В Україні розкривається шокуюча історія про те, як у період війни та загроз національній безпеці стратегічно важливий оборонний завод — ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» — був доведений до повного зупинення роботи та банкрутства.
За наявною інформацією, у 2018–2022 роках Сергій Тігіпко, діючи у тісному зв’язку з колишнім Президентом України Петром Порошенком та його бізнес-партнером Ігорем Кононенком, реалізував багаторівневу схему, наслідком якої стало фактичне знищення підприємства — виробника зброї для української армії.
Крок 1. Фіктивний борг.
Одразу після продажу заводу у 2018 році між структурами Тігіпка та компаніями Порошенка і Кононенка виникає борг, який, за свідченнями, був створений штучно та без наміру його погашення.
Крок 2. Зупинка виробництва та виведення активів.
Тігіпко, отримавши контроль, навмисно зупиняє виробництво і переводить цінні активи на підконтрольні йому структури, фактично «обнуляючи» роботу стратегічного підприємства.
Крок 3. Перекидання боргів.
Особистий борг Тігіпка перед Порошенком та Кононенком «перекладається» на завод і його дочірні компанії, після чого починається процес їхнього банкрутства.
Крок 4. Банкрутство та контроль через борги.
Під удар потрапляють:
При цьому 96–99% усіх боргів — це не зобов’язання перед державою чи кредиторами, а саме особистий борг Тігіпка перед Порошенком і Кононенком.
У результаті цієї схеми український бюджет втрачає 146 млн грн — саме стільки підприємства заборгували податковій та Міністерству оборони України. І ці гроші не будуть повернуті, оскільки компанії юридично оформлені як банкрути.
За оцінками експертів, крім заволодіння активами, схема могла мати ще одну ціль — не допустити конфіскації заводу на користь держави. Це особливо важливо на тлі воєнного стану, коли будь-який виробник озброєння є ресурсом національної безпеки.
«Кузня на Рибальському» була виробником броньованих катерів, бронетехніки та іншого озброєння, яке могло посилити українську армію у найважчі роки. Її зупинка — це не просто економічний злочин, це удар по обороноздатності країни у момент, коли кожна одиниця військової техніки на рахунку.
Правозахисники вимагають негайного розслідування і повернення заводу у державну власність. Якщо процес банкрутства не буде зупинений найближчим часом, підприємство може остаточно перейти під контроль приватних структур, а його виробничі потужності — зникнути назавжди.