Бойовий кабан Гарік, він же самка в’єтнамської свині, шукає господаря – віддадуть у добрі руки

Ярослав КУЛІШ

25 травня 10:00 0

Бойовий кабан Гарік, він же самка в’єтнамської свині, шукає господаря – віддадуть у добрі руки

Фото: ФБ Wild Animals Rescue Center

До зоозахисників із Центру порятунку диких тварин звернувся військовослужбовець із несподіваним проханням — прилаштувати в добрі турботливі руки ручного кабанчика. Але не свійського, а дикого. З тих, що з віком перетворюються на вепра.

До рук бійця ЗСУ тварина потрапила ще поросятком. Бій тривав на околиці села на одному з найгарячіших напрямків фронту. У канонаду вибухів та противний свист куль зненацька втрутився зовсім інший звук — жалісне скімління живої істоти. За кілька хвилин у окоп буквально заповзло поросятко. Дивно, як воно в тому пеклі не тільки вижило, а ще й змогло знайти шлях до єдиного безпечного місця.

Як Гарік виявився дівчинкою

Бідолаху прихистили й нагодували. Частини солдатського пайка та підніжного корму вистачило для молодого організму. Вже за місяць-два Гарік, як його назвали військові, перетворився на доволі вгодовану та життєрадісну свинку. Але постала проблема — в умовах постійних ротацій возити з собою улюбленця стало неможливо. Що робити? Віддати «на шашлик» — категорично ні, бо вже майже рідний. Випустити в ліс — також не варіант, ручна тварина там не вижила б. От і вирішили передати Гаріка до Центру порятунку диких тварин із проханням знайти йому нових господарів.

— Тварина потрапила до нас у гарному стані. Але під час медогляду з’ясувалося, що це дівчинка, а не хлопчик. Хоча військовий, який її привіз, був упевнений, що це «він», і назвав Гаріком. Ім’я ми їй так і залишили, - розповідають у Центрі порятунку диких тварин. - Боєць дуже переймався і довго не міг розлучитися зі «свином». Вони змінювали позиції, і він казав нам: «Я ж не для того ризикував життям, щоб її з’їли», — згадують у Центрі. — Зараз вона у нас, і ми шукаємо для неї надійне місце, де їй буде добре. Поки не знайдемо нового господаря - вона залишиться з нами. Дуже лагідна, ручна, добра до людей. Але це не дикий кабан, а в’єтнамська свинка або щось подібне. Можливо, з часом розберемось. Але точно — не дика.

Гарік всеїдна, має добрий апетит, залюбки ласує морквою, капустою, та всім, чим пригощають. Але новий господар їй дуже потрібен. Віддадуть тільки у надійні руки, кажуть волонтери.

У біду потрапляють і леви, і їжачки

Війна страшна, і Гарік — не єдина, хто потрапив до Центру порятунку диких тварин із зони бойових дій. Таких випадків уже сотні. Різниці між екзотичними тиграми й звичайними їжачками ніхто не робить — допомоги потребують усі.

— Ми рятуємо диких тварин, у тому числі з районів активних бойових дій. Вже понад 250 тварин ми виходили, підлікували і вивезли за кордон. Серед них — леви, тигри, леопарди. До нас потрапляють різні тварини з непростою долею. Їх багато, і всім потрібна допомога, — розповідають волонтери про свою роботу.
Вивозять тварин із зони бойових дій самостійно. Бо інші служби в умовах війни просто не можуть виконувати таку роботу — в країні немає спеціалістів, здатних працювати з такими тваринами, як леви чи верблюди, тим паче у надскладних умовах.

Левів рятують із покинутих приватних звіринців Фото: ФБ Wild Animals Rescue Center

— Нам дуже багато чого бракує. Потреби у догляді за тваринами величезні. Астрономічні витрати йдуть на ветеринарію — тварини потрапляють до нас поранені, травмовані, у стресі — як і люди. Складно й з утриманням. Наші хижаки з’їдають понад 100 кг м’яса щодоби. А евакуація за кордон — це взагалі шалені гроші. Ми буквально стоїмо на колінах і просимо прилаштувати у себе наших тварин. Наприклад, зараз відправляємо левів до Південної Африки. Один рейс коштує 18 тисяч доларів. Це ж не собачку чи котика в переносці перевезти. Усе складно і дорого, — пояснюють у Центрі.

Навіть проста ін’єкція, яка у звичайній ветеринарії коштує копійки, для дикої тварини — цілий процес. Потрібен дистанційний шприц. Один такий коштує 15 євро. А таких уколів треба багато. Лише на наркоз для огляду тварини потрібно витратити 12 тисяч гривень.

Життя Центру порятунку диких тварин — непросте, але тут виконують ту важливу місію, яку не здатен виконати ніхто інший. Тож волонтери просять про допомогу й підтримку.