Грона червоних ягід рясніють на вишитих сорочках та рушниках, на весільних короваях, а восени – і в українських садах. Про символ стійкості українців - калину - походження її назви, а також про те, як ягоди можуть замінити аптечні жарознижувальні ліки, - у матеріалі Коротко про.
За кордоном цей скромний, на перший погляд, кущ вважають лише індикатором болотистих земель та старих вологих лісів. А в Україні калина – це національний символ, оспіваний у фольклорі. Калина – це уособлення патріотизму, стійкості українського духу. А ще символ міцної родини: недарма гронами ягід дотепер прикрашають весільні короваї.
Калина супроводжує українців і в радості, і в горі. Її вважають весільним деревом, і за старих часів цей кущ відігравав важливу роль у таких обрядах. Червоніє калина і на багатьох вишитих сорочках і весільних рушниках. А ще калинові кущі висаджують на могилах воїнів. Ягідки нагадують бризки крові, як колись вважалося, козацької.
Калиновий кущ обов’язково саджали біля родинної хати. Нібито сама рослина - це матір, а квіти і ягоди – її діти. Наші предки свято вірили, що велика біда буде у родині, якщо калина пропаде. На щастя, рослина досить стійка: прекрасно переносить холод і спеку, мало які шкідники можуть її пошкодити. Вважається, що навіть назва «калина» походить від слова «калити», тобто «заґартовувати».
У світі росте близько двох сотень сортів калини, в Україні – з десяток. Останніми роками кущ оцінили ландшафтні дизайнери та садівники. А все тому, що рослина має велике листя цікавої форми, її легко формувати, обрізаючи зайві гілки. Ще й рясно цвіте і плодоносить. Тобто у будь-яку пору року прикрашає сад або подвір’я.
Усередині маленької червоної ягідки є кісточка, схожа на серце. Калина – єдина рослина, що може похвалитися такою цікавою серцевинкою. Ось ця кісточка-серце є своєрідною підказкою: калина надзвичайно корисна для серцево-судинної системи людини та й усього організму. Ці ягоди містять величезну кількість вітаміну С. А ще мають потужну дозу мінералів, вітамінів та антиоксидантів:
«Хто з калиною знається, той у здоров’ї купається». Так казали наші предки. У ті давні часи, коли ще не існувало аптек з парацетамолом та ібупрофеном, люди лікували застуду калиновим чаєм. Кілька ягідок калини розчавили, залили теплою водою, додали трохи меду – і вітамінний та жарознижувальний напій готовий. Сучасні лікарі теж хвалять калину за імунностимулюючу дію. І навіть рекомендують тим хворим, які кашляють та чихають, таке тепле пиття. А ще екстракт калини має антимікробну дію, зменшує запальні процеси в організмі.
Також червоні ягоди, щедро оспівані в українських піснях, допомагають:
Щоб отримати максимум користі, можна не лише пити калиновий чай, а й час від часу ласувати жменею ягід (навіть сушених чи заморожених) замість аптечних вітамінів.
Цінність калини давно офіційно підтверджена науковцями. Але є і протипоказання. Лікарі не рекомендують вживати калину алергікам. Маєте алергію на пил або котячу шерсть? Є вірогідність, що після чашки калинового чаю отримаєте як мінімум кропив’янку, а як максимум - приступ задухи.
Протипоказано ласувати ягодами і тим людям, які мають вразливу шлунково-кишкову систему, бо калиновий сік подразнює шлунок. Також не можна об’їдатися калиною тим, хто страждає на хвороби нирок та сечової системи.
Кілька ягідок калини розчавили, залили теплою водою, додали трохи меду – і вітамінний та жарознижувальний напій готовий. Фото: instagram.com/bitterharvest_ua/
Ягоди вже рясно червоніють на кущах. Але не поспішайте зривати кетяги, дочекайтеся перших заморозків. Усі знають, що смак калини специфічний, кисло-солодкий, гіркуватий. А після морозу ягідки втратять свою гіркоту, стануть солодшими.
Господині готують з калини соки, джеми, усілякі настоянки. Хоча й знають, що переварений калиновий сік має мізерну кількість вітамінів. Тому краще ягоди сушити або заморожувати. В такому вигляді їх можна використовувати для чаю або морсу.
Корисний перекус для дорослих і дітей – пастилу.
Інгредієнти:
Свіжі ягоди промити, скласти у велику каструлю, залити 1 склянкою води і варити доти, поки калина не стане м’якою. Отриману суміш остудити, протерти через сито (кісточки залишаться у ситі).
Ягідне пюре ретельно перемішати з цукром. Опісля суміш проварити на повільному вогні приблизно 15 хвилин, постійно помішуючи. Виливаємо усе це на деко, застелене пергаментом. Силіконовою лопаткою розподіляємо тонким шаром. Відправляємо у духовку, яку увімкнули на мінімальну температуру (приблизно 50-60 градусів) на 20 хвилин. За цей час маса висушиться до готовності. Пастилу можна нарізати смужками або згорнути у рулет. Зберігати у сухому місці не довше 2-3 тижнів.