Льон Росгостраху. Як Павло Бабіч та Ірина Костюшко на російські гроші розвивають агробізнес в Житомирській області
Льонарський бізнес в Житомирській області може розвиватися коштом підсанкційного російського страхового бізнесу. Колишній менеджмент компанії Росгосстрах, яка перебуває під санкціями США, має безпосереднє відношення до діяльності цілої низки сільськогосподарських підприємств в Коростенському районі Житомирської області. Йдеться про бізнес-групу Павла Бабіча, який раніше очолював страхову компанію “Провідна” - українську філію російського Росгосстраху. Політичним лоббі та молодшим бізнес-партнером для нього виступає депутатка Житомирської обласної ради, власниця групи компаній “Зоря Агро Груп”, власниця російського паспорта Ірина Костюшко.
Колишній топ-менеджер страхової компанії “Провідна”, що належала російському страховому гіганту “Росгосстрах” іще з середини 2000-х років - Павло Бабіч - розвиває агробізнес на Житомирщині та у Рівненській області. “Парасолькою” для його підприємств виступає кіпрська офшорна компанія Amagere Holdings Limited. Буквально донедавна цим бізнесом володів Гелашвілі Зураб Джемалійович, також один з колишніх посадовців “Росгосстраху”, який має низку активів в росії, повʼязаних із діяльністю цієї компанії. Зокрема, в 2014 році він входив до ради директорів недержавного пенсійного фонду “РГС”, а ще в 2018 був одним із менеджерів у АТ “Северный порт” в Москві. Це підприємство з великою територією, яку компанії з пулу “Росгосстраху” збиралися забудувати житлом або комерційними обʼєктами. Amagere, до слова, згідно з даними кіпрської звітності, також інвестувала в низку інших офшорів, які, в свою чергу, були “парасольковими” для будівельних проектів компанії “РГС Недвижимость” - девелоперського “крила” Росгосстраху. Зокрема, ці фірми інвестували в готелі в Сочі, Нижньому Новгороді, житлові проекти в Москві.
Після початку повномасштабного вторгнення, не пізніше середини 2023 року, Гелашвілі продав або передав володіння Amagere Павлу Бабічу - також колишньому топ-менеджеру “Провідної” і “Росгосстраху”. Зараз частка Amagere складає 90% у ТОВ “Зоря-Стремигород” (10% у Костюшко), 100% - у ТОВ “Зоря Агро групп”, де Костюшко є директором, і яка, в свою чергу, володіє ТОВ “Агро Ємільчине”. Фактично це означає, що депутатка Костюшко є просто “фасадом” для російського бізнесу. Крім того, Бабіч через Amagere також володіє ПП “Петрівське”, ТОВ “АФ Заворотичі”, ПП “Злагода-Агро” та іншими фірмами в Житомирській та Рівненській областях, що обробляють сотні гектарів землі.
Ключовим активом Бабіча є ПрАТ “Провагроінвест” - це власне колишня страхова компанія “Провідна”, де Бабіч є директором, а формальним власником є нідерландська IIC Ukraine B.V., якою володіє Віллем Якоб Вестерлакен. Він, за “щасливим збігом обставин”, також є колишнім топ-менеджером російського “Росгосстраха”. Після Революції гідності, коли російська компанія вирішила нібито позбутися українського активу, Вестерлакен заявляв, що “знайшов інвесторів” для страхової компанії. Тоді йшлось про якийсь “люксембурзький фонд” та пул приватних інвесторів. При цьому менеджмент компанії залишився російським. 2016 року Вестерлакен сам став формальним кінцевим бенефіціаром “Провідної”. Реальні імена інвесторів ніколи не називалися, хоча всі бізнес-контакти підприємства так чи інакше були повʼязані із колишнім російським страховиком. В 2024 році “Провідну” позбавили ліцензій (в 2025 році Верховний суд підтвердив законність такого рішення) саме через те, що компанія відмовилась назвати Національному банку своїх реальних бенефіціарів. Після цього восени 2024 року “Провідна” оголосила, що перепрофільовується у аграрне підприємство.
Фактичною основою для цього стали ймовірно активи Ірини Костюшко. Власниця групи компаній “Зоря Агро” Костюшко - одна з найвідоміших жінок-підприємиць Житомирщини, чия репутація тісно повʼязана із країною-агресором. Після навчання і тривалого проживання в росії, жінка в 90-х повернулась в Україну і організувала тут аптечний бізнес, а після Революції гідності - продала його і вирішила зайнятися прибутковмим льонарством. При цьому - не виходячи з російського громадянства. Як нещодавно повідомляли ЗМІ, Костюшко та її структури незаконно заволодівали цілими сільськогосподарськими підприємствам із їх угіддями, позбавляючи селян законного права на їхні паї. Щонайменше 500 га земель Коростенської громади використовувалися протягом 12 років поза законом. Кримінальне провадження за фактом шахрайства за участі керівництва фірм та представників місцевої влади здійснюється за статтями, що передбачають позбавлення волі на строк до 8 років.
Протягом останніх каденцій Ірина Костюшко є депутатом обласної ради Житомирської області, попри те, що її чоловік займається бізнесом із вивезення сміття в Києві і є депутатом Київради, та й сама жінка прописана і проживає в столиці. В регіоні вона певний час навіть була представницею інтересів Петра Порошенка і входила у фракцію Солідарність, а до недавнього часу була членкинею фракції “Пропозиція”, яку організували мери декількох великих міст. Як повідомляли ЗМІ, з фракції її виключили, ймовірно, через наявність інформації про російський паспорт. Ці дані загалом були загальновідомі, оскільки російський документ навіть певний час “світився” в українських реєстрах, та й сама Костюшко в коментарях медіа визнавала його наявність. Це не заважало жінці під час балотування до місцевої ради організовувати етнофестивалі та вдягатися в український традиційний одяг задля залучення більшої кількості виборців на свій бік.
Зараз, ймовірно, свій аграрний бізнес вона розвиває на кошти структур і людей, причетних до колись однієї з найбільших російських страхових компаній “Росгосстрах”, що з 2022 року перебуває під санкціями США, оскільки зараз він є частиною структур ВТБ банку. Цей російський державний банк, що фінансує війну в Україні та російську армію, свого часу купив “Росгосстрах” в структурі фінкомпанії “Открытие”. Яка, в свою чергу, раніше купила цей бізнес у Даниїла Хачатурова, російського підприємця. При цьому брата Хачатурова - Сергія - кілька років тому засудили за шахрайські дії саме під час продажу компанії “Откритію” (незаконно залишив собі частину акцій, які потім продав).
В 2013 році Даниїл Хачатуров на одній з презентацій “Провідної” заявляв: “В Україні ми - назавжди”. Чи міг хтось подумати, що через 12 років ця фраза в контексті інтеграції російського бізнесу у прибутковий український агросектор буде звучати зовсім по-іншому?
***
Як депутатці обласної ради Житомирської області Ірині Костюшко та колишньому топ-менеджеру російської страхової компанії з тісними звʼязками з державою-агресором в розпал повномасштабного вторгнення росії вдається успішно працювати з де-факто російським бізнесом, не привертаючи уваги Служби безпеки України? Якою є реальна частка російського капіталу в льонарських фірмах Костюшко, заведеного через кіпрські офшорні схеми? Чи має Костюшко зворотні інвестиції на російському ринку нерухомості? І чи не є взагалі аграрний бізнес, повʼязаний із колишньою страховою фірмою росіян - фасадом для інших незаконних операцій? Це відкриті питання, на які мають дати відповідь правоохоронні органи, політичні покровителі Костюшко, та громадяни, які голосували за неї на місцевих виборах і цілком мають право відкликати мандат.
