Українські куточки світу: де знайти Швейцарію, Мальдіви і Тоскану без виїзду за кордон
Україна вміє дивувати. Маємо свої нічим не гірші, а подекуди і кращі за закордонні, гори, виноградники, річки, каньйони. Про те, де в Україні можна відкрити для себе мініверсію світу, але з нашим національним колоритом, чому Буковина цікавіша за Швейцарію і чим карпатська Чорногора може «заткнути за пояс» елітні Альпи - читайте у матеріалі Коротко про.
Українська Швейцарія: Буковина і Поділля
Тут і гори, і річкові каньйони, і зелені полонини, і села в долинах. А краєвиди Буковини і Поділля - наче з європейської листівки.
Найбільш відоме місце української Швейцарії - Дністровський каньйон. Його скелі і вигини річки іноді порівнюють ще й з норвезькими фіордами. Але зараз не про Норвегію, а про Швейцарію. Вранці на Дністрі можна побачити, як туман стелиться поміж гір, а ввечері милуватися зоряним небом над кручами.
Але не лише каньйоном відома українська Швейцарія. Це й Українські Карпати з їхніми мальовничими селами, де хати розкидані на зелених пагорбах. Тут вівці мирно пасуться на луках, а місцеві сироварні пригощають туристів ароматними сирами. Та це ж швейцарська пастораль!
Описуючи красу Буковини і Поділля, згадаймо і про фортеці. Завдяки Хотинській і Кам’янець-Подільській у наш час оживають сторінки історії. Описувати могутність цих фортець марна справа, до них треба завітати. Прогулятися кам’яними сходами, спуститися у підземелля, на око виміряти товщину стін... Куди там Швейцарії, якщо Україна має такі могутні споруди і таку красу природи.
Куди там Швейцарії, якщо Україна має такі могутні споруди і таку красу природи. Фото: mtourism.com.ua/
Українські Мальдіви: Шацькі озера
У цьому списку мали б бути Кінбурнська коса і Бірючий острів. Але у тих місцях зараз небезпечно. А ще Біле озеро, що на Рівненщині. Щоправда, з ним інша біда - водойма стрімко сохне. Тому українські Мальдіви сьогодні – це лише Шацькі озера.
Найвідоміша з них водойма - Світязь. Вода Світязя переливається від ніжно-блакитного до смарагдового забарвлення. Піщане дно і майже кришталева прозорість створюють ілюзію, ніби занурюєшся в лагуну десь у тропіках. У водах Світязя не наштовхнешся на зубасту акулу чи небезпечного ската, максимум - можна піймати за хвоста в’юнкого вугра.
Скептики нагадають про білосніжні піщані пляжі Мальдів. Відповідаємо: Шацькі озера мають і піщані пляжі, і хвойні ліси майже впритул до води. А поміж сосен так легко дихається... Чи можуть хвойним лісом похвалитися Мальдіви? Хіба що чубатими пальмами.
Ще одна особливість українських Мальдів - смак літа. Свіжі чорниці та гриби, свіженька риба з озер, домашні сири та мед із навколишніх сіл роблять відпочинок тут дійсно автентичним. А якщо захочеться екзотичних фруктів, то на місцевих ринках є і ананаси, і маракуя, і навіть кокоси.
Окремим пунктом маємо згадати про атмосферу на Шацьких озерах. Є тут тихі місцини для затятих інтровертів, а також драйвові активності для всіх інших. У сезон на Шацьких озерах відбуваються всілякі концерти, фестивалі, працюють атракціони, є великий вибір спортивних занять.
Ціни? По-мальдівському - низькі, а по-волинському - високі. В липні-серпні важко знайти вільне житло, вартість оренди стартує від 2500 грн за добу (двомісний номер). На початку вересня все дешевшає, тому маєте шанс бюджетно відпочити на українських Мальдівах.
Українські Мальдіви – це Шацькі озера. Фото: ФБ Світлана Савош
Українська Амазонія: дельта Дунаю
Якщо хочете побачити джунглі, не виїжджаючи з країни, то треба їхати сюди. Дунайську дельту ще інколи називають українською Амазонією. Тут вузькі протоки річки петляють серед очерету та верб, наче серед ліан. Тут же мешкають колонії пеліканів, в тому числі рожевих, білих чапель, та десятки видів риб.
Дельта Дунаю (площа 52 000 квадратних кілометрів) - частина біосферного заповідника, де збереглися унікальні екосистеми. Більша частина дельти лежить у межах Румунії і перебуває під національною охороною. В Україні, а саме на Одещині, протікає частина дельти - Кілійське гирло, на якому розташований Дунайський біосферний заповідник.
Ця місцина болотиста, прорізана густою сіткою рукавів та озер. Але тут є і луки, вербові гаї, діброви, піщані коси. Коли туристи потрапляють сюди, одразу згадують "загублений світ" і пригоди Індіани Джонса. Тут, пробираючись на човні протоками, не почуєте галасу міста, тільки шелест очерету і спів пташок.
Найбільш відоме містечко дельти Дунаю - Вилкове, яке щороку потроху занурюється під воду. Його навіть називають українською Венецією. Насправді Вилкове - дуже самобутнє місце. Тут є хати з мулу та очерету, численні канали замість вулиць і бульварів, вино з місцевого винограду, у кожній родині - човен, а то й два, замість автівки, а вулиці – це дерев’яні кладки.
Туристи, які бувають у дельті Дунаю, мають ще одне місце, яке обов’язкове для відвідування, - металевий знак «0 кілометр». Його встановили майже на тому місці, де Дунай впадає у море.
Рожевих пеліканів можна побачити у дельті Дунаю. Фото: rewilding-danube-delta.com
Українська Тоскана: виноградники Закарпаття
Ще до війни авторка цього тексту була на екскурсії у Закарпатті. У групі, крім українців, були й іноземці, в тому числі італійці. На одну з локацій, а саме на виноградники поблизу Мукачева, туристи заїхали вже надвечір, якраз сідало сонце. Гості аж завмерли від захоплюючого краєвиду: далеко синіють гори, навколо плететься виноград, у повітрі пахне ягодами, і все це освітлюють м’які сонячні промені. Один з туристів-італійців аж вигукнув: Madre di Dio, questa è la nostra Toscana («Мати Божа, це ж Тоскана!»).
Італійський регіон Тоскана славиться унікальним поєднанням мальовничої природи, багатої культурно-історичної спадщини, а ще вином, їжею і м’яким кліматом.
Сонячне Закарпаття – український аналог. Тут серед невисоких гір розкинулися виноградники, що тягнуться до самого горизонту. Села з черепичними дахами, тамтешні вузькі вулички виглядають так, ніби їх перенесли з італійських картин. Історичних пам’яток вистачає з головою, адже регіон має давню і багату на події історію. Їжа? Загинайте пальці: бограч, банош, леквар, грибна юшка, рокот-крумплі, гомбовці…
Особливий «тосканський» дух відчувається в околицях Мукачева та Берегового. Тут можна потрапити на винні фестивалі, скуштувати молоде вино, пройтися виноградними долинами і відчути гармонію, яку зазвичай шукають десь у Середземномор’ї. Тут ніхто нікуди не поспішає, немає комендантської години, а життя плине розмірено.
Італійська Тоскана? Українське Закарпаття! Фото: latifundist.com
Українські Альпи: Чорногора
Знавці гір скажуть, що не можна порівнювати найбільшу гірську систему Європи і гірський масив в Українських Карпатах. Але спробуймо. Певні схожі риси все ж є.
Почнімо з того, що хоч Чорногора - найвищий гірський масив Українських Карпат, все ж до альпійських висот йому далеко. Для порівняння: альпійський Монблан має 4808 м, багато вершин сягають 3000-4000 м. Карпатська Говерла, яка належить до Чорногори, має 2061 м. Висота інших вершин масиву: Піп Іван - 2028 м, Петрос - 2020 м.
Та все ж Чорногора подекуди нагадує такі собі міні-Альпи. Український гірський хребет також має «альпійські» округлі гребені, крутосхили, високогірні озера, серед яких відоме Бребенескул. От тільки льодовиків у Карпатах немає.
Природа Альп і Чорногори - красивезна, погода примхлива і там, і там, а взимку часто бувають лавини.
Щодо туристичних стежок та інфраструктури, то тут Альпи далеко попереду. Там усюди, куди може вилізти людина, є маркування, підйомники, смітники. Туристи навіть жартують, що бракує хіба що станцій з кавою і легким перекусом прямісінько на Монблані.
На Чорногорі інфраструктура більш точкова. Хоча купити філіжанку кави на Говерлі можна (вартість – як в київській кав’ярні, від 100 грн). Зате в наших Карпатах можемо відчути ту «дикість», якої вже мало де знайдеш у Європі. Відповідно, подорож Чорногірським хребтом дешевша. Нехай маємо м’якіші форми, нижчі висоти, зате більше простору для спокійного трекінгу і "дикого" кемпінгу.
Природа Чорногори - красивезна, погода примхлива, а взимку часто бувають лавини. Фото: karpatium.com.ua
