Завантажити ще

Дзвонарську традицію Михайлівського монастиря у Києві внесли до переліку культурної спадщини

Дзвонарську традицію Михайлівського монастиря у Києві внесли до переліку культурної спадщини
Фото: mcsc.gov.ua

Міністерство культури й стратегічних комунікацій України внесло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини елемент "Традиція дзвонарської справи Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тредзвону перемоги". Про це повідомляє пресслужба відомства.

- Зародження цієї традиції у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося у XV-XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята та церемонії, важливі події у місті, а також відігравав значну роль у захисті Києва, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, у трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом та повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тредзвоном у всі дзвони, - зазначили у Мінкульті.

У відомстві нагадали, що дзвоном у набат скликали містян під час Майдану в грудні 2013 року, коли "беркутівці" пішли в атаку на майданівський табір, і цей факт увійшов в історію незалежної України як вирішальний момент Революції гідності.

– За радянської влади Свято-Михайлівський монастир було ліквідовано, а храм підірвано. Проте дзвонарська традиція не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли до інших діючих храмів України. 1997 року, до Дня Києва, монастирську стіну з Економічною брамою відновили, а 1998-го збудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили, - розповіли у міністерстві.

У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів було встановлено карильйон (інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію), що має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 тонн.