрожує біологічному різноманіттю. - Авт.).
Згідно з нашим законодавством, людині з цими кущами робити нічого не можна: це мають робити тварини. Вони є механізмом, який підтримує ландшафт. Також тварини контролюють розповсюдження інвазивних видів рослин.
Ми будемо моніторити, як вони впливатимуть. Але на інших територіях є доволі позитивний досвід. Наприклад, у нас у дельті Дніпра вони більш-менш збереглися: там можна побачити оленів.
- А як олені та лані відчувають себе зараз? Як адаптуються? Чи їм не потрібен час на адаптацію?
- Зараз весна, тому їжа в них є. Як ми бачимо, більш-менш вони тримаються на території, де їх випустили.
Для оленів перешкод немає. Вони можуть мігрувати, легко перепливають водойми. Зараз їх ніхто не турбує, тож вони поки що нікуди не мігрують. Там, де вони зараз, є шакали, котрі теоретично можуть на них полювати, але, як ми бачимо, з ними все гаразд.
- Як ви це бачите? За оленями та ланями якось спостерігають?
- Так. На тваринах є трекери, тому ми бачимо, де вони протягом дня, як переміщуються. Це дуже розповсюджена технологія.
- А чи потрібно оленів та ланей якось підгодовувати?
- Це дикі тварини, вони цього не потребують.
- Тобто є тільки спостереження. Мабуть, завдяки цьому можна допомогти тваринам, якщо щось трапиться?
- Це дикі тварини. Якщо їх лікувати, то це вже буде якийсь зоопарк.
- Якщо це не таємниця, скільки коштували олені та лані?
- Наскільки я пам'ятаю, лань коштувала близько 600 євро. До війни її можна було купувати в інших місцях, наприклад, в "Асканія Нова". Але зараз немає такої можливості. (Сьогодні заповідник «Асканія Нова» знаходиться на тимчасово окупованій території. – Авт.)
Для перевезення оленів та ланей збудували спеціальний понтон. Фото: rewilding-danube-delta.com/
“Повністю оцінити, якої шкоди зазнала природа під час війни, немає можливості”
- Чи не нашкодила заповіднику війна?
- Складно сказати. Узбережжя зараз закрите для відвідування цивільних, навіть для співробітників заповідника: там розташована військова частина. Вздовж моря є міни, час від часу вони вибухають.
Знаємо, що в дельті Дунаю в зоні охорони були пожежі. Але повністю оцінити, якої шкоди зазнала природа під час війни, немає можливості. Через бойові дії є чимало речей, які ми не можемо зробити зараз, тому концентруємося на тому, що можемо робити.
- Розкажіть, будь ласка, ще про флору та фауну заповідника. І чи достатньо буде для його відновлення травоїдних? Можливо, плануєте заселити острів ще кимось?
- Білгородський острів дуже великий. Його площа - близько 2,2 тис. га. Весною тут багато орхідей, на заводях чимало птахів, куликів. Є й шакали, видра, європейська норка, дика кішка.
У нас була програма по реінтродукції (заселення тварин і рослин певного виду на території, де вони раніше мешкали і виростали, але звідки зникли. - Авт.) пугача, але минулого року ми не змогли цього зробити. Можливо, в цьому році випаде така нагода, і ми випустимо ще декілька видів пугача.
Дуже потрібні птахи, які регулюють чисельність хробаків, Деякі пташки, які гніздяться на землі, страждали від щурів. Тому ми плануємо зробити незалежну популяцію, яка сама б себе підтримувала. Цю програму треба виконувати обов'язково.
Зараз почнеться сезон, коли олені будуть народжувати. А потім, до осені, можна буде привезти нових тварин.
- Вистачає вам співробітників, адже багато хто зараз на фронті?
- З нашого колективу нікого з військовим досвідом не було, щоб бути цікавим збройним силам. Також у нас не дуже багато людей, більшість працівників - це жінки, чоловіків у нас небагато.
На жаль, нас мало. Багато часу йде на волонтерство. Наші співробітники збирають кошти для ЗСУ. В нас також є парамедик, вони з колегами купували обладнання для шпиталів.
Ми розуміємо, що не можемо працювати так, як це було до війни, але там, де можливо щось зробити, ми робимо: життя не стоїть на місці, треба рухатися далі. До того ж, ми працюємо в партнерстві з місцевими громадами та установами - такими, як біосферний Дунайський заповідник. Усі очікуємо перемогу.
- А взагалі гуляти територією Дунайського біосферного заповідника та Білгородського острова зараз не заборонено?
- Туристичні маршрути закриті. Втім, в певній частині Білгородського острова у людей є навіть свої городи, які знаходяться далеко від моря. Туди, наскільки я розумію, люди потрапляти можуть. Але як далеко можна зайти, це питання. Знаю, що з рибалками були проблеми, але потім було урегульовано, куди вони можуть виходити, а куди ні.
- Чи всього вам зараз вистачає?
- Нас підтримують колеги з Європи. Ми й самі даємо підтримку деяким природоохоронним територіям України. Навіть тим, з якими не працювали раніше, але які постраждали.
- Тобто і вам допомагають, і ви допомагаєте?
- Так! Дуже часто до нас звертаються із запитанням: чи ми знаємо когось, кому потрібна допомога, хто реально постраждав? Маю на увазі не персоналії, а природоохоронні території. Дуже багато таких звертань з Європи до нас. Адресуємо допомогу туди, де вона потрібна.
- Що ви думаєте про майбутнє заповідника?
- Як показали наші власні зусилля щодо відновлення дикої природи у дельті, українська природа така ж стійка, як і наші люди. Наразі вони залежать одне від одного. Але ми віримо: коли війна закінчиться, вони одужають.
Дунайський біосферний заповідник розташований у північно-східній частині дельти Дунаю, неподалік міста Вилкове, в Одеській області. На сході межує з Чорним морем, а на півдні – з Румунією.
У дельті Дунаю унікальний клімат з чистою водою, зарослями верби та очерету. Особливість заповідника – острови з великим різноманіттям тварин та рослин. Тут налічується близько 950 видів рослин, 297 видів птахів (це 70% всіх видів птахів в Україні), серед риб є рідкісні білуги, севрюги, осетри. Ссавців налічується 45 видів, зокрема кіт лісовий, норка європейська, водяні буйволи, дикі коні тощо
Загалом, заповідник охороняє 138 червонокнижних тварин та 26 видів рослин. Загальна площа заповідника – понад 50,2 тис га. Білгородський острів, який є його частиною, має площу близько 2,2 тис. га.
