20 липня 2025 року відбулася конференція Всеукраїнської політичної партії «Сила нації», яка була присвячена обговоренню питань економічного розвитку України та формування економічної програми партії. По суті, конференція стосувалася можливостей української економіки у воєнний час. Партійці представили своє бачення того, яким чином у нинішніх надзвичайно складних умовах забезпечити економічні показники за різними галузями, а разом з тим не лише наповнити бюджет, а й втілити принцип справедливості для всіх – бійців, ветеранів, їхніх сімей, інвалідів, цивільних осіб, пенсіонерів, юного покоління.
Відкриваючи роботу конференції, лідер партії Андрій Пелюховський повідомив: «Минулого тижня відбулася зміна уряду України. Уряд очолила Юлія Свириденко – молода, вродлива, амбітна. Але, на жаль, за гарною вивіскою залишається стара суть – фактично уряд не змінив філософію своєї роботи. Уряд залишається, як і за Дениса Шмигаля, виконавцем волі Офісу президента, людьми, завдання яких легітимізувати рішення, ухвалені на вулиці Банковій. Про жодні конструктивні програми, реформи, про проривні ідеї не йдеться. Завдання нового уряду – проводити в життя ту політику, яка спускається з Банкової, якій тим часом передаються інструкції та директиви від наших «партнерів». По суті це знову уряд зовнішнього керівництва Україною. Це уряд таких же компрадорів, яких ми спостерігаємо протягом останніх шести років».
Він зазначив: «Партія «Сила нації» першого ж дня запропонувала новому прем'єр-міністру співпрацю, задекларувавши допомогу в роботі над реформами, своє плече під час формування програм оздоровлення економіки. У нашій партії чимало професіоналів, котрі знають, як працює державна машина, як функціонує економіка. Ми працюємо не виходячи з теоретичних методик гарвардських професорів та нобелівських лауреатів. Ми знаємо життя внизу, знаємо проблеми кожного конкретного українця. І тому наш досвід справді вагомий. За плечима у багатьох із нас – керівництво багатотисячними колективами, цілими секторами економіки. Ми вчили економіку на практиці, звикли показувати результат і звикли брати на себе відповідальність. У той час, як українському суспільству потрібна консолідація, новий український уряд ігнорує простягнуту руку. Зауважте: ми не просимо посади та кабінети. Ми не просимо за нашу роботу грошей. Для нас важливо, щоб наші економічні розробки та пункти нашої програми вже втілювались у життя. Від цього виграють усі – і українське суспільство, і український народ, і кожен пересічний українець».
Андрій Пелюховський пообіцяв: «За усталеною традицією, ми уникатимемо різкої критики уряду Свириденко протягом перших ста днів. Це практика, прийнята на Заході: новий уряд має сто днів імунітету, щоб показати свої можливості. Але за сто днів ми підготуємо детальний аналіз того, що зроблено і не зроблено урядом. Наша критика буде конструктивною – ми не хочемо огульної критики заради критики. Ми будемо діяти за принципом «критикуй – пропонуй». У нашій команді чимало економістів, які готові представити альтернативну програму та вказати на помилки уряду».
Він же представив одну із 12-ти програм, розроблених фахівцями-економістами – програму забезпечення житлом переселенців (за спрощеною формою, із застосуванням солідарних практик фінансування: апробованих на Заході). Більше того: ця програма почне втілюватися вже найближчим часом: пообіцяв Андрій Пелюховський.
Ця пропозиція викликала жвавий інтерес у присутніх, з’явилося чимало уточнюючих запитань, на які одразу ж було дано відповідь.
Член політичної ради партії Костянтин Ільченко у своєму виступі зазначив, що «такі вразливі верстви населення, як молодь, люди похилого віку, ветерани російсько-української війни у своїй більшості перебувають у стані безвихіддя і відчаю, оскільки перші не мають можливості отримати гідну роботу і можливість самореалізуватися, другі знаходяться на межі виживання, а треті відчувають себе ізгоями в державі, яку вони захищали».
Він же продовжив: «Соціально-економічна політика – це у першу чергу про соціальну справедливість, підвищення соціальних стандартів та забезпечення соціальних гарантій, як передумови формування гідного рівня добробуту. Чинне Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України не відповідає викликам сьогодення, бойого діяльність не спирається на спроможну економіку, а тому воно приречене боротися з наслідками, а не з причинами проблем. Україні потрібна нова соціально-економічна політика, яка би базувалася на соціальній моделі економіки. Однозначно економіка мусить бути соціальною і єдиним показником її успішності має стати лише показник підвищення рівня життя населення».
«Тому, в умовах політичної та економічної кризи час вимагає від нас створення міністерства Праці, яке би взяло на себе відповідальність в цілому за соціально-економічну політику, яка б діяла в напрямку напрацювання справедливих державних соціальних гарантій, створення ефективної ветеранської політики, пенсійного забезпечення та трудових відносин. Звісно ж міністерство Праці має тісно співпрацювати з міністерством економіки, оскільки сучасна економічна модель повинна враховувати постійно зростаючі потреби українців - і не тільки матеріальні, а й духовні»: - резюмував свій виступ політик.
Член політичної ради партії, відомий економіст та управлінець Володимир Волков: вважає, що для виходу з післявоєнної економічної кризи необхідно зосередитися на трьох основних напрямках:
- Розвиток кооперації як головної форми суспільної взаємодії, до того ж абсолютно традиційної і зрозумілої для українського суспільства;
- Розвиток логістичних шляхів і транзитних операцій – в тому числі в морській сфері;
- Експорт військових технологій та військового досвіду.
Ці три речі Володимир Волков бачить основними локомотивами української економіки на найближчу перспективу.
Він вважає, що «настав час переконати залишки української еліти до створення «постліберального» уряду,який має не лише зберегти чинні політичні інституції, алей наповнити їх фундаментально іншою етикою. «Для цієї мети ключовим механізмом економічного стимулювання буде кооперація. Звертаючись до історії питання, зазначу, що запропонований рух не являє собою ноу-хау. Мова йде про альянс простих людей з елітною групою доброчесних інтелектуалів, що відновлять політичну традицію суспільного блага та створять нові стандарти для управління й спрямування людських бажань. Цей альянс перетинає поточні політичні партії, це новий національний рух, що поєднує культурний консерватизм (підтримку традиційної релігії, шлюбу та сім'ї) з профспілковою економічною програмою, яка включає підтримку вітчизняного виробництва, високу заробітну плату, оплачувані відпустки для батьків, «дотації, які підтримують сім'ю». Ми також змусимо державу фінансувати професійне навчання та погашення студентських боргів для випускників, що обрали кар'єру у викладанні чи громадській службі. Ставимо за мету створити спільноту підтримки заможної української сімʼї.Збагачення Української родини планується досягати шляхом всебічного розвитку кооперації», - заявив Володимир Волков.
Володимир Волков вважає, що необхідно локалізувати 80% виробництва, провести ремонт та відновлення водних артерій (шлюзи, канали). Необхідне відновлення місцевої промисловості та кооперація в АПК: відновлення міст і поселень навколо залізничних вокзалів, хабів. Він пропонує здійснювати управління територіями через обслуговуючі кооперативи - як приклад запровадження процедурної демократії в економічних проектах.
Партія «Сила нації» поступово розширює число своїх прибічників і перетворюється на серйозну політичну силу, свідченням чому є намагання діяти не гаслами, а конкретними справами і програмами.
P.S. Лідер партії Андрій Пелюховський анонсував, щонайближчими тижнями партія «Сила нації» представить власний альтернативний кабінет міністрів — команду фахівців, здатних реалізувати комплексну програму економічного та соціального відновлення країни. За словами Пелюховського, йдеться не просто про символічний крок, а про демонстрацію реального кадрового потенціалу та готовності взяти відповідальність за майбутнє України. До складу цього кабінету увійдуть досвідчені управлінці, економісти, соціальні аналітики та представники громадянського сектору, які поділяють цінності соціальної справедливості, розвитку кооперації, зміцнення національної промисловості та відновлення довіри до державних інституцій.
Цей крок, за задумом ініціаторів, має не лише стати викликом чинному уряду, але й надати українцям чітке розуміння: є альтернатива. Є ті, хто готові діяти, а не імітувати реформування. І є команда, яка має реальний план порятунку країни.