Онлайн-тренди швидко змінюються, та є винятки. І це, без перебільшення, найбільший і наймиліший гризун-водосвинка у світі - капібара. Захоплення цими тваринками, батьківщина яких Південна Америка, не вщухає вже досить довго. Про світовий феномен капібари, її вартість в Україні, а також про те, чому ця тварина стала своєрідним символом сучасної молоді, читайте у матеріалі Коротко про.
Найбільший у світі гризун більше нагадує м’яку іграшку, кругленьку, з великими темними очима-ґудзиками. Таку тваринку хочеться обіймати і гладити, і взагалі не випускати з рук. Щоправда, 60 кілограмів живої ваги а стільки важить доросла капібара, довго на руках не втримаєш.
Мімішність капібари зробила її зіркою соцмереж. Відео з грайливими водосвинками під трек Capibara завірусилися у TikTok та Instagram. До речі, ця мелодія миттєво в’їдається в пам'ять, вже пів світу наспівують «Ка-пі-бара-капібара-капібара!».
А насправді почалося все з Японії. Тамтешні жителі обожнюють капібар. Є навіть мультяшний персонаж Капібара-сан, сильний та незворушний. Про капібар знімають відео, пишуть статті, штампують меми та аніме. Та що там мультики! Японці настільки полюбили капібар, що тримають їх навіть удома. А хто не має такої змоги, може побачитися з гризунами у спеціальному кафе, де живе кілька таких водосвинок. За певну суму японських єн можна їх погодувати, пообіймати, вдосталь нафотографуватися. Тварини дійсно легко прив’язуються до людини, довірливі, ласкаві та абсолютно неагресивні.
З японцями зрозуміло. А що українці? Феномен капібари захопив і наше молоде покоління. Діти і підлітки вже дістають батьків проханнями купити додому живу гігантську водосвинку або хоча б іграшкову. До речі, останню надзвичайно важко відшукати в іграшкових магазинах - дефіцит. Зате є чимало оголошень про продаж справжніх капібар в мережі. Ціна, щоправда, захмарна – від 100 тисяч гривень. До речі, це соціальні тварини і живуть групами, тому краще тримати їх мінімум пару. А за півтори тисячі гривень можна купити міні-капібару, яка більше нагадує звичайну морську свинку, тільки менш волохату.
На дзвінки за номерами телефонів, вказаними в оголошеннях, довго ніхто не відповідав. Лише з третього разу пощастило: в трубці почувся жіночий голос. На запитання про продаж капібар продавець сумно відповіла, що попит ніби і є, але до купівлі справа не доходить.
- У нас є три капібари, але ніхто не купує, - жаліється жінка Коротко про. – Так, дзвонять, цікавляться, але потім пропадають.
Хочете помилуватися капібарами і при цьому зекономити? Тоді ласкаво просимо у зоопарк. За якихось 50-100 грн за вхідний квиток можна спостерігати за гризунами хоч цілісінький день. Щоправда, треба дочекатися потепління, тому що зараз водосвинкам холодно на вулиці. І не забудьте прихопити стаканчик з капібарськими ласощами (морква, яблуко, зелень). Ласуючи смачним, капібари будуть свистіти, цокати, приплямкувати, скрекотіти, навіть трохи муркати. До речі, кожен такий звук має своє значення у світі капібар.
-Тільки починається сезон, наші відвідувачі найчастіше запитують, де саме знаходиться капібара, - розповіли Коротко про у Рівненському зоопарку. – Наша капібара любить купатися, дуже спокійна і лагідна до інших тварин. Часто можна побачити, як вона лежить на боку, а на ній сидить голуб. І їй таке сусідство комфортне. За нею цікаво спостерігати.
Переглядаючи відео з капібарами, робимо висновок: ці тварини вміють відпочивати. Люблять поніжитися на сонечку, помокнути у воді, пообійматися з іншими тваринами. І смачно поїсти, звісно. Капібари слухняні, ласкаві, добре уживаються з іншими тваринами. Кажуть, можуть потоваришувати навіть з крокодилом, доки той не роззявить пащеку. А з домашнім котом чи собакою узагалі житимуть довго і щасливо.
І ось що цікаво: сучасна молодь бачить у капібарі своєрідний символ спокою та емоційної стабільності. Дивина? Лише на перший погляд. Насправді ж, є чимало відео, в яких капібара спокійно крокує під проливною зливою або узагалі не реагує, коли їй на голову кладуть фрукти. Ця тварина завжди спокійна та незворушна, незважаючи на обставини.
Ще один цікавий факт про капібару. В Аргентині, а саме у Буенос-Айресі, вони стали ще й символом антикапіталізму та непокори. Столичний елітний район Nordelta побудували саме на тому місці, де з сивої давнини жили капібари. Замість болотяної місцевості та чагарників з’явилися багаті вілли з басейнами та ідеальними газонами. Думаєте, водосвинки переселилися на інше місце проживання? Нічого подібного! Капібари і не збиралися покидати свою територію.
А влітку 2021 року, у розпал ковідного карантину, узагалі сталося, як кажуть аргентинці, «заворушення Нордельти». Капібари вирішили відомстити багатіям. Зграї тварин нищили доглянуті газони, поїдали зелень, кусали собак, вибігали на проїжджу частину і навіть були причиною кількох елітних ДТП. Але найбільшою проблемою для багатіїв стали… екскременти капібар, які були усюди!
Місцевим мешканцям терпець урвався, люди схопилися за зброю і почали відстрілювати гризунів. Але тут вже збунтувалися пересічні аргентинці, які вимагали припинити знищення капібар. В місцевих групах соцмереж капібари стали ще одним символом - класової боротьби проти багатих. Зрештою багатії елітної Нордельти здалися і залишили тамтешніх гризунів у спокої. Так і живуть поряд: найбагатші люди Аргентини та гризуни.
1. Їх назва походить від корінних індіанців, які мешкали на території нинішньої Бразилії. Капабара (ka’apiûara) – в перекладі «той, хто їсть тонке листя» або «господар трави» (версії різняться).
2. Тварина дуже уважна. Навіть під час відпочинку капібара продовжує стежити за навколишнім середовищем, а зір і слух у неї відмінні. Тому для сусідів вона підпрацьовує радаром небезпеки. Зоологи жартують: якщо капібара раптом почне тікати, то й усім потрібно бігти вдвічі швидше.
3. Меню капібари в дикій природі складається в основному з трав. Щодня з’їдає 4 кілограми зелені. Також обгризає кору кущів і дерев. А ось будь-яку перероблену їжу, людські ласощі, організм капібари узагалі не сприймає.
4. На прохання венесуельських священників у 1784 році Ватикан оголосив, що через свою водну природу капібари можуть бути віднесені до риб, а отже, їх можна їсти під час Великого посту. Пізніше ще й фермери почали активно винищувати тварин, оскільки вважали, що ті поїдають посіви на полях. Насправді посіви капібар не цікавлять, їм до смаку соковита трава, яка росте біля води. Тому фермери залишили тварин у спокої.
5. В Японії є Nagasaki Bio Park, відомий як «Рай Капібари». Там живе близько 20 гризунів-гігантів. Тамтешнім капібарам можна лише позаздрити. Живуть вони на великій території, де є вдосталь трави та води. Взимку щодня для тварин проводять так звані спа-процедури: теплі ванни з різноманітними додатками. Наприклад, сьогодні капібари приймали апельсинову ванну, а завтра будуть мати масаж та яблучну ванну. Не життя, а казка! Відвідувачі парку також всіляко тішать гризунів не лише своєю присутністю, а й смаколиками.
6. Гроші з капібарою випускають в Уруґваї. Ця тварина прикрашає монету номіналом 2 песо (це приблизно 2 гривні).