21 листопада
Завантажити ще

Книга сама їде до людини: як на Чернігівщині працює велобібліотека

Книга сама їде до людини: як на Чернігівщині працює велобібліотека
Фото: надано Ганною Іванько

На що тільки не йдуть бібліотекарі, щоб прищепити любов до читання. Ось, наприклад, у Бахмацькій публічній бібліотеці Чернігівської області вирішили: якщо людина не йде до книжки, то книжка піде до людини. Точніше, поїде. Тому що проєкт «Велобібліотека» полягає в тому, що раз на місяць бібліотекарі сідають на велосипед і везуть літературу тим, хто ніяк не може дістатися бібліотеки через клопоти та турботи.

Але це не все. На своєму шляху "велодесант" заводить бесіди з перехожими, розповідає про цікаві заходи у бібліотеці, пропонує літературні новинки. У кошику велосипеда міститься близько 50 книг, формуляри бібліотекарі завбачливо теж возять із собою.

Подробиці про бібліотеку, яка працює з кінця XIX століття, велодесант та хаб цифрової освіти Коротко про розповіла Ганна Іванько, директорка Бахмацької публічної бібліотеки.

Книжку можна взяти з велосипеда. Тут же й формуляр заповнять

Ганна Іванько розповідає, що для здобуття нових книг треба постаратися: взяти участь в акціях, виграти грант. Фото: особистий архів

Ганна Іванько розповідає, що для здобуття нових книг треба постаратися: взяти участь в акціях, виграти грант. Фото: особистий архів

- Ідея велобібліотеки зародилася у нас ще 2017 року. Наша бібліотекарка озвучила цю ідею, ми її обговорили – вирішили, що нам все підходить: у кожної з нас є велосипед, чому б час від часу не вибиратися у місто, – згадує Ганна. Директорка стверджує, що з моменту появи велобібліотеки відсоток мешканців міста, які читають книжки, почав зростати.

У день роботи велодесанта спілкування з читачами відбувається прямо на вулицях невеликого містечка із 16 000 мешканців, колишнього районного центру, яке сьогодні належить до Ніжинського району.

- У теплий період року ми виїжджаємо у веломандрівку із книгами. Нагадуємо про себе, бібліотеку, знайомимо із новинками літератури, запрошуємо людей на заходи. Заздалегідь вирішуємо, куди поїдемо, беремо формуляри читачів, які мешкають у цьому районі. Не забуваємо взяти новенькі, щоби записати людину, якщо хтось захоче.

Прямо на вулиці людина може взяти книгу, що сподобалася, а співробітники бібліотеки оформлять читацький формуляр.

– Сьогодні важко купити книжки, а тут вона сама прийшла до людини. Коли їдемо на велосипедах, люди бачать по кошику, що це – велобібліотека, усміхаються, зупиняються, спілкуються, діляться подробицями свого життя та тим, які книжки читають. Іноді наші читачі цікавляться конкретним письменником, тоді ми розповідаємо, які книги цього автора є в нашій бібліотеці.

За словами Ганни, від таких поїздок бібліотекарі не втомлюються, а заряджаються позитивом:

- Коли ми тільки-но створили велобібліотеку, я теж їздила з нашими співробітницями - мені сподобалося: це новий досвід спілкування з людьми. І бібліотекарі на позитиві, і люди зустрічають тебе з посмішкою. Можна поговорити про життя, настрій. Бібліотекарі завжди знаходять спільні теми для розмов, запрошують на заходи, які ми маємо. Приємне неформальне спілкування.

А ще після таких велопробіжок до бібліотеки її співробітники повертаються з пустими кошиками: люди все розбирають. Прикмета часу - стали цікавитися книгами, пов'язаними з війною.

– У нас з'явилося багато літератури на військову тематику, є книги про міста-герої сучасної війни – люди цікавляться, беруть почитати. Завдяки велобібліотеці нові книги відразу потрапляють до рук читачів.

Після початку повномасштабного вторгнення місцеві жителі почали більше цікавитись історичними новинками, нашою мовою та літературою. Нині багато військових поетів – і люди їх читають.

А втім, у бібліотеці кожен знаходить для своєї душі те, що йому потрібно.

– Завжди користуються попитом жіночі романи, – зазначає Ганна. – Особливо люблять Світлану Талан. Якщо її не вистачає – докуповуємо книжки самі, щоб задовольнити попит читачів. Також люблять нашу чернігівську письменницю Валентину Мастерову. У нас також є небагато книг для дітей та підлітків. Найчастіше це подарунки від читачів та благодійників.

З

З "велодесантом" можна не лише про книги поговорити, а й про життя, і про цікаві заходи дізнатися. Фото: надано Ганною Іванько

"У нас нічого не втрачається, все повертають"

Велоподорожі з книгами проходять без чіткого плану. Насамперед співробітники бібліотеки орієнтуються на погоду та відсутність частих тривог.

- Після початку великої війни ми спочатку були на простої. Але цей період тривав недовго: бібліотекарі поспішили вийти на роботу, і люди хотіли читати. Звісно, ​​війна вносить свої корективи. При тривогах або поганій погоді ми не виїжджаємо, але зазвичай раз на місяць це трапляється, - згадує Ганна.

Після того як книга прочитана, люди, щоби її повернути, самі приходять до бібліотеки. Директорка каже, що за 7 років існування велопроєкту не було жодного випадку, щоб книжки не повернули.

- У нас нічого не губиться, все повертають. Коли людина приносить літературу до бібліотеки, бачить багато книг – очі розбігаються: і це не читано, і те не читано, – так прокидається інтерес.

Буває, книга сподобалася, буває - що ні: люди різні і різні смаки. Деколи кажуть: я не знав цього автора, мені він дуже сподобався, хочу почитати його книжки ще, – розповідає Ганна.

Взаємодія з майбутніми читачами відбувається не лише на вулицях міста, а й на інтернет-сторінці бібліотеки чи у Facebook – там співробітники закладу розповідають про новинки та періодичні видання, що надійшли до бібліотеки.

У невеликих містечках велосипедами їздять майже всі. І це об'єднує. Фото: надано Ганною Іванько

У невеликих містечках велосипедами їздять майже всі. І це об'єднує. Фото: надано Ганною Іванько

Уроки цифрової грамотності для старших, бібліотечний дворик - для всіх

Крім доставки літератури додому, бібліотека організовує культурні заходи та регулярно проводить уроки цифрової грамотності. Під час занять, у тому числі й індивідуальних, допомагають людям 60+ розібратися з гаджетами, оплатою комуналки через інтернет тощо.

- Наша бібліотека обслуговує читачів від шкільного віку і до найдорослішої людини. Обмежень немає. Найчастіше до нас приходять люди 50+. Оскільки ми маємо багато вікових відвідувачів, наша бібліотека стала хабом цифрової освіти, - з гордістю каже Ганна. - Вчили їх оплачувати комунальні послуги онлайн, допомагали встановлювати "Дію". Разом підписували петиції про наших героїв. Наприклад, петицію про присвоєння звання Героїв України нашим загиблим на війні землякам. Пояснювали, як оформити цю петицію. Також на платформі "Дія Освіта" переглядаємо серіали, а потім обговорюємо їх.

Велодесант та хаб цифрової освіти – не єдині родзинки Бахмацької бібліотеки. Усередині приміщення бібліотеки створено куточок для творчості – там можна помалювати з дітьми. А ще стараннями співробітниць бібліотеки тут з'явився затишний дворик.

Бібліотечний дворик прикрасили найвідомішим предметом – велосипедом. Фото: надано Ганною Іванько

Бібліотечний дворик прикрасили найвідомішим предметом – велосипедом. Фото: надано Ганною Іванько

– В останні два роки ми обладнали бібліотечний дворик. Ми мали територію, на якій росли старі дерева. Розбили тут клумби, зробили з дерев'яних піддонів диванчики, столики – пофарбували та встановили їх у дворику. Зробили своїми руками паркові фігури – грибочки, козаків. Прикрашає наш дворик бібліотечний велосипед та кошик із книгами. Тепер тут приємно бувати: все зелено та красиво.

Тут на природі у літній період проводяться заходи – вікторини для молодших читачів, ознайомлення з якоюсь книгою тощо. Жителі Бахмача дізнаються про події або від велобібліотекарів, або на сайті бібліотеки, або у фейсбуці. А ще у дворику можна просто посидіти, почитати книгу, що сподобалася, погортати газети та журнали.

Якщо влітку співробітники бібліотеки розвозять книги людям на велосипедах, то взимку, у снігову погоду, велопроєкт перетворювався на бібліотеку на санках.

– Раніше ми робили вилазки на санчатах перед новорічними святами. У нас була “Чарівна скринька”, в якій були книжки: ми її відкривали і показували людям, що там є - їм дуже подобалося. Потім трапився коронавірус, після - війна, та й сани зламалися, – зітхає Ганна. - Якщо ми матимемо нові санки, після війни ми, напевно, зможемо продовжити. А ще тоді був святковий настрій, а зараз його нема.

Але поки що у місті працює велобібліотека: людям це подобається, та й бібліотекарям теж. Проїхатись містом, подихати свіжим повітрям, поспілкуватися з людьми.

– А взимку у нас перерва. Якби бачили, що людям це не потрібне, то не продовжували б. А так інтерес є, і чималий, – резюмує Ганна Іванько.

Читати влітку у такому дворику – суцільне задоволення. Фото: надано Ганною Іванько

Читати влітку у такому дворику – суцільне задоволення. Фото: надано Ганною Іванько

Звідки книги

Книг багато не буває. Особливо коли йдеться про невелику бібліотеку. Співробітники Бахмацької публічної бібліотеки роблять все можливе, щоб бібліотечні полиці були наповнені цікавими новинками.

– З книжками нам допомагали Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, Український інститут книги. Щоб бібліотека поповнювалася новою літературою, беремо участь у різних проєктах. Сьогодні розпочався прийом заявок для участі у акції «Книжкова навала». Ми заповнювали гугл-форму, щоби нас включили до списку бібліотек, які хочуть отримати книги, - ділиться Ганна. – Після початку війни брали участь у проєкті «Польська полка», минулого року подавалися на проєкт «Німецька полка» – це книги німецьких авторів в українському перекладі. Також взяли участь у проєкті «Книжкова валіза» – це дитячий проєкт. Поповнити бібліотеку допомагає і всеукраїнська акція «Подаруй бібліотеці книгу». І, звичайно, час від часу книги нам дарують наші читачі.

Фото
Фото
20 Жовтня14:00