Коли день літнього сонцестояння 2025 року
Щороку в червні настає особливий день, коли світловий час досягає свого максимуму — це літнє сонцестояння. У 2025 році ця подія знову привертає увагу не лише астрономів, а й шанувальників давніх традицій. Саме навколо сонцестояння формувались одні з найколоритніших народних свят, зокрема Купала, яке поєднує в собі елементи природи, міфології й вірувань предків. Детальніше - у матеріалі Коротко про.
День літнього сонцестояння у 2025 році
У 2025 році день літнього сонцестояння припадає на суботу, 21 червня. Це астрономічна подія, коли Сонце досягає найвищої точки на небі в північній півкулі. У цей день тривалість світлового дня є найвищою у році — понад 16 годин. Після цього Сонце починає «рухатись» на зиму — дні поступово стають коротшими.
Який зв’язок між літнім сонцестоянням і святом Купала
Літнє сонцестояння — це природна основа давнього язичницького свята Купайла (або Купала), яке вшановує Сонце, воду, родючість і любов. У дохристиянські часи наші предки святкували Купала саме в день сонцестояння або найближчу до нього ніч. Пізніше, з приходом християнства, дата свята змістилася — і нині Івана Купала відзначають у ніч із 6 на 7 липня, відповідно до юліанського календаря.
Проте символіка залишилася: вогонь і вода, очищення і поєднання, ворожіння, пошуки квітки папороті — усе це пов’язане із найкоротшою ніччю року, коли, за віруванням, межа між світами стає тоншою.
Для українців день сонцестояння мав дуже важливе значення. Фото: vinnitsa.info
Традиції в день літнього сонцестояння та свята Купала
У давнину день літнього сонцестояння був часом магічних обрядів. Люди зустрічали схід Сонця піснями й танцями, запалювали купальські вогнища, очищувалися у воді та стрибали через багаття для здоров’я й удачі.
- Зранку 21 червня молодиці ходили на луг, на трави, збирати цілющу росу. Вважалось, що вона чарівна. Дає силу, енергію, здоров’я, красу. Коли чоловіки вмивались цією росою, то ставали сильними та невразливими, бо були захищені самою природою. Дівчатка умивались цією росою і просили у вранішньої зорі краси, вроди, щастя і родовитості, щоб народити здорових діточок, - розповіла мольфарка Олена Стеценко.
За її словами, цією росою також могли прибирати у будинку, щоб привести до нього добробут та щастя. Щоб зібрати росу, брали новий рушник і йшли з ним по луках, квітах і мочили його у росі. Коли він намокав, викручували рушник у глечик і знову збирали. І не йшли з лук, поки не назбирають близько 3 літрів води.
- Також вугілля, через яке стрибала молодь, приносили до хати – щоб приносило затишок, розуміння, поважання. Щоб завжди була ситість. Воно лежало аж до осені, і потім ним розпалювали, коли перший раз топили піч, вогонь, - додала мольфарка.
Також на Купала було прийнято шукати цвіт папороті — міфічну квітку, що розквітає лише одну ніч і приносить тому, хто її знайде, надзвичайні сили. Дівчата плели вінки й пускали їх на воду, а хлопці намагалися їх зловити — це вважалося знаком майбутнього кохання.
Сьогодні українці відроджують ці традиції, поєднуючи народні обряди з культурними подіями, піснями та фестивалями.
