Керівниця «Антарєсу» Лариса Борисенко: Попит на наших собак дуже великий – з Генштабу, Нацполіції, ДСНС
26 березня 2023 року під час пошуково-рятувальної операції на Харківщині керівниця загону «Антарєс» Лариса Борисенко та її колега В’ячеслав Майборода підірвались на розтяжці. Лариса тоді отримала численні травми, але вижила. І тепер, через 10 місяців, вона знову очолює свій загін.
Лариса Борисенко розповіла KP.UA про своє відновлення і про сьогоднішні будні спеціального пошуково-рятувального загону «Антарєс».
Донька очолила загін
Лариса Борисенко повернулася на роботу, незважаючи на отримані поранення. Фото: ФБ Антарєс
- Ларисо Анатоліївно, розкажіть, будь ласка, який зараз ваш стан здоров'я? Як проходить відновлення після отриманих травм?
- Пішов уже 10-й місяць як це сталося… Маю ІІ групу інвалідності унаслідок війни. Але ж інвалідність інвалідністю, а функціональність - функціональністю.
Як відбувається відновлення? Мінімум 3 рази на тиждень - спортзал. Дуже виснажлива реабілітація. Але без неї сьогодні ніяк не впоратись, і іншого способу ніхто не придумав. Рухи… амплітуда рухів… Все доводиться розробляти заново. Не все відчувається ще в ногах. На виїзди (зараз це пошук загиблих бійців) я вже виїжджаю, але там для підстрахування користуюсь паличкою. Іноді користуюсь, іноді ні. Працюємо. А що нам робити?
- Поки ви відновлювались, як працював ваш загін?
- Його підхопила моя донька… Вона в якісь моменти очолювала загін повністю, в якісь корегувала і контролювала. І ще дівчата і хлопці із загону дуже допомагали у певних питаннях. Слід зазначити, що й дещо змінився склад загону. Не всі пройшли цей іспит.
Навчені в "Антарєсі" собаки мають унікальні навички пошуку. Фото: ФБ Антарєс
Це люди, для яких слово «війна» - не пустий звук
Нині Лариса Борисенко вже виїжджає на операції. Іноді з паличкою. Фото: ФБ Антарєс
- Люди виснажуються і втомлюються психологічно?
- Так, хтось дуже налякався, хтось психологічно зламався. Була завжди Лариса Анатоліївна, всім керувала, а тут її не стало - і не всі витримали цей іспит.
Декілька людей із загону пішли, але ж прийшло в два рази більше. Прийшли люди і сказали: «Ми хочемо бути частиною «Антарєсу» і допомагати, ми прийшли зі своїми собаками і хочемо не просто тримати їх на повідку. Ми хочемо допомагати».
І от вони вже їздили і в Новогро́дівку (місто Покровського району Донецької області), і в Дніпро, і на пошуки як асистенти. Вони чітко знають, чого вони хочуть. Приходять саме ті, кого війна так чи інакше торкнулась. Вони перемикаються від якогось величезного горя. І таких людей, у кого щось трапилось, на жаль, все більше і більше.
- А як працює тепер сам загін «Антарєс»?
- Зараз ми взяли в оренду землю, нам допомогла з цим міська влада, і там ми тепер будуємо свій спеціалізований центр з підготовки рятувальних собак і собак з пошуку тіл загиблих та останків. Зараз в це вкладаємо дуже багато зусиль.
Виїжджаємо на різні операції. Я була вже на "прильотах" і на пошуку зниклих дідусів і бабусь, а у вересні вперше поїхала з місією "На щиті" (гуманітарний проєкт ЗСУ, орієнтований на пошук полеглих у бою).
До «Антарєсу» долучилось багато власників собак, які не можуть бути осторонь. Фото: ФБ Антарєс
Мрія – створити центр підготовки собак-пошуковців
- Які потреби сьогодні є у «Антарєс»?
- Найважливіше сьогодні - це мрія, до якої ми так довго йшли: побудувати свій центр з підготовки собак. Бо попит дуже великий. Нас залучає і Генеральний штаб, і Національна поліція, і ДСНС. І ми готуємо дійсно унікальних собак. Люди нам пишуть з-за кордону, з пошуково-рятувальних загонів, вони хочуть приїхати до нас на навчання. Ми розробили методику, яка у цих надзвичайно жорстких умовах дає результат. Нам у такому досвіді на сьогодні немає рівних. До нас приїхала людина з Данії, і вона хоче стати частиною нашої команди, вона вже ідентифікує себе як частину «Антарєсу». Тому ми й будуємо цей центр, і на нього потрібні гроші. Нам потрібен модульний будиночок і багато іншого.
- А кінологи, люди – їм всього вистачає?
- Нас стало більше. Більше стало і собак. Нам потрібне захисне спорядження. У мене зараз ходять дівчата молоді і асистенти. Пошуково-рятувальними роботами вони не займаються, але на виїзди приїжджають як терапевтичні фахівці і надають допомогу. Чат у нас постійно «кричить»: «В мене немає броніка!», «В мене немає каски!»... У цьому є дуже велика потреба, але цього немає. Весь цей індивідуальний захист коштує дуже багато.
Треба спорядження саме кінологам. Бо для собак нам допомогли: із взуттям дуже допоміг фонд UAnimals, помогли люди, які збирали кошти, і благодійники. Новим собакам ще треба буде докуповувати спеціальні шлейки, але то в порівнянні з броніками несерйозно. Без броніка ми не можемо людину з машини випустити. Незахищена людина взагалі не може туди їхати.
Більшу частину вільного часу кінологи з вихованцями присвячують тренуванням. Фото: ФБ Антарєс
Спеціальний пошуково-рятувальний загін «Антарєс» - єдине формування у світі, яке має навчених собак для пошуку останків. Через повномасштабну війну в Україні воно має передовий досвід у цій сфері, через що їх роботою активно цікавляться закордонні колеги.
Починаючи від 24 лютого 2022 року «Антарєс» працює у режимі нон-стоп, виїжджаючи на місця ворожих прильотів. Також кінологи «Антарєсу» та їх собаки часто грають вирішальну роль у пошуково-рятувальних операціях ДСНС і Національної поліції.
Тандем кінолога та собаки неможливий без любові та взаєморозуміння. Фото: ФБ Антарєс
