Засновниця Музею на Поштовій Ольга Рутковська: Роками бережемо історичні пам’ятки, а тепер ми - «сторонні»
У Києві під Поштовою площею на березі Дніпра криється єдиний в Україні музейний простір, яким управляє не держава, не міська адміністрація, а громадська організація. ГО «Музей Однієї Нації на Поштовій площі» була створена для захисту комплексу унікальних археологічних знахідок часів хрещення України-Русі, через які змушене було зупинитися будівництво торговельно-розважального комплексу. Це була довга і важка історія боротьби, але питання досі остаточно не закрите.
Під приводом реставрації ще одної історичної пам’ятки - Станційного (Поштового) будинку - 21 травня на території музею виставили муніципальну охорону, що стурбувало і образило волонтерів. На знак протесту проти свавілля столичної влади член Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць, одна із засновниць археологічної експозиції Ольга Рутковська оголосила голодування. Що відбувається і чому волонтери змушені опікуватися музеєм, вона розповіла в інтерв’ю для Коротко про.
У 2018 році понад 10 тисяч киян підписали петицію з вимогою захистити знахідку. Фото: facebook.com/museum.poshtova
«Перепробували все, що могли, для створення національного державного музею»
- Ольго, чи була реакція столичної влади на вашу акцію протесту?
- Жодної реакції немає. Ініціатори тиску на музей пробують через третіх осіб розповідати, що вони нічого такого не зробили. Хоча 21 травня були вчинені протиправні дії. Після кількох зустрічей у форматі нормальних взаємин ми перед Днем Києва отримали «подарунок» у вигляді заблокованого входу до пам’ятки історії та археології національного значення, якою офіційно опікуємося з 2019 року. Спершу як члени ініціативної групи, а нині - як засновники музею.
І я, і голова нашої громадської організації Віталій Білецький неодноразово намагалися достукатися як до керівника Департаменту охорони культурної спадщини, так і до керівника Київського науково-методичного центру (КНМЦ) по охороні пам’яток, який організував блокування, але відгуку не отримали.
- На територію музею зайшла муніципальна охорона, що підпорядковується Київраді та КМДА?
- Так. Представники муніципальної охорони постійно знаходяться всередині недобудованої частини Поштової площі – тої, що оточена парканом. Були навіть спроби не дати нам доступ до вагончиків, де зберігаються речі волонтерів. Ці провокації припинили, але блокада входів і виходів на верхньому рівні - рівні площі - дуже ускладнює волонтерську роботу. З березня 2022 року музей працює як волонтерський центр і опікується кількома військовими підрозділами. Ми збираємо вантажі, хлопці приїжджають і їх забирають. Тепер доведеться піднімати з нижнього майданчика наверх вручну, але ж це ненормально.
- У заяві КНМЦ йдеться про те, що «приміщення будівлі Поштової станції звільнюються від сторонніх організацій».
- Оце найдужче обурює, що ми раптом стали сторонніми. Музей зареєстрований як юридична особа, офіційно він почав своє існування 22.02.2022 року. Документи на реєстрацію подавали на підставі ст. 7 Закону про музеї і музейну справу в грудні 2021-го, коли вже було передчуття ворожої навали. Ми пішли на такий крок, бо з 2018 року перепробували все, що могли, для створення національного державного музею, як мало бути за рішенням Верховної Ради.
Ми розробили дорожню карту, звернулися до Мінкультури. Поки міністром був Євген Нищук, робота рухалася – не швидко, але вона й не може бути швидкою. На жаль, не встигли. У 2019 році почалася реформа відомства, і прийшов Олександр Ткаченко. Ми зустрічалися з ним, але по Поштовій площі своєї позиції у нового міністра не було. Нам було обіцяно, що повернемося більш ґрунтовно до цієї теми, але ніхто нікуди не повернувся…
Остаточне рішення, що буде на Поштовій площі – музей чи ТЦ, – поки що не ухвалене. Фото: facebook.com/museum.poshtova
«Про нас говорять, що ми не такі, що ми – не музей і пам’ятка вже не така цінна»
- А з київською владою була комунікація?
- Вибудовувати комунікацію з чиновниками взагалі дуже складно. Я не громадський активіст, я мистецтвознавець, практик, я понад 30 років працюю над збереженням культурної спадщини України. Була дослідником, керувала науково-дослідним проєктним інститутом, сама працювала в Мінкульті, маючи надію, що вдасться вирішити питання по пам’ятках археології. В Україні таких зареєстровано понад 50 тисяч, але це «безхатченки», всіма покинуті. У нас відсутні інструменти роботи з такими пам’ятками. Віддати їх у приватну власність неможливо, бо мають належати тільки державі. Але ними можна управляти, і ми пішли цим шляхом.
Не знайшовши відгуку на рівні міністерства, у 2020 році ми розробили дорожню карту завершення будівництва Поштової площі зі створенням міського музею. З боку столичної влади нам пообіцяли максимальне сприяння, взаємодію, все що завгодно пообіцяли. Але знову - нічого… Робочу групу створювали пів року, засідала вона один раз у 2021-му. І в цих умовах ми зрозуміли, що хтось має за пам’ятку заступитися. А зараз іде профанація, девальвація сутності артефактів. Про нас говорять, що ми не такі, що ми – не музей і пам’ятка вже не така цінна.
Ми громадська організація, але наша діяльність мало чим відрізняється від роботи інших музеїв. Ми проводимо культурні, мистецькі, просвітницькі заходи. За сприяння бюро ЮНЕСКО в Україні зробили 3D лазерне сканування археологічної пам'ятки. Маємо технологію консервації археологічної деревини. Ми ініціювали безліч усього, і от маємо таке «спасибі» від міського органу з охорони пам’яток.
- Як можна зрозуміти, вам закидають перешкоджання у реставрації Поштового будинку.
- 9 березня 2022 року охоронники фірми, які залишилися ще від генпідрядника будівництва, покинули цю територію. Ми дізналися про це, коли поверталися із Харкова – вивозили людей з-під бомбардувань. Приїхали, побачили відчинені двері, побиті вікна. Зконтактувалися з Департаментом охорони культурної спадщини, повідомили, що беремо шефство над цим об’єктом.
Поштовий будиночок не має свого землевідводу, він стоїть на території пам’ятки національного значення. Ми відновили скло, відремонтували двері, винесли сміття. Ми ніколи не хотіли привласнювати його, а зараз нас звинувачують, що ніби влаштували офіс.
Поштовий будиночок волонтери називають заручником непевної ситуації. Фото: facebook.com/ukrainaincognita
«Археологів ніхто не запрошував, хоча це є нормою»
- То ви хазяйнували у Поштовому будинку?
- Будинок відключений від усіх мереж. Ця споруда просто допомагала волонтерам переживати зими. Бо стіни в будинку товщі, ніж у вагончиках. Мали ж ми десь зберігати волонтерську допомогу військовим. Коли будинок опломбували, там залишалися рештки волонтерських зборів. На щастя, більшість ми встигли перенести.
- У ЗМІ писали, що питання будівництва ТРЦ досі остаточно не закрите.
- Як з’ясувало розслідування видання Telegraf, договір досі чинний. Його не розірвали, інвестиційне агентство нічого з цього приводу не робило, міська влада – так само. Хоча від серпня 2022 року маємо рішення Верховного суду про заборону будівництва ТРЦ на Поштовій площі.
- Перші археологічні знахідки на Поштовій відбулися ще у 1970-х роках, чи не так?
- Так, під час будівництва метро були знайдені археологічні шари з рештками забудови. Тоді площа була включена до археологічної охоронної зони.
- Отже, реконструктори Поштової мали розуміти, що тут можуть критися артефакти. Археологи досліджували територію?
- Рішення про будівництво другої черги транспортної розв’язки на Поштовій площі у вигляді багатофункціонального центру було ухвалене в грудні 2012 року. Це така наша київська традиція - прилаштовувати до транспортних артерій комерційні проєкти. Будівництво почалося у 2013-му, археологів тоді ніхто не запрошував, хоча це є нормою. Археологи потрапили сюди тільки після Майдану, і договір у них був на рятівні розкопки, а по суті - спостереження за провалом ґрунтів, бо тут працювали екскаватори.
Паркан садиби та залишки господарських об'єктів ХІІ ст. Фото: ФБ Підземний музей на Поштовій площі
«Ми не власники, а тільки опікуни пам’ятки, заробляти на ній не можемо»
- У чому унікальність знахідок, що через них зупинили будівництво? Це була сенсація?
- Коли пласт розкривали – так, сенсація. Тут зберігаються залишки середньовічного порту, залишки Боричева узвозу, по якому тягли топити язичницького бога Перуна. Тут знайшли русло водотоку, який згадується як «ручай» в період Х – ХІІ століть. Це дуже важливі об’єкти, завдяки яким навіть відбулася міжнародна науково-практична конференція. Це місце пов’язано з хрещенням України-Русі.
- На які кошти ви утримуєте музей?
- На власні. Команда волонтерів працює. Оскільки ми не власники, а тільки опікуни пам’ятки, залучати сюди якісь грантові ресурси неможливо. Тому і стукалися до всіх державних органів, щоб вивести музей на вищий рівень. Опіку на пам’яткою законодавство дозволяє, а щоб працювати із залученням коштів - необхідний інший статус.
- Ви проводите екскурсії по підземеллю, вони платні?
- Це не екскурсії, це організовані відвідування. Вони безкоштовні. Оці наклепи, що з когось беремо гроші, просто дивують. Ми не ведемо комерційної діяльності. Якщо знаходяться бажаючі зробити благодійні внески, ми не проти допомоги музею. Але заробляти на ньому не можемо.
- Базування на ентузіазмі завжди хистке. Як бачите музей в майбутньому?
- Все детально розписане в дорожній карті від 2020 року. Починати треба з комплексних обстежень конструкцій недобудованої площі, продовжити дослідження самої пам’ятки і розробки технологій, щоб зберегти її для наступних поколінь. Маємо всі підґрунтя для створення музею, не гіршого за Підземелля Ринку в Кракові.
В музеї ніколи не бракувало охочих пройтися вулицею стародавнього Києва. Фото: facebook.com/museum.poshtova
«Всі заяви про реставрацію – це замилювання очей»
- Муніципальна охорона стереже Поштовий будинок. А чи охороняються артефакти в підземельному просторі?
- Звичайно, волонтерські цілодобові чергування у нас були і будуть. З березня 2022 року, коли пішли охоронники будівництва, ми організували свою варту. Під час комендантської години Поштова площа чомусь доволі людне місце. Трапляються порушники напідпитку, трапляються агресивні. Напади на нашу локацію стаються, залишити її без нагляду неможливо. Тому і після 21 травня виставляємо своїх чергових.
- Які ваші подальші дії?
- Будемо вирішувати питання по розблокуванню нашої діяльності в правовому полі. Має відповісти кожен, хто порушує закон. А коли йдеться ще й про те, що зачеплена наша честь і гідність, про поширення пасквілів, на це теж має бути реакція. Я багато років працюю над збереженням культурної та історичної спадщини, і моє ім’я мені дороге.
- Чому ви переконані, що реконструювати Поштовий будинок не будуть, принаймні, ближчим часом?
- Як встановлено журналістським розслідуванням, грошей на реставрацію у міському бюджеті немає. Про це свідчать документи. Будинок не може бути реставрований за бюджетний кошт, бо перебуває в другій черзі будівництва транспортної розв’язки з ТРЦ. Без прийняття законних рішень, без скасування розпоряджень на будівництво торгового центру ця історична споруда так і залишиться заручником ситуації. Всі спроби залучення бюджету незаконні. Якщо говорити про позабюджетні кошти, то буде очевидно, що на цей об’єкт є апетити у якихось третіх осіб. Всі заяви столичної влади про реставрацію – це замилювання очей.
Частина споруди, зруйнованої пожежею у ХІІІ ст. Фото: Підземний музей на Поштовій площі
Історія питання
Підземний торговий центр на Поштовій почали будувати в 2014 році. А у 2015-му – знайшли на місці будівництва дерев’яні настили середньовічної вулиці.
Після унікальної знахідки на місці запланованої розв’язки із ТРЦ між інвесторами будівництва та істориками розгорнулась війна. Перші хотіли накрити артефакти XI-XII століть бетонною плитою і продовжувати на ній будувати центр, другі вимагали від влади втрутитися і надати пам’ятці музейного статусу. У 2018 році понад 10 тисяч киян підписали петицію з вимогою захистити знахідку. У липні того ж року Верховна Рада рекомендувала Кабінету міністрів створити на Поштовій площі Києва музей і заборонити будівництво торгово-розважального центру.
У травні 2019 року Кабмін затвердив постанову, якою Поштова площа була оголошена пам'яткою археології та історії національного значення і отримала охоронний номер 260094.
Наприкінці листопада того ж року Київрада голосувала за припинення або внесення змін до інвестдоговору із забудовником на Поштовій площі. Рішення виявилося неоднозначним.
У травні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що ініціює проведення правового аудиту щодо ситуації, в якій існує памʼятка археології та історії національного значення на Поштовій площі, для розбудови та інституційного розвитку музею.
Наприкінці квітня 2025-го представники Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури й заповідних територій прийшли до музею з повідомленням про намір реконструювати Поштовий будинок. 21 травня на території музею було виставлено муніципальну охорону.
Намет Ольги Рутковської стоїть біля хреста, який встановив лідер «Добровольчого руху ОУН» Микола Коханівський. Фото: facebook.com/museum.poshtova
