Чи звертали ви увагу на те, що на вулицях наших міст стало менше горобців? Складається враження, що навіть у парках живуть лише одні ворони. Чому в одних містах голуби дуже лякливі, а в інших настільки байдужі до людей, що ходять буквально попід ногами? Що взагалі впливає на те, які птахи живуть у наших містах, а які зникають? Про те, що відбувається в Україні з популяцією горобців, ворон, голубів і навіть папуг, розповіла кореспонденту Коротко про науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Євгенія Яніш.
– Євгеніє Юріївно, бачив заяву орнітолога Вадима Жуленка про те, що горобці зникають з міст. Чи правда це?
– Насправді питання щодо горобців циркулює в ЗМІ останні кілька місяців. А те, що вони зникають, я чую навіть останні 15 років. Коли можна сказати, що якийсь вид зникає? Після того, як проведені дослідження конкретного виду на конкретній території. І не один сезон, а довготривало. Тому що в силу якихось обставин у певній місцевості вид може скоротити свою чисельність або зникнути, тоді як в іншій продовжує бути звичайним та навіть збільшувати свою чисельність.
Відповідно, якщо ми дивимося лише на один пазл – ми можемо зробити хибні висновки. Дивитися потрібно на всю картину в цілому. Що потрібно для будь-якого виду? Наявність та доступ до їжі, місць для розмноження та незначний тиск хижаків або інших несприятливих факторів. Якщо хоча б по одному з цих пунктів щось буде не так – птахи тут жити не будуть. Тому що їсти хочеться всім, і пташенят нічим вигодовувати.
– А буває таке, що хтось випадково залетів до нас, вижив та ще й успішно розмножився?
– Так буває з особинами, які не характерні для місцевої фауни, а випадково залетіли, або можуть бути птахи, що втекли від людей – ті ж папуги. Зазвичай, у природі у нас вони доживають лише до зими. Винятком стали папуги Крамера в Чернівцях та ще в деяких містах. Так, у Чернівцях вони пережили чотири зими і навіть навесні 2024 року вперше на території України успішно загніздилися і виростили трьох пташенят (за спостереженнями місцевих жителів, у 2025 році папуг Крамера у Жовтневому парку Чернівців стало набагато більше. – Прим. авт.).
– Повернімося до наших горобців. Що з ними не так?
– Протягом останніх років йде інтенсивна забудова населених пунктів, на жаль, багато парків, скверів та старих садів знищуються, як і чагарники в них. Трави, де мешкає значна кількість комах, якими живляться птахи, викошуються. І хоча зараз все частіше порушують питання, щоб залишати некошені ділянки, у переважній більшості ці проєкти не підтримуються. І цього року, і минулого, я знаю ситуації, коли певні ділянки були оголошені такими, де траву не коситимуть, ставили таблички, домовлялися з ЖКГ – і в результаті їх все одно скосили. Тому що традиція. Тому що треба, і гроші на це виділили.
– Так, бачив таке у столичних парках…
– Ще момент – у дворах зменшується кількість відкритих смітників, все частіше використовують контейнери. Для горобців це менш критично, але для воронових та голубів ускладнює здобування їжі.
Крім того, зникає приватна забудова. Горобці раніше із задоволенням гніздилися на горищах, навіть у віконних рамах старих будинків. Зараз таких будинків майже немає, а в тих, що залишилися, вікна тепер переважно пластикові.
Але якщо ми поспостерігаємо за птахами на околицях населених пунктів, у більш придатних для них умовах, ми знайдемо горобців. Нагадаю, що в Україні мешкає два види горобців – горобець домашній та горобець польовий. Як зрозуміло з назви, перший більш «прив'язаний» до людини, і саме його стали бачити менше.
Достовірно ж сказати, чи зменшилася чисельність горобців в Україні, і якщо так, то наскільки – можливо лише після досліджень цього виду. І порівняння з даними попередніх років та десятиліть. Наскільки я знаю, зараз такі дослідження в Україні не проводяться, і порівнювати ні з чим, бо й раніше це питання на науковому рівні не досліджувалося. А причина одна – немає фінансування.
– Що буде, якщо вони все ж таки зникнуть повністю?
– Це прекрасно продемонстрував уряд Китаю в ХХ столітті. В якийсь момент там вирішили, що горобці – це виключно шкідники сільського господарства. Партія дала наказ, і всі китайці вийшли на вулиці та протягом кількох днів вибили майже всіх горобців. Але при цьому забули, що горобці також знищують велику кількість шкідників. В результаті неконтрольовано розмножилися комахи, які знищили врожай, і країна опинилася на межі голоду. Китай змушений був закуповувати горобців в інших країнах.
– Складається відчуття, що голубів та ворон стає все більше. Чи так це?
– Відбуваються процеси, про які я вже говорила – забудова населених пунктів, зменшення доступної кормової бази, але голуби та воронові цілком до цього пристосувалися. Але різкого збільшення чисельності я також не спостерігаю. Дослідженням воронових птахів, зокрема сірих ворон, я займаюся з 90-х років, протягом останніх років у нас з колегами вийшли статті, де наведені результати наших досліджень птахів у Києві. Так ось - спалаху чисельності воронових немає.
Що стосується голубів – також потрібні дослідження. Наприклад, у західних областях України в міста інтенсивно вселяється вяхир – найбільший дикий голуб в Україні. У Європі досить давно вже відбулася синантропізація (пристосування тварин до життя поруч з людиною. – Прим. авт.) цього виду, у нас процес активно йде зараз. Якщо в дикій природі це дуже сторожкий птах, у населених пунктах він вже настільки призвичаївся, що ходить просто під ногами, не реагуючи на людей. І гніздиться також у населених пунктах. Наприклад, у Чернівцях майже в кожному дворі, а тим більше парку, я спостерігаю вяхирів, тоді як «звичайних» голубів бачу набагато рідше і переважно в тих місцях, де їх підгодовують – на площах тощо.
– Як взагалі регулюється чисельність птахів у містах? Що впливає на це, які фактори?
– Є два варіанти регуляції: випадкова – коли людина не ставить за мету якось вплинути на чисельність птахів, і усвідомлена - коли в певних місцях птахи завдають шкоди, і люди намагаються їх позбутися. Цілеспрямована регуляція чисельності певних видів повинна ґрунтуватися на наукових рекомендаціях. Щоб не повторити досвід Китаю. І до орнітологів звертаються за такими експертними висновками. У межах міст, якщо птахи забруднюють будинки, балкони чи статуї своїм послідом, – переважно використовують або засоби відлякування, або фізичні, які заважають птахам сідати на певні поверхні (дошки з шипами тощо – добре працює). При багатьох аеропортах у світі є штатні орнітологи з ловчими птахами – соколами та яструбами, які патрулюють територію та розлякують птахів. Це дуже важливо, оскільки «потік» граків, наприклад, який увечері летить через злітне поле на місце ночівлі, або колонія, становлять серйозну загрозу для літаків. У світі щорічно відбуваються зіткнення літаків з птахами, частина з них – зі смертельними наслідками.
У нас часто «воюють» з вороновими птахами, спилюючи дерева, на яких розташована колонія. Насправді це варварство як по відношенню до дерев, так і до птахів, оскільки знаю багато випадків, коли це відбувалося в сезон гніздування, відповідно гинули і кладки, і пташенята. Ну і реально це не допомагає – дорослі птахи наступного сезону перелетять трохи далі і створять колонію на інших деревах.
– Які тенденції зараз спостерігаються в наших містах?
– Менш пристосовані до змін середовища види зникають з певних територій або зменшують свою чисельність, більш пристосовані залишаються і розмножуються. У деяких випадках відбувається інвазія нових для України видів – як папуги Крамера та синантропізація. Умови навколишнього середовища змінюються, і природа змінюється слідом за ними.
Вяхир – найбільший дикий голуб в Україні - все комфортніше почувається у містах. Фото: wikipedia.org