Назви Южноукраїнська, Олександрії та ще двох міст визнали символом російської імперії
Назви міст Южноукраїнська, Червонограда, Олександрії та Павлограда відносяться до символів російської імперської політики, вважає Український інститут національної пам'яті.
Так, експертиза показала, що назва міста Южноукраїнськ у Миколаївській області «не притаманна українській топонімічній традиції, штучна, втілює російську імперську політику радянського зразка». В Южноукраїнськ перейменували селище Костянтинівка-2 навесні 1976 року через будівництво Південноукраїнської АЕС.
2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради УРСР новому населеному пункту надали назву Южноукраїнськ, а сам населений пункт віднесли до категорії міст обласного підпорядкування.
В УІНП зазначають, що назва Южноукраїнськ є двоосновною і вказує на розташування міста «на півдні України». Водночас і Южноукраїнська АЕС, яку в 2022 році перейменували на Південноукраїнську, та її місто-супутник не розташовані безпосередньо на південному узбережжі України і досить віддалені від нього. Наприклад, Запорізька АЕС розташована географічно на південь від Південноукраїнської АЕС. Тому фахівці зазначають, що назва міста Южноукраїнськ є штучною.
Крім того, до будівництва Південноукраїнської АЕС та поселення майбутніх енергетиків було залучено чимало приїжджих людей із колишнього СРСР. Основу такого підходу становила стратегія асиміляції українців шляхом формування єдиного радянського народу.
Також експерти мають зауваження щодо назви міста Червоноград Львівської області. Його історична назва – Кристинополь, також використовувалися варіанти Кристинопіль та Христинопіль. Засновником міста був краківський воєвода, коронний гетьман Речі Посполитої Фелікс-Казимир Потоцький, що близько 1692 року назвав місто на честь своєї дружини Христини Любомирської, правнучки князя Олександра Острозького.
Кристинополь увійшов до складу СРСР лише 15 листопада 1951 року. Цьому передувала угода між СРСР та Польською Республікою про обмін прикордонними територіями. У той же час взаємне переміщення населення стало трагедією для близько 32 тисяч бойків — групи українців, які населяли район, що відходив до Польщі. Їхнє виселення у південні області УРСР було фактично депортацією, зазначили в УІНП.
За словами фахівців, використання прикметників «красний», «червоний» тощо у назвах населених пунктах мало ідеологічну мету для СРСР - маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій.
Назва міста Олександрія Кіровоградської області відноситься до часів Російської імперії. Спочатку населений пункт був відомий з першої половини XVIII століття як козацьке поселення Усиківка, або Усівка. Остаточно містечко було перейменовано на Олександрію указом російського імператора Олександра I від 21 серпня 1806 року, коли до Усиківки повернули центр повіту.
Схожа ситуація з назвою міста Павлоград Дніпропетровської області. Спочатку це була слобода Матвіївка, яку потім перейменували на Луганську. В УІНП нагадують, що ліквідація споконвічно українських історичних назв та насадження відповідних імперських маркерів призвели до появи таких топонімів: Єкатеринослав, Єлисаветград, Олександрія, Константиноград, Олександрівськ, Новомосковськ, Новоросійськ, Новоград-Волинський та інші.
Також комісія дійшла висновку, що з російською імперською політикою пов'язані назви населених пунктів, в яких відображена радянська ідеологема «1 травня».
