До 22-х включно: чому влада випускає юнаків за кордон
Кабінет міністрів виконав доручення президента - юнаки віком від 18 до 22 років отримали право виїжджати за кордон. Результат навіть перевершив очікування: після "22-х" в урядовій постанові значиться слово «включно». Значить, заборона починається з 23 років. Документ уже опублікований на Урядовому порталі, можна купувати квиток. Єдина умова - взяти у дорогу військово-обліковий документ.
Новація жваво обговорюється як із позитивного, так і з негативного боку. Оптимісти радіють більшим можливостям для молоді, песимісти пророкують масову міграцію і послаблення мобілізаційного ресурсу, конспірологи підозрюють, що налякана «Картонковим майданом» влада хоче «виштовхати» з держави активістів майбутніх протестів. Які причини і які можуть бути наслідки послаблення прикордонного режиму - Коротко про розповіли експерти.
Хотіти їхати і виїхати - це різні історії
Щодо можливого зростання міграційних процесів, то заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький на боці оптимістів.
- Найближчим часом ми оприлюднимо результати опитування з теми, де українці хочуть жити після війни. Забігаючи наперед, скажу, що більшість хочуть залишатися в Україні, зокрема і більшість молоді. За іншими нашими дослідженнями, молодь тримається думки, що за умови докладання енергії та зусиль в Україні більше можливостей реалізувати себе, ніж у чужій країні, - каже Антон Грушецький. - Особисто у мене немає відчуття, що 18-літні чи 20-літні просто зараз кинуться виїжджати. Частина таких громадян уже вчиться. Ми можемо критикувати нашу освіту, але згодьтеся, вона непогана. І для певних професій, наприклад, інформаційних технологій, для випускників українських вишів є гарна перспектива. Так, певна частина молоді виїздить, але не настільки масово, як це подається в медіа. Якщо тисячі юнаків і виїхали, то в загальній масі це невеликий відсоток.
Соціолог відмічає, що мати бажання пожити за кордоном і реалізувати його - це різні історії.
- Люди переважно консервативні, а переїзд - це травматичний досвід. За кордоном треба важко працювати, можливо, важче, ніж в Україні. В тій самій Польщі підприємці практикують понаднормову працю, і робочий день може тривати до 16 годин. На чужині треба винаймати житло, а воно дороге. Коли за плечима немає свого капіталу, через усе це досить складно проходити. Ми зазвичай дивимось на молодь як на мобільну, цілеспрямовану частину суспільства. Але молодь - це молодь.
Є особисте життя, є друзі, є дім. Все це кинути, щоб кудись поїхати, наважиться не кожний. У молоді з батьківщиною є емоційний зв’язок. Існують, звичайно, сухі прагматики, але в більшості вони вже реалізовували можливість виїхати або до 18 років, або у нелегальний чи напівлегальний спосіб.
Разом з тим Антон Грушецький зауважує, що питання обертається навколо того, коли і на яких умовах може завершитися війна.
- Якщо матимемо сигнали, що все це триватиме років десять - із жертвами, руйнуваннями, відсутністю перспективи, - значна частина молоді справді може поїхати в нікуди. Але коли є очікування, що через рік-два на певних умовах бойові дії можуть закінчитися, то будуть вагання: чому я маю їхати зараз, якщо можна ще почекати.
Матимуть стимул до військового обліку
На думку соціолога, а її поділяють чимало користувачів соцмереж, нові правила можуть дати зворотний ефект - відтік за кордон зменшиться. Принаймні, зустріти повноліття вдома зможуть 17-річні підлітки, яких матері намагалися відправляти, не чекаючи початку дії заборони.
- Багато хто зітхне з полегшенням, у випускників шкіл буде можливість вступити і повчитися в українських вищих навчальних закладах, визначитися з професією. Рішення позитивне і у тому плані, що школярі матимуть стимул не ухилятися від військового обліку, бо виїзд за кордон можливий тільки при наявності призовного свідоцтва. Якщо людина, перебуваючи за межами України, порушить правила військового обліку (не оновлюватиме дані, не повідомлятиме про зміну місця проживання. - Ред.), на неї можна буде вплинути у законний спосіб. Я не військовий експерт, але як фахівець, який працює з вибірками, можу сказати, що віковий прошарок у 20-24 роки не варто розглядати як серйозний мобілізаційний потенціал. Ми не арабська країна, де висока народжуваність і багато молоді. У нас її, на жаль, мало. Суспільству вигідно, щоб людина до 25 років залишалася в Україні, зробила тут кар’єру, отримала певне вкорінення і тільки потім підлягала призову.
Щодо протестів, яких влада нібито прагне уникнути, то Антон Грушецький вважає це безпідставною версією.
- Ми зробили для себе трохи викривлену картинку. Так, є активний сегмент, але більшість молоді обивательська - не в негативному, а нормальному сенсі. Юний вік має своє життя, не всі залучаються в політику і не всі виходять на протести, щоб робити політику. Та й у нас самих ставлення до молоді часто не визначене. Сьогодні ми плескаємо в долоні - яка вона чудова, бо протестувала проти корупції. Завтра лаємо - яка пропаща, бо слухає Цоя.
Єдине, в чому експерт бачить небезпеку, - це нова хвиля інформаційних атак. За прикладом згенерованої ШІ картинки з автобусами, набитим жінками та дітьми.
- Навіть коли люди їхатимуть за кордон відпочивати чи подорожувати, це буде використовуватися як привід потикати пальцем: от бачите, тікають! Іще це може працювати на розкол між частиною суспільства, яка воює і яка не воює. Я вже бачу такі наративи, - попереджає Антон Грушецький.
Боротьба за пієтет
Підготовка до виборів, загравання з електоратом - такі докори лунають з боку опозиції. Цікаво, що рішення про зміну правил виїзду за кордон Кабмін ухвалив через кілька днів після того, як група народних депутатів на чолі з Федором Веніславский зареєструвала аналогічний законопроєкт. Таке собі змагання - хто перший зробить добре.
- Політична складова, звичайно ж, є, - коментує кандидат політичних наук Олексій Якубін. - Влада поліпшила свій імідж серед аудиторії дітей 16-17 років. Завдяки змінам підлітки можуть спокійно закінчити школу, маючи попереду вільні п’ять років. Думаю, що одна із цілей - це призупинка міграції саме цієї групи. Плюс імідж в очах батьків цих дітей. А це вже набирається доволі великий прошарок електорату.
Щодо «Картонкового майдану», політолог вважає, що він зіграв свою роль, але не так, як це намагаються видати у соцмережах.
- Протести, зокрема нетипові лозунги, показали, що молодь не має пієтету до влади. Не виключаю, що відкритий виїзд за кордон - це спроба добитися прихильності і в цій групі. З нашої історії відомо, згадаймо хоча б "Революцію на граніті" чи «Мовний майдан», що студентство може перетворюватися на серйозні протестні осередки.
Зараз влада показує, що не хоче обмежувати свободу молодих - ви можете поїхати, можете повернутися, ми хочемо, щоб ви поверталися, ми про вас дбаємо… Нехай не в позитивну позицію до влади, але в нейтральну - частина цієї групи буде переведена.
Експерт зауважує, що влада частково, але вже мислить за електоральною логікою. Це проглядалося і з програми уряду, яку представляла новий прем’єр Юлія Свириденко.
Нагадаємо, що мобілізаційний вік залишається без змін: з 18 до 25 років молодь може йти до війська на добровільних засадах. «Контракт 18-24» з усіма матеріальними заохоченнями та пільгами залишається чинним.
