Психічно хворих вже більше половини: у ВООЗ оцінили душевний стан українців
Війна вбиває, ранить, руйнує та підточує зсередини душі українців. З першого її дня було зрозуміло, що без наслідків вона нікого не залишить, але Всесвітня організація охорони здоров'я дуже конкретна: більшість українців психічно надламані. Коротко про – про ментальне здоров'я українців та що робити ще й із цією проблемою.
Тривожність, депресія, ПТСР
Три роки повномасштабної війни та 11 років з моменту початку вторгнення Росії зробили 68% жителів України, за оцінками ВООЗ, психічно хворими, порівняно з довоєнним періодом. Психіка та нерви у нас здали дуже сильно, українці вже потребують і психологічної допомоги, і реабілітації.
– Найбільш поширеними проблемами є проблеми із психічним здоров'ям, від яких страждають 46% людей, потім – розлади психіки, такі як тривожність та депресія (41%) і неврологічні розлади (39%), – заявили у ВООЗ.
За оцінками фахівців організації, близько 10 мільйонів українців можуть мати різні психічні проблеми - від легких форм тривожності та стресу до серйозніших станів, таких як посттравматичний стресовий розлад ( ПТСР ).
І найстрашніше, що половина українців з різних причин не мають доступу до медичної допомоги (зокрема і психологічної, і психіатричної) або обмежені у її отриманні. За даними звіту ВООЗ за жовтень 2024 року, у прифронтових регіонах, включаючи найбільш постраждалі райони, лише близько 50% мешканців змогли отримати доступ до медичної допомоги порівняно з 57% у столиці Києві та 60% решти населення країни.
Чому так сталося
Та все зрозуміло: те, що деякі країни стримано називають «військовим конфліктом», вбиває тіло і душу тих, кого він торкнувся. Постійні бойові дії, обстріли, руйнування інфраструктури, втрата близьких та вимушене переміщення створюють екстремальні стресові умови для всіх, від малого до старого. Плюс відсутність лікарень та медичної допомоги, як уже було зазначено вище, не сприяє зціленню.
Динаміка неоптимістична... За даними МОЗ України, за перші дев'ять місяців 2024 року до сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів з питань психічного здоров'я звернулися 353 049 пацієнтів, з яких 54 464 – діти до 18 років. Це більш ніж утричі перевищує показники 2023 року. Найчастішими скаргами були тривожність, порушення сну та пригнічений настрій.
За інформацією ВООЗ, близько 22% людей, які пережили війну, можуть страждати на депресію, тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), біполярний розлад або шизофренію. Значна частина постраждалих – це діти та підлітки.
«Привіт» із минулого
Діагноз «травма війни» українським дітям ставлять з 2014 року – здебільшого це стосується тих, кого застав початок бойових дій на Донбасі та в Криму. Наприклад, психологи, які працювали на непідконтрольних територіях сходу України, ще у грудні 2014-го говорили про цю велику проблему: війна не минає безслідно.
- Ми повсюдно зіштовхуватимемося з панічними атаками, тривожними розладами, психосоматикою, суїцидологією, залежностями. І неважливо, чи знаходилася ця людина в зоні АТО (антитерористичної операції) або на мирній території. Це буде страшно, бо нереалізований тривожний розлад уже зараз накопичився у людей, як одна з ознак травм, гострого дистресу, – розповідала психолог Фонду Ріната Ахметова Олена Лук'янчук.
З аналогічним набором діагнозів живе і багато внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Частина з них вже зіткнулася з відсутністю медичної допомоги, не можуть знайти сімейного лікаря і взагалі намагаються вдавати, що здорові. Люди, які живуть більше десяти років, в основному, в орендованому житлі, не можуть дозволити собі витрачати гроші на лікування та ліки – і таких більше 35%.
А що робити?
Звичайно, держава в курсі проблеми, і ВООЗ разом із урядом України розробила та затвердила дорожню карту з охорони психічного здоров'я та психосоціальної підтримки під час та після війни. Цю ініціативу підтримала перша леді України Олена Зеленська. Поступово входять до нормальної практики дистанційні консультації психологів та онлайн-підтримка українців із проблемами психічного здоров'я. Однак оцінити користь цього методу поки що не виходить - потрібні додаткові дослідження та збір даних. Поки що виходять із принципу «Краще хоч щось, ніж нічого».
Загалом ситуація із психічним здоров'ям в Україні залишається складною, вона потребує продовження міжнародної підтримки та впровадження ефективних програм допомоги для всіх постраждалих верств населення.
У тій же ВООЗ вже рекомендували розширити доступ до психіатричної допомоги та включити її до первинної медико-санітарної допомоги. А також – усунути з суспільства стигматизацію психічних розладів, ці дурні епітети та упередженість до людей, які мають психічні розлади. Не варто забувати: ми, українці, зараз усі – на одній кушетці у кабінеті психолога. І у нас у всіх є проблеми, у всіх без винятку.
