Перевірено на собі: як ми підключалися до оптоволоконного інтернету
Перспектива наростання блекаутів змушує замислюватися, як продовжити “світлі” години хоча б у робочому ноутбуці. Тим паче мобільний інтернет, який досить добре виручав з Wi-Fi під час відключень 2022 року, зараз безсило “лягає”. Треба шукати альтернативу, а вона, як обіцяє реклама, в оптоволокні. Кореспондент Коротко про теж вирішила піти цим шляхом.
96 тонких ниток із кварцового скла
Щиро кажучи, я давно збиралася поміняти провайдера, бо мій примудрявся губити інтернет навіть за наявності світла. Стримувало небажання вносити в життя зайвий клопіт і приймати нові правила гри. Але обставини змусили.
Спершу поцікавилася, що це таке – оте оптоволокно, яке подруга охарактеризувала як “тоненький шнурик”. Занурилась в мережу і прониклася повагою. Виявляється, в тому шнурику, який насправді іменується кабелем, в гідрофобному гелі 96 тонких ниток з кварцового скла або подібного до нього пластику. Через все те сигнал від провайдера передається світлом, перетворюючись на електричний.
На цьому моя цікавість вичерпалася, бо далі пішли малозрозумілі терміни. Зрештою, я збираюся замовити послугу, а не складати іспит з матчастини. Висновок, що аргументів “за” більше, ніж “проти”, я для себе зробила.
“Треба знайти ще 5 – 7 абонентів”
З початком відключень цієї весни вигулькнули нові провайдери, які активно рекламували оптоволокно і обіцяли просто ідеальне обслуговування. Але, як виявилося, не для всіх і, звісно, не безкоштовно.
Поцікавилася, як у знайомих, і призадумалася. Одна сказала, в Черкасах за підключення оптоволокна правлять близько 5000 гривень. Друга поскаржилася, що у послузі їй відмовили.
- Піключення до будинку немає, бажаючих у нас 3 квартири, а щоб підвести кабель, навіть за умови додаткої оплати, треба знайти ще 5 – 7 абонентів, - пояснила Світлана.
Виходить, “чарівний шнурик” доступний не всім? Як матеріально, так і географічно. Поцікавившись перспективою підключення у кількох новомодних провайдерів, я зрозуміла, що моя “хрущівка” в Подільському районі столиці теж не дуже привабливий об’єкт. Десь моя адреса не пробивалася, десь пропонували інтернет без телебачення, а хотілося вкупі.
Почала розбирати злість. Якщо вчора я вагалася, чи потрібне мені оте оптоволокно, то сьогодні здавалося вже, що жити без нього не зможу.
Для роботи оптоволокна одного роутера мало – потрібен оптичний перетворювач. Фото: Суспільне (ілюстративне)
Просто, як двічі по два
Хто шукає – той знаходить! Дзвінок до провайдера, який давно на ринку, виявився успішним. Мила дівчина повідомила мене, що забезпечать і телебаченням, і оптоволокном. Причому послугу замовити можна просто протягом тижня (інші провайдери пропонували записатися на серпень чи вересень). Вартість підлючення становить 1500 гривень.
- Сюди входить маленька коробочка, яку ви у нас купите за 800 гривень, - пояснила оператор.
Після переляку від вищезгаданих 5000 гривень сума здалася прийнятною, як з’ясувалося - середньою на ринку. “Коробочкою” виявився перетворювач електричного сигналу від зарядної станції на оптичний.
Перед візитом майстрів я трохи нервувала, бо добрі люди казали, що сигнал вони можуть не знайти, що роутер мій може не підійти і так далі. Але все пройшло успішно. Двоє молодих чоловіків справилися за годину, від кави чи чаю чемно відмовилися.
Система виявилася простою, як двічі по два: ноутбук, перетворювач і роутер вмикаються в трійник, що заживлений від розетки. Коли вимикають світло, виделка переноситься у розетку зарядної станції.
- Фантастика! – не стримала я радості.
- То за фантастику на холодне пиво додасте? – простодушно поцікавилися хлопці.
Додам, звісно. Добрі емоції теж чогось варті.
