• Головна
• Суспільство

Фото: protezhub.com

Близько 2,8 мільярда гривень у 2023-му, у 2024-му - 4,2 мільярда гривень: такі кошти закладені в нашому державному бюджеті на протезування. Нині ця галузь в Україні дуже активно розвивається, бо війна безжальна. Вона може і не забрати життя, але може позбавити людину рук чи ніг.

Про те, як отримати протез і на що саме треба зважати, KP.UA дізнавалась у досвідченого протезиста, технічного директора благодійної платформи Protez Hub Оксани Литвиненко.

Не чекати групи інвалідності

- Оксано, всюди говорять, пишуть, що протезування в Україні безкоштовне, але люди не вірять. Починають шукати фонди, спонсорів. Як правильно діяти?

- Так, в Україні діють програми безкоштовного забезпечення протезно-ортопедичними виробами осіб з інвалідністю. Зараз я більше працюю з військовими, тому буду говорити про військових. Коли людина отримала травму, що призвела до ампутації, вона певний час проводить у лікарні. Після первинної допомоги військового зазвичай направляють до реабілітаційного центру. Підприємства, які надають послуги з протезування, співпрацюють з усіма такими центрами.

Допротезна реабілітація включає в себе як відновлення фізичного, психологічного стану травмованого, так і підготовку кукси до протезування. Це спеціальні процедури. Крім того, у когось невроми можуть з’явитися, у когось - остеофіти, тобто буває так, що перед встановленням протезу потрібно провести додаткові медичні заходи.

А поки триває весь цей комплекс, хлопці подають документи на протез в органи соцзахисту чи центри надання адміністративних послуг.

- Подавати документи треба за місцем проживання чи за місцем реабілітації?

- За місцем перебування. Реабілітаційні центри, як правило, розташовані в регіонах, віддалених від лінії зіткнення. В якій області, в якому районі хлопці знаходяться, там документи і подають.

Людину беруть на облік, відкривають їй електронне направлення, яке “ходить” за пацієнтом.

- Припустимо, військовий з Дніпра, реабілітацію проходить на Львівщині. Протезуватися треба буде у Дніпрі?

- Протезуватися можна у будь-якому спеціалізованому підприємстві – хоч у Дніпрі, хоч у Тернополі. Електронне направлення діє по всій Україні. Але краще протезуватись близько до місця проживання, щоб мати змогу швидкого доступу до підприємства за технічною допомогою в разі необхідності.

Однак щодо військових є суттєвий момент. Військові після поранення залишаються у підпорядкуванні Міністерства оборони. Якщо військового направили в реабілітаційну установу, він вважається прикомандированим – як по службі. В цьому разі протезування краще починати за місцем перебування, щоб не втрачати дорогоцінний час.

Хочу нагадати, що для отримання протезу за державною програмою не потрібно чекати групи інвалідності, достатньо самого лише висновку військово-лікарської комісії. Для цивільних – лікарсько-консультативної комісії.

Взагалі, пацієнти можуть протезуватися, де забажають.

Чому потрібне первинне протезування

- І все-таки протезування не можна назвати повністю безоплатним. Є межа, за якою державне фінансування припиняється.

- Так, встановлені граничні ціни, для кожного виробу вони різні. Втім, для забезпечення первинного протезування державних коштів цілком вистачає.

Справа в тому, що кукса у пацієнта після ампутації дуже змінюється протягом першого року - набуває своєї форми об’єму, змінюється тонус м’язів. Тому, коли йдеться, наприклад, про протез руки, то не варто одразу ставити міоелектричний (приводиться в дію завдяки наявності електродів в контактній до шкіри частині протеза, які зчитують імпульси, що виробляються м’язами, і передаються на кисть. – Ред.). Щільність встановлення датчиків має бути дуже відповідальною, а коли людина починає активно користуватися таким протезом, то кукса худне, і протез доводиться переробляти. Тому перший рік бажано використовувати механічний протез.

Психологічно всі спершу хочуть біонічні протези, але буває, що людина походить з механічним і відмовляється від думки про дорогий прилад, бо вже звикла до свого, усвідомила, що він підходить для його діяльності.

Так само первинне протезування може бути з механічними, гідравлічними або пневматичними вузлами для нижніх кінцівок. Якщо людина через рік захоче отримати протез з вузлами на елетронному керуванні, то там державна програма теж працює.

В деяких складних випадках, коли є подвійна або потрійна ампутація, наприклад, дві ноги та рука, іноді варто одразу ставити конструкції з електронним керуванням, це може покращувати загальну функціональність та зменшувати енерговитрати на ходьбу.

- Тобто якихось єдиних рецептів для всіх немає. В будь-якому разі треба говорити з лікарем?

- Не просто з лікарем. Потрібна команда фахівців: лікар, фізіотерапевт, ерготерапевт, протезист. Призначаючи протез, вони мають врахувати, де людина живе, який має фах, якою діяльністю планує займатись, наскільки важкі у неї ураження. Бо коли ампутована нога і рука, то це має бути інший реабілітаційний шлях, ніж при ампутації однієї кінцівки.

Після протезування нацгвардієць Андрій Даньо хоче залишитись в армії інструктором. Фото: facebook.com/protezhub/

Фахівців не стало більше – навантаження надмірні

- Міністр соцполітики Оксана Жолнович казала, що в Україні працює 40 підприємств з протезування. Цього вистачає?

- Насправді ця цифра більша. Ще до війни працювало близько 80 центрів, а зараз нові відкриваються.

- А можна довіряти новим? У нас масажистів-реабілітологів на курсах готують за три місяці, може, так і протезистів?

- Протезиста не можна підготувати за три місяці. Для базового навчання треба мінімум 3 – 4 роки, а щоб стати фахівцем, то всі 10 років.

Відкрити центр протезування – це не відкрити будівлю, як дехто собі уявляє. Треба мати фахового фізіотерапевта, фахового лікаря для медичних послуг і, звичайно, дуже фахового протезиста. Бо буває, що людина думає, ніби вміє все, а насправді має тільки уривчасті знання, не має бачення цілісності процесу, не вміє співставити стан пацієнта з виробом, який йому найкраще підійде.

Тому центри відкриваються, а як там далі буде – під питанням.

- Щоб не помилися з вибором, варто наводити довідки?

- Стовідсотково. “Циганська пошта” між пацієнтами працює дуже швидко і дуже ефективно.

- А як швидко можна зробити принаймні первинний протез? У групах писали, що доводилось чекати по кілька місяців.

- До 24.02.2022 довго чекати не доводилось. Людина писала заяву, під неї замовлялися компоненти, привозилися в Україну.

Війна порушила логістичні канали. Ті ж іноземні компанії спочатку не хотіли завозити компоненти через ризики. Також певний час юридична база не мала певних положень. Бо були вже не учасники АТО – ООС, як до 24 лютого 2022-го, а учасники війни. Поки їх прописали, минуло пів року.

Зараз процеси потроху вирівнялись, є напрацьована система. Але ми стикаємося з великою кількість пацієнтів, які потребують протезування. Підриємств і центрів багато, але фахівців у них не стало більше. За півтора року їм просто ніде було взятися.

Навантаження на одну людину надмірне. А у хлопців не такі вже й малі вимоги. Їм не скажеш, що коли тут натирає, а там давить – це нормально, з часом звикнете. З ними треба спілкуватися, бачити проблему, усувати. І випадки складні - протезистам просто на ходу доводиться підвищувати свій фаховий рівень.

Ну і “циганська пошта” відіграє свою роль. Пацієнти воліють йти не будь-куди, а до центрів з рекомендаціями від знайомих, побратимів, друзів. Зрозуміло, що там утворюються черги.

Всі не поїдуть за кордон, та і не варто

- Наскільки відомо, в Україні цілісні протези не виготовляють, роблять тільки куксоприймачі.

- В Україні, дійсно, небагато виробників навіть окремих компонентів. Завозяться імпортні, бо західні компанії мають якісні та більш сучасні компоненти. Але це нормальна практика. В усьому світі виробників якісних компонентів до протезів можна по пальцях перерахувати. Багато країн не роблять протези і деталі до них взагалі, бо малий попит. Це у нас через війну він став надвеликий.

Однак зауважте, що в усьому світі питання протезування починається з того, як зробити якісний куксоприймач. Щоб добре тримався, не створював дискомфорту. Це інтерфейс між людиною і протезом, ціла наукова галузь. Тому найважливіше, як бачите, у нас роблять.

- Протезування в Україні зараз дуже активно пропагують. Але у багатьох залишається переконання, що варто їхати за кордон.

- Всі не поїдуть за кордон. Така можливість доцільна у складних випадках, коли не вистачає досвіду та знань наших фахівців.

Водночас будуть проблемні моменти: протез треба технічно обслуговувати, тобто знову їздити в іншу країну для заміни куксоприймача чи налаштування вузлів. А це дорого і дуже не зручно.

- Українські фахівці не можуть обслуговувати протези, поставлені за кордоном?

- Можуть, але не всі. Якщо йдеться про електронні вузли, то по деяких з них наші фахівці сертифіковані, а по деяких – ні.

Якщо поставили, наприклад, американський протез, вузли якого розповсюджені на тамтешньому ринку, то, ймовірно, в Україні не знайдеться фахівця, який зможе його обслуговувати.

Але попит спонукає до пошуку рішень. Спеціалісти пройдуть навчання, і з часом, упевнена, в Україні зможуть обслуговувати більшість закордонних протезів.

Однак знову є фінансова сторона питання. Протез, поставлений в Україні за державними програмами, знаходиться на обслуговуванні, яке покривається бюджетними коштами протягом терміну його експлуатації. Можна робити необхідні ремонти та заміну куксоприймача. Зроблений за кордоном – ні, пацієнту треба думати про те, де брати кошти на заміну приймальної гільзи, позагарантійний ремонт тощо.

Українські фахівці постійно підвищують кваліфікацію в Україні та за кордоном. Фото: protezhub.com

Винна не медицина, а війна

- Це правда, що до 2022 року у нас не було достатнього досвіду протезування верхніх кінцівок?

- Ні, протезування верхніх кінцівок робили завжди, зокрема, я все життя на цьому спеціалізуюся. Практика напрацьована, відповідає міжнародним стандартам.

Інша справа, що раніше серед усіх ампутацій руки становили лише 10%, а зараз це 30 – 35%. Уявіть навантаження на фахівців, які до війни мусили шукати собі пацієнтів, а зараз мають безмежну кількість звернень.

Якщо хтось скаржиться на затримку, то винна в цьому не медицина, а війна.

- Наскільки реально отримати біонічний протез руки?  З інформаційних повідомлень складається враження, що це унікальні вироби.

- Біонічні протези, вартість яких більше 1 мільйона гривень, в рамках державної програми встановлюють з 2014 року. Просто раніше потреба в таких протезуваннях була невисока, а зараз ще не всі ампутанти відходили свій рік з первинним протезом. Ближчим часом наплив запитів буде дуже великий.

Біонічний або 3D?

- Війна травмує не тільки військових, а й мирних жителів. Цивільні можуть розраховувати на біонічні протези?

- На цивільних осіб державна програма по біонічних протезах не поширюється. Тільки по механічних. Біонічні можна отримати за рахунок благодійних фондів. Protez Hub теж є благодійним фондом. Завдяки співпраці, наприклад, з ісландською фірмою «Оссур» ми зробили біонічний протез жінці, яка втратила обидві руки. Або, наприклад, в співпраці з фондом «Нова Юкрейн» змогли зробити біонічні протези для кількох військових, які мали дуже короткі ампутації вище ліктьового суглоба.

- Зараз рекламуються 3D протези рук. Вони надійні, можуть рухатися?

- Надрукувані на 3D принтері протези можуть рухатися, можуть мати міоелектричний спосіб керування. Але в навантаженні, які здатні нести, і в хапанні вони поступаються біонічним.

Потрібна сила волі та мотивація

- Чи правда, що хороший протез може відновити якість життя на 90%? Ми бачили дива про хлопців, які на протезах танцюють, займаються спортом. Це всі можуть так?

- 90% - це трохи завищено. Все залежить від рівня ампутації і виду протеза. Якщо протезована гомілка, то людина буде йти, і ви не помітите, що вона на протезі.

Але насправді протез – це тільки можливість повернутися до повноцінного життя. Все інше залежить від самої людини – наскільки вона вкладеться в своє відновлення, скільки буде тренуватися, які матиме прагнення, бажання, мотивацію, яку пітримку отримає від рідних та друзів.

- На сайті Protez Hub всюди надруковано номер телефона. Чим і кому ваша платформа може допомогти?

- Це номер нашої “гарячої лінії”, на якій можна отримати відповіді на всі питання щодо протезування. Оператори можуть спрямувати людину до фахівців по регіонах України, порадити, куди краще звернутися відповідно до стану складності.

У нас, як я вже казала, працює благодійний фонд.

Хочу звернути увагу, що на сайті діє закритий клуб пацієнтів, де вони спікуються он-лайн, радяться, діляться. В Protez Hub консультує дуже фаховий психолог. Він сам з обмеженими можливостями, тобто пройшов той шлях, який допомагає пройти іншим.

Крім пацієнтів, робота нашої платформи спрямована на фахівців – на обмін досвідом між українськими і закордонними спеціалістами. У нас сформований високий рівень комунікацій із західними клініками, проводимо онлайн-зустрічі, дистанційні консиліуми, коли йдеться про важкі випадки. Наприклад, ампутація двох рук і втрата зору. Також ми за час війни організували і провели кілька обмінів між нашими та іноземними фахівцями в практичній сумісній роботі по протезуванню наших пацієнтів.

Загальна наша мета – це просування протезування вперед, впровадження прогресивних методик.

Довідково

З переліком підприємств з протезування можна ознайомитись тут.