40 мільйонів років тому, коли на планеті Земля лише з’явилися тварини, схожі на сучасних мавп, а людей ще не було й у проєкті, вже росли дерева волоського горіха. Про те, як наші предки використовували горіхи, до чого тут «віагра» та скільки років даватиме врожай горіховий сад – у матеріалі Коротко про.
Найбільш древній продукт харчування. Так вчені кажуть про волоський горіх. І нібито у Персії (територіально одна з провінцій сучасного Ірану) їх вперше почали цілеспрямовано вирощувати і лише для столу тамтешніх вельмож. Століття за століттям горіх поширювався на великі території Євразії до Китаю, Центральної Азії, Близького Сходу.
Це зараз волоський горіх – корисний перекус і добавка до різноманітних страв. А в ті далекі часи його вважали ліками. Наприклад, старовинною «віагрою». Також горіхами фарбували вовну, освіжали дихання після вживання цибулі, захищалися від отрут (такі часи були). Вчені стверджують, що волоські горіхи росли у Висячих Садах Семіраміди, що у Вавилоні. Знайшли їхню шкаралупу і на руїнах Помпеї.
У роки Середньовіччя люди нарешті оцінили поживні якості волоського горіха. Їх почали додавати до салатів, соусів, супів, пирогів тощо. І вже за обидві щоки волоські горіхи їли не лише вельможі, а й бідняки.
Сьогодення. Селекціонери добряче попрацювали над виведенням нових сортів горіхів. Тому зараз плоди крупні, з тонкою шкаралупою, соковитим ядром. До речі, волоський горіх, з ботанічного погляду, насправді насіння. Здивовані? Краще пригадайте зелену оболонку волоського горіха. Це і є фрукт, всередині якого велика насінина у шкаралупі.
У світі щороку збирають близько 3,5 мільйона тонн волоських горіхів. Основна частина врожаю припадає на Китай. Але наздоганяють Піднебесну США, Іран і Туреччина.
В Україні волоські горіхи вирощують у меншій кількості. Хоча мати горіховий сад нині престижно: на врожаї можна непогано заробити, здавши горішки на переробку або закупівельникам. А «дивіденди» з горіхового саду матимуть ще й нащадки, тому що дерева врожайні аж до 100 років.
Виростити горіхове дерево, на перший погляд, не так вже й складно. Спочатку треба підготувати ділянку, добряче продренувати ґрунт, забезпечити відповідну вологість. І пам’ятати, що дерево волоського горіха не любить ні морозів (особливо різких заморозків), ні спеки. Якщо дотримуватимуся цих нехитрих правил, то і врожай буде. Щоправда, дрібненький, з якістю на «трійку».
А щоб виростити великі, розміром з дитячий кулачок, горіхи зі смачним ядром, треба прикласти набагато більше зусиль. Відомий український горішник-селекціонер з Ізмаїла (Одеська обл.) Олександр Пономаренко нещодавно зареєстрував новий горіховий сорт «Алекс», Це вже четвертий виведений ним сорт волоського горіха. Великоплідний, самозапильний, корисний.
Відомий український селекціонер Олександр Пономаренко вивів новий горіховий сорт «Алекс». Фото: ФБ Генадій Юдін
Ядро волоського горіха є потужним джерелом енергії для людського організму. Складається з 65% жиру. Але не треба лякатися зайвих калорій. Жири ядра волоського горіха – це омега-6 і омега-3. Так, саме ті важливі кислоти, необхідні для здоров’я людини.
А ще волоські горіхи багаті на антиоксиданти, які уповільнюють старіння організму, допомагають боротися з багатьма хворобами. Крім цих корисностей, у ядрі волоського горіха вчені знайшли:
Тож наші предки недарма вважали волоські горіхи ліками. Жменя волоських горіхів щодня стимулює роботу кишківника, серця, імунітету. А ще горіхи зменшують ризик ожиріння. Дивина, адже ядра такі калорійні – 675 калорій у 100 грамах. Та дослідження показали, що волоські горіхи регулюють апетит, швидко насичують, тому людина не переїдає. А ще горіхова дієта допоможе:
Дійсно, справжнісінькі ліки. Ще й цілком доступні кожному. Але, звісно, є і протипоказання до споживання горішків. Це будь-яка алергія. Навіть тим, хто чхає від березового пилку чи котячого хутра, варто бути обережними з волоськими горіхами.
Дієтологи радять їсти волоські горіхи людям похилого віку і тим, хто хоче покращити здоров’я мозку. Фото: scitechdaily.com
Достатньо 30–60 грамів волоських горіхів щодня. Так, їх можна їсти кожен день. І краще замінити ними тістечко чи цукерку, якщо не хочете отримати на додачу зайві кілограми.
І волоські горіхи, і мигдаль, і фундук по-своєму корисні. Але дієтологи особливо радять їсти волоські горіхи людям похилого віку і тим, хто хоче покращити здоров’я (і роботу) мозку.
Смачні ядра з приємною текстурою, волоські горіхи – корисний перекус. Але їх можна додавати у салати, випічку, йогурт. З цих горішків готують відомий турецький десерт - пахлаву.
Подрібненими волоськими горіхами можна посипати запечену рибу чи картоплю. Або подрібнити ядра в пасту: буде корисний додаток до каші чи намазка на бутерброд.
А олією волоського горіха можна замінити звичну нам соняшникову. Щоправда, краще заправляти нею салати і не використовувати для смаження, оскільки горить-палає при високих температурах.
Висушені у шкаралупі - у полотняному мішку, сітці, коробці у темному, сухому, прохолодному місці. Таким чином горіхи можна зберігати до пів року.
Висушені очищені ядра краще тримати в пакеті у морозильнику. Там зберігатимуться аж цілий рік, а то й довше. А ось очищені і ще свіжі горішки – лише 4-5 діб у холодильнику, у скляній і герметично закритій тарі.
Завдання із зірочкою. Хтось чавить шкаралупу, дехто розколює. Але є один лайфгак. Спочатку проваріть горіхи три хвилини в окропі. Нехай охолонуть. І опісля шкаралупу легко відкрити навіть ножем.