Захисні рубежі України: роботи йдуть 24/7, будують у три рівні та у всіх критичних зонах
З кінця 2023 року Україна активно будує фортифікаційні споруди одразу у кількох областях країни. На це виділено мільярди гривень, будівництво йде і вдень і вночі. Зрозуміло, що військові не схильні розголошувати особливості оборонних споруд – все-таки це військова таємниця, секрет для ворога. Однак Коротко про виділяє загальні моменти української системи захисту.
Будувати треба
Офіційно заявили про початок будівництва оборонних рубежів у грудні минулого року, проте міста укріплювалися й набагато раніше, ще до початку повномасштабної агресії. Згадаймо, як російські бойовики штурмували крихітне селище Піски під Донецьком, скільки тисяч їх лягло під Авдіївкою, Мар'їнкою, Бахмутом. Укріплення там зводилися з 2014 року, коли стало зрозуміло, що у планах бойовиків – захоплення всієї Донецької та Луганської областей як мінімум. Після 2014 року активно окопувався і Маріуполь, причому три лінії оборони зводили не лише військові, а й мирні жителі міста у вихідні дні або після роботи.
Подібні бетонні тетраедри встановлюються по всій лінії фронту. Фото: ukrspetsbeton.com.ua
Найімовірніше, якби не було цих укріплень і оборонних ліній – та ж Авдіївка чи Бахмут впали б набагато раніше. До лютого 2022-го ще був час зміцнитися, після - вже ні. Дуже важко копати протитанкові рови та встановлювати «опорники» під ракетним та артилерійським вогнем супротивника.
А треба! Україна від наступу перейшла до активної оборони, і кілька регіонів країни наразі укріплюються максимально: Харківська, Миколаївська, Донецька, Сумська, Запорізька, Дніпропетровська області. Готується до борони і столиця України. Загалом на території України планується збудувати не менше 2000 кілометрів захисних споруд.
Фортифікаційні споруди захищають людей, бойову техніку та боєприпаси від нападу противника, а також є притулком від несприятливих погодних умов. Плюс до всього це місце відпочинку для особового складу ЗСУ. Тому треба будувати, якщо ми не хочемо повторення зими-весни 2022 року. За наказом Міноборони зводяться не тимчасові укріплення, як це роблять солдати під час оборонних дій, а стаціонарні – з використанням бетону, дерева, металоконструкцій. Чиновники військового відомства кажуть, що контролюють усе – від якості матеріалів до стійкості від вогню укриттів для людей і техніки.
«Зуби дракона», рови та бетонні окопи
З початку цього року виділено майже 30 млрд грн на будівництво та обладнання фортифікацій.
– Бачимо результати. Роботи йдуть 24/7, – зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Декілька днів тому, 12 квітня, Кабмін виділив додатково 3,8 млрд грн на будівництво оборонних рубежів, розділивши транш навпіл для Сумщини та Харківщини. До цього в перші дні квітня транш Кабміну становив 5,6 млрд грн.
На Дніпропетровщині будівництво йде одночасно на кількох напрямках. За інформацією голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергія Лисака, на місцях майбутніх вогневих точок та бліндажів вже створено основи із щебеню, активно використовуються залізобетонні конструкції. Викопано понад 42 кілометри протитанкових ровів, встановлено понад 11 тисяч спеціальних бетонних пірамід - тетраедрів, більш відомих у народі як «зуби дракона». Тисячі таких «зубів» уже встановлені в Житомирській області, на кордоні України та Білорусі і на Одещині. Практично у всіх районах будівництва фортифікацій встановлюється антидронове обладнання, а окопи будуються з використанням бетону.
Інформація про хід робіт та ступінь готовності фортифікаційних споруд в Україні закрита для широкого загалу – військовослужбовці не збираються давати ворогам шанс знайти лазівки чи обхідні шляхи. Можна лише зазначити, що на захоплених територіях Запорізької області росіяни звели свої укріплення за пів року. Імовірно, стільки ж часу є й у нас.
Три рівні захисту
Вже відомо про готовність деяких фортифікаційних споруд на 92-98% - на "гарячих напрямках", як підкреслив глава держави Володимир Зеленський в ефірі телемарафону "Єдині новини".
- Терміни будівництва приблизно однакові на всіх напрямках, але що ближче до зони активних бойових дій, то швидше йде будівництво, - заявив Зеленський.
Як показав попередній досвід бойових дій, нову лінію оборони Україна будує за старою класичною схемою – у трьох рівнях. Перший рівень – мінні поля завширшки 3-5 кілометрів, які стануть перешкодою на шляху супротивника вглиб території. Другий рівень – основна лінія оборони, де розташовані окопи, опорні пункти (опорники) тощо. Третій рівень – тилове забезпечення перших двох.
За такого класичного підходу, за словами голови Запорізької області Івана Федорова, Міністерство оборони запропонувало ще й оновлений типовий проєкт будівництва фортифікацій, отже, цілком імовірно, на противника очікують множинні «сюрпризи» при спробі перетнути лінії оборони.
Додатково укріплено близько 2000 кілометрів. Фото: dsnews.ua
Столиця обороняється
На Київщині встановлено понад 10 тисяч бетонних пірамід – «зубів дракона», обладнані протитанкові рови. Розгорнута система траншей, бліндажів та інших видів укриттів. Будуються нові, оновлюються старі, які за два роки повномасштабної війни вже потребують ремонту та відновлення. Втім, і не лише на Київщині, а в усіх прифронтових районах України.
Президент та прем'єр-міністр України говорять про хороші темпи будівництва, про злагоджену роботу військових, цивільних будівельників та інженерів, запевняють, що грошей вистачить на все задумане. За цими словами криється, в тому числі, і невпевненість, що Україна отримає від партнерів необхідне озброєння або хоча б гроші на нього, тому наступати нема з чим і доведеться сидіти в глухій обороні в добре обладнаних бліндажах. Так, на всіх ділянках фронту Україна зараз в обороні.
А хтось краде
Наживатися на війні – справа остання, але є ті, хто не проти це зробити. Бюро економічної безпеки вже підозрює у спробі розтрати бюджетних 20 млн грн на будівництві фортифікацій у Харківській області одну з будівельних компаній.
- Підприємство неодноразово було переможцем тендерних торгів... Загалом компанія отримала поспіль на будівництво фортифікаційних споруд понад 240 млн грн, і встановлено, що частину коштів, а саме 20,45 млн грн, переведено на рахунки фізичної особи-підприємця, яка була зареєстрована у січні 2024 року, - йдеться у повідомленні ВЕБ. – Ця особа фактично працює адміністратором закладу громадського харчування, тобто не має відношення до будівництва. Водночас після отримання коштів була спроба переказати їх на рахунок компанії, яка може бути пов'язана з діяльністю так званих конвертаційних центрів.
