"У нас на двох - два ока": як чоловік знайшов серед 250 свою кішку у центрі для котів-«фронтовиків»

Ольга КУХАРУК

11 вересня 11:50 0

Фото: ФБ Реабілітаційний центр "Маленький Принц" із котиками із зони бойових дій

Відмовляються від їжі, води, уникають людей, починають хворіти і буквально за кілька днів можуть померти. Так реагують на стрес коти, які опинилися серед вибухів, без їжі, тепла і турботи. На щастя, є люди які здатні допомогти постраждалим котикам-муркотикам. Це працівники реабілітаційного центру для котів із зони бойових дій «Маленький принц» у Харкові. Про те, скільки тварин нині мешкає у центрі і як саме люди допомагають котам-«фронтовикам» - читайте у матеріалі Коротко про.

Тварин під обстрілами рятують волонтери

Кішка Злата ще донедавна була агресивною дикункою, боялася людей, уникала інших котів, ховалася на найвищих лазанках, які є в реабілітаційному центрі. А зараз сама стрибає на руки тамтешньої адміністраторки Оксани.

- Це Златуся, наша муркотлива кішечка, - знайомить з тваринкою журналістку Коротко про Оксана. – Із зони бойових дій її до нас привезли волонтери. Ми знаємо, що Златочка була домашньою кицею, але через відсутність спілкування з людьми здичавіла. Про те, щоб навіть торкнутися її, спочатку не було і мови - шипіла, втікала. І лише маленькими крок за кроком ми з нею подружилися. Ось торкнулася її лапки, а наступного разу - носика, а іншим разом кішечка дала почухати її за вушком. І так поступово Златуся «відтанула».

Очі цього кота бачили війну. Фото: ФБ Реабілітаційний центр "Маленький Принц" із котиками із зони бойових дій

Окрім кішки Злати, у центрі мешкає більше 250 дорослих котів і кошенят. Усі вони переселенці із зони бойових дій і ще донедавна мали господарів. Але війна розлучила цих тварин з їхніми людьми. Багато котів залишилися в покинутих домівках. Їх під постійними обстрілами збирає спеціальна команда рятувальників.

- До нас тварин привозять і вдень і вночі, в одній переносці може бути кілька тварин, - розповідає Оксана. - Бувають з пораненнями: без лапки, хвоста, ока… Кожному коту присвоюємо імʼя, яке пишемо на нашийнику і у журналі. Коти-"переселенці" спочатку знаходяться на карантині: виганяємо з них глистів, бліх, надаємо медичну допомогу, вакцинуємо, стерилізуємо.

І вже опісля коти потрапляють до «Маленького принца». Це просторе приміщення по вулиці Олександра Олеся. Тут є багато всіляких лазанок, лежанок, диванчиків, іграшок для котів. Здавалось би - котячий рай. Але усім тваринам, які знаходяться в реабілітаційному центрі, не вистачає «своєї» людини.

- Коти сумують за людьми, потребують ласки, потребують комунікації з людиною, - каже Оксана. – Тому ми запрошуємо усіх бажаючих до котиків у гості. Спілкування для них наче ліки. А для людини це теж своєрідний релакс - гарна муркітлива компанія. У нас ще й кошенята такі грайливі є.

- Чи бувають випадки, коли люди після відвідин вашого центру забирали котів додому? – запитуємо.

- Так, і багато, - усміхається жінка. – Ось маємо свіжу історію. Деякий час до нас приходив відвідувач із вадою ока. І до нього на руки майже одразу пішла одна з наших кішок, у якої теж не було ока. Той чоловік її і забрав собі додому. Казав, що це точно його тваринка, бо в них на двох - два ока.

Вже після того як тварина знову звикне до людей, зрозуміє, що вона в безпеці, їй шукають родину або нове місце в притулках. «Маленький принц» співпрацює з різними організаціями як в Україні, так і за кордоном.

Коти, які пережили шалений стрес війни, особливо потребують спілкування з людиною, хочуть ласки. Фото: ФБ Реабілітаційний центр "Маленький Принц" із котиками із зони бойових дій

Розшукує кішку, яку загубила через обстріл

Насправді всі мешканці реабілітаційного центру чудові. Особливо контактні кошенята. Стрибають на руки, вимагають побавитися з ними. Дорослі коти, навпаки, стримані. Підозріло поглядають на гостей, лише через деякий час підходять понюхати. У кожної тварини свій норов: деякі швидко «відтаюють», а деяким треба більше часу на те, щоб звикнути до нових людей.

Милуючись цими пухнастиками, дивуюся, чому господарі покинули їх там, де свистять кулі, а самі евакуювалися.

- Ситуації бувають абсолютно різні, і не треба засуджувати, - говорить Оксана. – Ось одна з таких історій. До нас звернулася жителька міста, в якому зараз тривають бої. Вона вже декілька місяців шукає у притулках евакуйованих з фронту тварин свою кішку. Коли жінка збиралася залишати свою домівку, наготувала 4 сумки і переноску, куди мала помістити домашню кішку. Тварина була на вулиці, її ще треба було знайти. Жінка пригадує, що спочатку вхопила дві сумки з речами і побігла занести їх до родичів, які живуть на сусідній вулиці. Планувала туди і назад - по кішку і решту речей. Але повернутися вже не змогла через сильний обстріл. Жінку евакуювали без кішки. Тепер розшукує свою тваринку, сподівається, що ту врятували волонтери.

А бувають випадки, коли самі господарі приносять своїх тварин у центр «Маленький принц». Це зазвичай військові. Рік тому один з них приніс 5 котів. Сказав, що його переводять на інше місце дислокації, попросив приглянути за тваринами, обіцяв повернутися по них. Щомісяця телефонував, запитував про своїх котів. Але за останні пів року він нього не було звісток…

У притулку «Маленький принц» для котів є багато лазанок і лежанок. Фото: ФБ Реабілітаційний центр "Маленький Принц" із котиками із зони бойових дій

Відновлюються в умовах, схожих на домашні

Реабілітаційний центр «Маленький принц» став тим місцем, де лікують не тільки тіла тварин, а й їхні душі. Центр реабілітації для котів із зони бойових дій є частиною організації «Порятунок тварин Харків», яка працює з 2016 року. З того часу працівники організації рятують тварин, які потрапили в ДТП, постраждали від жорстокого поводження тощо.

І просять не називати їх волонтерами. Це команда професійних рятувальників, працюють щодня 24/7 без вихідних.

- Ми займалися пошуком сімей для цих тварин, а якщо потрібне було лікування для них, то лікували, адже співпрацювали з приватними клініками, - розповідає Коротко про представниця організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк. - Але з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, ми трохи реформували свою роботу. До нас почали поступати виклики з Луганщини, потім Донбас, Харківщина, наша харківська Салтівка (найбільш обстрілюваний район у Харкові. – Авт.). Там було багато тварин, зачинених у квартирах, яких треба було рятувати. Цим і зайнялася наша організація. На сьогодні в нас є команда, яка евакуює тварин саме з зони бойових дій. Є рятувальники, які працюють по Харкову. Є клініка, у якій всім тваринам, яких ми рятуємо, надаємо медичну допомогу. А 2023 році ми відкрили «Маленький принц».

Тварини, яких привезли із зони бойових дій, знаходяться в постійному стресі. Вони чули вибухи, втрачали господарів, втікали від пострілів, зачинені в квартирах їли все, що можна було прожувати, дичавіли. І хворіли через стрес.

- Наш реабілітаційний центр «Маленький принц» - це те місце, де коти відновлюються в умовах, схожих на домашні, - каже Ярина. – Ми намагаємося створити усі умови для того, щоб котикам було комфортно.

Щодня, без вихідних, біля котів знаходяться працівники, які слідкують за ними, годують, дають ліки, прибирають, бавляться. І отримують за це зарплатню, адже це багатогодинна робота.

- А за які кошти існує ваша організація? – запитую.

- Завдячуючи партнерській допомозі іноземних організацій та фондів, а також донатам, - пояснює представниця організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк. - Самотужки це нереально витягнути. Та все ж, які б хороші умови для котиків ми не створили, вони не можуть без людей. Тому ми запрошуємо у гості військових, дітей і всіх бажаючих, хто може прийти, провести час, погладити котів. Їм це потрібно. І людям це теж важливо.

Також для відвідувачів реабілітаційного центру працює кав’ярня, заробіток з якої йде на евакуацію та утримання тварин.