Зніміть хрестик або надіньте труси: чому декриміналізація порно поставлена на паузу
Не всі побажання збуваються. З початком нового року Верховна Рада не зможе розглянути законопроєкт про декриміналізацію порнографії, хоча наприкінці 2024-го мала такий намір. З одної позиції, висока мораль перемогла, з іншої – переможені права людини і просто здоровий глузд. Чому проблему вважають актуальною, хто може постраждати, а хто виграти від зволікання з її розв’язанням - з’ясовувала журналістка Коротко про.
Де камінь спотикання
Вперше «законопроєкт про порно» був внесений в Раду в серпні 2023 року. Йшлося про видозміну 301-ї статті Кримінального кодексу, яка визначає відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. У коментарі для Коротко про народний депутат Максим Бужанський назвав цю норму архаїчною, яка автоматично перекочувала до КК України з радянського кодексу, і сказав, що потрібна нова юридично оформлена філософія.
Однак перша редакція такої філософії не знайшла єдності в профільному комітеті. Законопроєкт від 18.08.2023 перепрацьовували більше року. «Більш консервативна версія», за словами народного депутата Ярослава Железняка, була зареєстрована в листопаді 2024-го. І депутати, можливо, теж не квапилися б, але спалахнув скандал навколо популярної платформи OnlyFans, де купують та продають інтимні фото та відео. До українських моделей, які на вимогу податкової заповнили декларації та сплатили мільйонні податки зі своїх іноземних доходів, завітало з обшуками Бюро економічної безпеки. Дівчатам загрожувало кримінальне переслідування за легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, тобто за контент, який карається по 301-й ККУ.
23 грудня правоохоронний комітет рекомендував Верховній Раді новий законопроєкт до схвалення, але… Документ не пройшов погоджувальну раду - обов’язкову процедуру перед внесенням у сесійну залу. «Спіткнувся об жонглювання термінами «декриміналізація» та «легалізація», яке затіяли деякі мої колеги», - написала у фейсбуці народний депутат Антоніна Славицька.
Чому не легалізація
- Ніхто ніяким чином не планує легалізувати порнографію. Тобто дозволяти використовувати її всюди і в усіх формах. Законопроєкт пропонує зняти відповідальність за випадки, коли двоє дорослих за обопільною згодою обмінюються інтимними фото чи відео. Тобто декриміналізувати певні дії, які не несуть жодної шкоди іншим людям або суспільству, - каже адвокатка Леся Михайленко.
Завдяки інтернету тлумачення 301-ї статті стало до абсурдного широким. Заробите ви гроші чи ні, але сам факт пересилки інтимного фото, якщо експертиза визнає його порнографією, підпадає під кримінальну статтю. Отримати підозру ризикують навіть щиро закохані, якщо обміняються інтимними відео, наприклад, у телеграмі, і про це стане відомо поліції.
- Кримінальна відповідальність за поширення порнографії в Україні є такою ж суворою, як за необережне вбивство. Однак у першому випадку немає потерпілих, потерпілою вважається суспільна мораль, а в другому – немає людини, - зазначає Леся Михайленко.
Що ж стосується легалізації, то правниця наголошує, що законопроєкт не знімає відповідальності за поширення фото чи відео без згоди людини, за сцени насилля, а за дитячу порнографію покарання посилюється.
Справи по 301-й статті дозволяють дуже легко зробити позитивну статистику з розкриття злочинів. Інфографіка: Офісу ефективного регулювання
Податки хочемо, визнати - ні
Щодо OnlyFans, то пригадується приказка про хрестик та труси.
- В Україні ця платформа легальна, так само, як і Pornhub. Обидві регулярно сплачують нашій державі так званий «податок на Google», і це дуже пристойні суми. А розміщення контенту українцями на таких платформах карається по 301-й статті КК, - звертає увагу Леся Михайленко. – Тоді чому ці платформи у нас транслюються? Якщо це погано – забороніть, закрийте вільний доступ і не беріть гроші. Якщо добре, то звільніть людей від переслідування.
Натомість держава, як з’ясувалося минулого року, править податки з моделей OnlyFans. Є інформація, що зараз Британія готує для передачі дані про їхні заробітки за 2023 рік. Чи не вийде, що історія повториться? Моделі задекларують і заплатять, а їх знову пресуватимуть.
Після того як за "онліфансниць" заступився голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, історія з БЕБ, за словами Лесі Михайленко, поставлена на паузу – чекають декриміналізації.
- Але ніхто не говорить, що своєю роботою не може займатися поліція. Немає гарантії, що завтра вона не прийде в податкову, не візьме списки платників податків і не піде до них з обшуками по 301-й статті, - зауважує адвокатка.
Полювання на моделей
Згідно з даними проєкту «Порнобарометр» Офісу ефективного регулювання (BRDO), за 2023 рік та три квартали 2024-го поліція облікувала 2223 правопорушення, пов’язані з порнографією. За підсумками вручено 1997 підозр, 1859 справ направлено до суду, винесено 148 вироків.
Виходячи з цих цифр, фінальна ефективність поліції в боротьбі за мораль становить всього 7%, але старання на старті незаперечні. За кожною зі справ – колектив на зарплаті, оперативні комбінації, експертизи і святе – контрольні закупки. Без малого 2500 гривень слідчий Голосіївського району Києва витратив на три фото оголеної моделі. У Дніпровському районі столиці не пожаліли понад 5000 на 8 знімків та 11 відео. В Центрі економічної стратегії підрахували, що витрати на супровід таких справ - збирання доказів, їх перевірку, оформлення документів, розгляд у судах - коштують державі не менше 100 000 гривень.
- По 301-й статті дуже легко робити статистику розкриття злочинів. Тут нічого розслідувати. Є телефон, є фото, є справа, - констатує Леся Михайленко.
Втім, не тільки заради статистики поліція полює на моделей.
- Коли в грудні минулого року я написала у фейсбуці про обшуки, які проводить БЕБ, то мені почали писати дівчата, які розповідали, що починає відбуватися, коли поліція дізнається про їх контент. Спочатку просто збирають матеріал, потім пропонують домовлятися. За невідкриття кримінальної справи розцінки від 3000 до 20 000 доларів, за так зване кришування - 500-1000 доларів, - розповідає Леся Михайленко.
Ми вже розповідали історію моделі, яка через такий тиск поїхала з України. Дівчину «випасали» кілька місяців, провокуючи на якісь зустрічі, на обшук до неї прийшли вісім співробітників поліції, забрали телефон і певну суму грошей. Вісім годин її тримали у відділку поліції, всіляко ображаючи, залякували арештом. То в чому виграє суспільна мораль?
