Ухвалений 18 вересня Закон "Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери" поставлено на паузу - депутати від «Батьківщини» внесли на розгляд парламенту блокуючу постанову. Формально - через порушення регламенту голосування, за фактом - через суттєві зауваження, зокрема, юридичних експертів Верховної Ради. Чому в Мінсоцполітики кажуть, що новий закон матиме вплив на забезпечення прав та інтересів громадян і держави, а представники громадськості наголошують на ризики - в огляді Коротко про.
Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) - не новина. Вона була заснована у жовтні 2020 року. У 2021-му в кількох областях стартував "пілот" з оформлення кількох видів соціальних допомог, а у 2022-му система запрацювала на всю Україну. Йшлося про оформлення допомоги сім’ям з дітьми, внутрішньо переміщеним особам, дітям з інвалідністю та інших виплатах. На початок липня 2024 року їх налічувалося 10 видів, станом на зараз - уже 17 найменувань.
До підсистем ЄІССС входять Єдиний соціальний реєстр, Електронний бюджет, Соціальне казначейство, Єдиний соціальний процесинг, Єдиний електронний архів. Все це адмініструє державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України». Інформаційний обмін відбувається між Мінсоцполітики, Пенсійним фондом, Мін’юстом, Мінцифрою та Податковою службою.
Отже, механізм уже є, він працює, але регулюється загалом на підзаконному рівні. А потрібен окремий закон.
За вже ухваленим, але заблокованим у просуванні документом Єдина інформаційна система соціальної сфери набула неабиякого розширення. Передбачено, що в режимі реального часу вона має здійснювати обмін даними з трьома десятками державних ресурсів, і це ще не все, бо можуть додаватися нові. Крім персональних даних, податкового коду, статі, дати народження, шлюбних відносин, освіти, соціального статусу, в ЄІССС, зокрема, мають підтягуватися:
На громадян, які подають заявки на соціальну допомогу, держава зможе отримати фактично вичерпне «досьє». Більше того, Судово-юридична газета звертає увагу на те, що, з одного боку, закон начебто стосується лише заявників соціальної сфери, з іншого – відсутній чіткий механізм, як будуть відокремлювати заявників від «незаявників». У документі прописана норма, яка дозволяє державі самій пропонувати громадянину соціальну підтримку на підставі вже наявної чи отриманої з інших ресурсів про нього інформації. А це наводить на думку, що «досьє» можуть збирати і на тих, хто не має або поки не має наміру користуватися державною підтримкою.
Запуск оновленої системи також планується поетапно: спочатку тестування в окремих регіонах, а повністю - до 2027 року.
Мотивують насамперед спрощенням механізму прийому замовлень на соціальні послуги та їх виконання, усуненням бюрократичних моментів та посиленням комунікаційних зв’язків громадян з державними органами. Простіше кажучи, система сама збере довідки, по які доводилося ходити.
Також у пояснювальній записці до закону пишуть про підвищення продуктивності та якості обслуговування, запровадження уніфікованих підходів до надання соціальних послуг, зокрема, в електронному вигляді (державні органи будуть зобов’язані у невідкладному порядку надавати ЄІССС інформацію, інакше погрожують відповідальністю).
Документ передбачає, що «доступ… надається державному органу з питань захисту персональних даних у межах реалізації його повноважень, визначених законом». Тобто йдеться про певне коло чиновників, які зможуть оперувати з персональними даними громадян, самі ж громадяни не дізнаються, скільки осіб і які саме особи отримали інформацію про їх стан здоров’я, майно, податки, військовий обов’язок, закордонні вояжі.
Зрозуміло, що основним ризиком правозахисники називають витік персональних даних. Зокрема і за кордон, бо передбачено, що центри обробки інформації можуть розміщуватися за межами України з обов'язковим погодженням договорів про надання таких послуг в СБУ.
Остаточного тексту закону на сайті Верховної Ради через блокуючу постанову немає. У початковій редакції (зараз у картці вона не активна. - Ред.) йшлося про штрафи до 170 000 гривень за порушення конфіденційності. Проте критики закону не вважають це надійним запобіжником.
І звертають увагу на той момент, що суб'єктом ЄІССС має стати незалежний громадський орган з моніторингу її функціонування, як незалежний контролюючий при Мінсоцполітики. До складу такої інституції ввійдуть представники інститутів громадянського суспільства, правозахисники, фахівці у сферах соціальної політики, цифрових технологій, кібербезпеки та захисту персональних даних. Порядок роботи органу визначить Кабмін.
- За збереження персональних даних українців відповідатимуть кимось призначені «громадські активісти». Хто їх призначатиме, який буде конкурс і чи нестимуть вони відповідальність за витік персональних даних – невідомо, - коментує це положення директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Щодо власне заявників та отримувачів соціальної підтримки, то вони зможуть переглянути інформацію про себе у особистому кабінеті, куди матимуть також доступ їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі). У першій редакції передбачалося, що людина може вимагати видалення із системи певних даних про себе, проте тільки в тому разі, якщо їх збирали з порушенням законодавства.
І останній момент - сумніви у ступені захисту всієї системи. Скептики посилаються на скандал з витоком даних про довіреності, спадщину і заповіти під час тестування системи "е-нотаріат". І хоча у відомстві Михайла Федорова це категорично заперечуть, історія має відкритий фінал.