МОН змушують повертати дітям-емігрантам право на українську освіту: чому це роблять аудитори і депутати, а не саме міністерство
За різними оцінками, за кордоном сьогодні перебувають та навчаються близько 2 млн українських школярів. Проте доступ до української освіти у них обмежений, про що свідчать і дані аудиту Рахункової палати, і заяви батьків, і дані різноманітних громадських організацій. Окремою проблемою також є нестача суботніх та недільних шкіл за кордоном, які попри війну, попри заяви держави про необхідність повертати молодь додому, й досі не мають жодної державної підтримки.
Так, за даними аудиту Рахункової палати, що охопив період із січня 2022 по травень 2025 року, понад 917 тисяч українських дітей навчаються в системах освіти європейських країн. Водночас Рахункова палата виявила:
- системні проблеми, пов’язані з обліком зовнішньо переміщених учнів та дітей, не охоплених навчанням;
- неповну інформацію про українські освітні осередки за кордоном;
- неузгодженість навчання дітей за кордоном з державними стандартами повної загальної середньої освіти тощо.
Найважливіше, що виявили перевіряючі: "ризики, які загрожують можливості понад 180 тис. дітей за кордоном, продовжувати дистанційне навчання за українською шкільною програмою".
"Все дійсно так, бо МОН напередодні затвердило Порядок, відповідно до якого навчання за дистанційною формою для учнів за кордоном обмежувалося лише вивченням українознавчого компонента. Зараз МОН скасував уже цей свій "обмежувальний" наказ на виконання вимог аудиторів. Але якщо вдуматися, що у нас повертати українським дітям їх право на освіту в рідній державі МОН сьогодні буквально змушують то аудитори, то перевіряючі, то народні депутати, то громадськість, то стає лячно. Бо МОН мав би ці права гарантувати, захищати, а не навпаки", - коментує голова Європейської асоціації жінок України, радниця уповноваженого з прав людей Віолетта Дворнікова.
Віолетта Дворнікова
Задля усунення інших перешкод в отриманні української освіти дітьми за кордоном, МОН має виконати ще 6 рекомендацій аудиторів. Коли це станеться - в освітньому відомстві жодних дедлайнів не озвучують.
За словами народної депутатки Юлії Гришиної, з близько 2 мільйонів українських школярів, що проживають за межами України, тільки 400 тисяч продовжують навчатися за українськими програмами онлайн.
Вона також зауважує, що "одним із основних завдань держави є забезпечення звʼязку українських дітей, які перебувають за кордоном, з Батьківщиною". У сфері освіти це відбувається, зокрема, через навчання за українськими програмами онлайн або через вивчення українознавчого компонента під час навчання у закордонній школі.
Юлія Гришина
Ще один шлях отримання саме української освіти дітьми в еміграції - це відвідування суботніх та недільних шкіл.
За даними Міністерства освіти, сьогодні у різних країнах світу функціонує понад 500 таких шкіл.
Втім, експерти попереджають: цього надто замало.
«Щоб навчати щонайменше 850 тисяч учнів, які, за даними Верховної Ради України, перебувають у країнах Євросоюзу, потрібні 850 шкіл. Це за умови, що в одній школі зможе навчатися принаймні тисяча учнів», - пояснюють у НУШ.
Ще одна проблема - відсутність фінансування і державної підтримки.
"Національне законодавство не містить норм про механізм створення українських шкіл за кордоном. Тож ці 500 суботніх шкіл існують як ініціативи культурних чи громадських організацій. Тобто, держава не фінансує жодної такої школи. Вони утримуються коштом міжнародних організацій, благодійних фондів або батьківських внесків. А в самих школах критично не вистачає вчителів української мови, і тим паче історії, тестування з яких - обов'язкова умова, щоб вступити до вищого навчального закладу в нашій країні", - додає Віолетта Дворнікова.
За її словами, суботні та недільні школи часто залишаються чи не єдиним місцем, де українські діти можуть більш-менш ґрунтовно підготуватися до ЗНО чи НМТ, бо не всі батьки здатні наймати репетиторів, а не всі діти здатні так само якісно засвоювати матеріал з екранів моніторів.
"Проте я можу зараз упевнено сказати, що суботні школи та їх важливість у питаннях підготовки і мотивації повернення української молоді додому, щоб навчатися в наших ЗВО - поза увагою і поза пріоритетами наших освітніх чиновників", - наголосила Дворнікова.
Нагадаємо, нещодавно ВР проголосувала за зміни до бюджету, які, серед іншого, передбачають значне збільшення фінансування потреб МЗС (+ 55,7 млн грн), закордонних дипломатичних установ України (+ 7,2 млн грн). А ще майже 30 млн грн передбачено на "фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України». Та чи піде хоч частина з цих коштів на підтримку і розвиток, власне, освітньої складової за кордоном - наразі невідомо.
