12 березня - яке сьогодні свято, що не можна робити у цей день, традиції і звичаї
Сьогодні, 12 березня, - Всесвітній день ананаса. Віряни вшановують пам'ять святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського. До Нового року залишилося 294 дні.
Яке завтра церковне свято
12 березня в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського. Він був видатним візантійським ченцем, літописцем і захисником іконопочитання. Він народився в Константинополі в знатній родині, яка підтримувала традиції іконопочитання, навіть у часи гонінь. Його батько, Ісаак, був пов'язаний із імператором Львом III Ісавром, що забезпечило Теофану гарну освіту. Теофан обрав монаше життя, заснував монастир у Сигріанській області (Мала Азія) та присвятив себе молитві, переписуванню богословських книг і духовному служінню. Він також брав участь у Сьомому Вселенському Соборі 787 року, який засудив іконоборство.
Що не можна робити 12 березня
- Забороняється пити алкоголь.
- Краще не виносити з дому сміття після заходу сонця.
- Не можна лихословити і сваритися — до нещастя.
Народні прикмети і традиції на 12 березня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день. Наприклад, дивилися, який сьогодні день: на деревах багато інію — червень буде дощовим; вже встановилося справжнє весняне тепло — літо буде негожим; туман опускається — буде сонячна погода, піднімається — дощ; кінь голосно ірже в хліві — чекайте на щастя.
Від цього дня наші предки починали сіяти редис. Також часто сніг вже повністю танув, зволожуючи ґрунт.
Як назвати дитину, яка народилася 12 березня
Сьогодні іменини святкують Володимир, Григорій, Дмитро, Іван, Костянтин, Олександр, Семен, Сергій. Талісманом людини, народженої 12 березня, є гранат. Камінь, що символізує пристрасть, владу, енергію життя. В давнину гранат використовували для нормалізації тиску.
Історичні події 12 березня
1169 — Розорення Києва — захоплення і розграбування Києва коаліцією з 11 князів;
1229 — закінчення VI хрестового походу: згідно з мирним договором між султаном Єгипту аль-Камілем і імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II Гогенштауфеном, Єрусалим, Назарет та Вифлеєм передано хрестоносцям в обмін на мир.
1241 — монгольські війська на чолі з ханом Субедеєм штурмом оволоділи укріпленим Верецьким перевалом в Карпатах.
1365 — герцог Рудольф IV заснував Віденський університет.
1496 — євреїв вигнано зі Сирії.
1622 — Католицька церква канонізувала засновників Ордену єзуїтів, Ігнатія Лойолу та Франциска Ксав'єра.
1633 — Король Речі Посполитої Владислав IV затвердив Петра Могилу митрополитом Київським і всієї Русі.
1812 — у Каракасі стався землетрус, який знищив місто та забрав життя 20 тисяч осіб.
1910 — футбольна збірна Англії розгромила команду Франції з рахунком 20:0. Нападник Дей забив 11 голів.
1913 — Канберра стала столицею Австралії.
1917 — у Петербурзі відбулася 20-тисячна українська маніфестація під національними прапорами.
1928 — під час пленуму ЦК КП(б)У Лазар Каганович оголосив наркома освіти Олександра Шумського лідером «українського буржуазного націоналізму».
1930 — Магатма Ґанді з прихильниками виступили в Соляний похід, демонстративно та ненасильницьки порушуючи колоніальну соляну монополію Раджу.
1934 — в результаті державного перевороту в Естонській Республіці у країні було впроваджено авторитарний режим на чолі з Костянтином Пятсом.
1938 — війська Гітлера перетнули німецько-австрійський кордон; оголошено «аншлюс» обох держав.
1940 — закінчилася радянсько-фінська війна. Фінляндія втратила Карельський перешийок, СРСР не вдалося зробити Фінляндію радянською республікою.
1947 — президент США Гаррі Трумен висунув зовнішньополітичну програму («Доктрина Трумена»), згідно з якою Америка готова надавати допомогу усім «вільним народам» проти загрози комунізму; Туреччина та Греція отримували термінову допомогу.
1965 — в УРСР студенти Київського університету імені Тараса Шевченка (67 студентів стаціонару з 125) написали заяву до керівництва університету та Міністерства освіти з вимогою відновити на роботі шанованого ними викладача факультету журналістики Матвія Шестопала, якого звинуватили в українському буржуазному націоналізмі. Серед організаторів заяви були Юрій Пархоменко, Яким Пальчик, Михайло Скорик, Станіслав Усенко. Студентів підтримали київські журналісти та деякі викладачі, зокрема працівник Укррадіо Віктор Полковенко із однодумцями. Вони також написали заяву на підтримку Шестопала, яку адресували в ЦК КПУ як випускники факультету журналістики. Студенти в коридорі, в аудиторіях протестували. Через кілька днів радіо «Свобода» передало інформацію про заворушення студентів-журналістів у Київському університеті. На підписантів листа стали тиснути, щоб вони познімали свої підписи, усіх, хто не погодився, потім відрахували з університету «за поведінку, не гідну радянського студента» — щоправда, з дозволом працевлаштування. Студентів виганяли з університету, а журналістів «опрацьовували» в парткомах. Серед декількох десятків із них тиск витримали лише троє: Віктор Полковенко, Степан Колесник і Володимир Творинський.
1989 — Тім Бернерс-Лі запропонував глобальний гіпертекстовий проєкт, нині відомий як Всесвітнє павутиння.
1994 — перші 32 жінки ординовані у священики Церкви Англії у Бристольському соборі.
1999 — Чехія, Польща та Угорщина вступили до НАТО.
2000 — Папа Римський Іван Павло ІІ привселюдно вибачився за гріхи Католицької Церкви перед людством.
2003 — ВООЗ випустила глобальне оповіщення про спалах коронавірусу SARS-CoV.
