28 вересня
Завантажити ще

Ювілей «Хортиці»: вивезені артефакти, закопані кам'яні баби та сенсаційні знахідки

Ювілей «Хортиці»: вивезені артефакти, закопані кам'яні баби та сенсаційні знахідки
Фото: zprz.city

Хортиця - найбільший острів на Дніпрі, який зберігає таємниці історії козацтва. Цей шмат суші серед вод могутньої річки був центром їхнього життя: і побуту, і військової діяльності. Це колиска Запорізької Січі та символ українських козаків, острів-фортеця, до якого не могли підступити вороги.

Як живе «Хортиця» під час війни, Коротко про розповів завідувач відділення науково-просвітницької роботи заповідника Сергій Дударенко.

Півтора року не працювали

Завідувач відділення науково-просвітницької роботи заповідника Сергій Дударенко. Фото: vidbudova.zp.ua

Завідувач відділення науково-просвітницької роботи заповідника Сергій Дударенко. Фото: vidbudova.zp.ua

– Спочатку ми, як усі, думали, що війна скоро закінчиться. Заповідник було закрито. Але потім побачили – кінця-краю боям не видно, а працювати треба, – пояснює Коротко про Сергій Дударенко. – Повернулися наприкінці весни 2024 року, відновили виставки, наскільки це можливо. Зараз повноцінно працюємо, намагаємося, щоб було так, як у довоєнний час, за винятком того часу, коли оголошено тривогу.
Звісно, ​​зізнається Сергій Дударенко, є певні проблеми. Основна з них – проблема безпеки. Зараз все Запоріжжя активно обстрілюється.

Через війну історія України та особливо її військових формувань минулого стала більш актуальною для відвідувачів, ніж була до 2014-2022 років. Гостей вистачає. Звичайно, це не ті цифри, що були раніше, але в сучасних реаліях – більш ніж непогано.

Основний контингент – це військові. Їх пускають безплатно.

– Приходить дуже багато військових із сім'ями, – продовжує Сергій Дударенко. - Думаю, кілька десятків тисяч відвідувачів цього року точно було.

З 2014 року до повномасштабного вторгнення на Хортицю приїжджало 115-120 тисяч відвідувачів щороку. До війни ще більше, 200-250 тисяч. Але війна вплинула на ці цифри. Змінився склад екскурсій.

– Якщо до війни 70% – це були діти, то зараз це військові чи сім'ї, а також внутрішньо переміщені особи, – продовжує наш співрозмовник. – А також ті, хто мешкає неподалік заповідника. Самі розумієте, Запоріжжя - прифронтове місто, і їхати сюди, щоб подивитись Хортицю, люди бояться.

У єдиному в Україні Музеї судноплавства можна побачити козацькі човни та судна російської ескадри, затоплені під час російсько-турецької війни. Фото: vidbudova.zp.ua

У єдиному в Україні Музеї судноплавства можна побачити козацькі човни та судна російської ескадри, затоплені під час російсько-турецької війни. Фото: vidbudova.zp.ua

Кам'яних баб закопали

Цього року Національний заповідник " Хортиця " відзначає своє 60-річчя. Щоправда, замість салютів тут завжди гримить канонада. За чотири роки великої війни на територію заповідника прилітало не раз. На щастя, обходилося без жертв – серед людей, тварин та експонатів. Найцінніші з експонатів, як розповіли Коротко про співробітники заповідника, вивезли, а кам'яних баб закопали на території – від гріха подалі. Раніше вони стояли просто неба без захисту.

Ключові локації Хортиці, якими найчастіше цікавляться відвідувачі, – Запорізька Січ, Святилища, Музей судноплавства.

Запорізька Січ – це козацький центр у всіх сенсах, столиця козацького краю. Січ на Хортиці була однією з перших на півдні України. З нею пов'язана діяльність перших організаторів козацтва - Дмитра Вишневецького та Остафія Дашкевича. Тут відтворено образи восьми козацьких Січей: з куренями, кузнею, гончарною, корчмою, грецькою хатою, де приймали послів, церквою та майданом, де проводили ради, вибори отаманів та ухвалювали важливі рішення.

Вік деяких святилищ, як стверджують співробітники заповідника, перевищує вік єгипетських пірамід, причому набагато. Призначення цих споруд у давнину було не лише релігійним, їх використовували також для похоронних обрядів та спостереження за небесними світилами.

- Це підтверджує думку, що це місце також мало сакральне духовне значення, - зазначають у заповіднику. – Найвідоміші культові споруди – комплекс кромлехів доби енеоліту, святилище-обсерваторія, святилище доби бронзи та інші.

У Музеї судноплавства дізнаєтеся про російсько-турецьку війну 1736-1739 років, коли біля берегів Хортиці затопили велику кількість суден російської ескадри. Їх почали піднімати із дна близько 25 років тому. У майбутньому цей музей стане єдиним в Україні Музеєм судноплавства та суднобудування – поки що цей статус неофіційний.

– У нас збережено унікальні козацькі судна та якорі, яких ви більше ніде не побачите, – зазначають у заповіднику. – Наприклад, козацький човен часів російсько-турецької війни, дніпровська дюбель-шлюпка (невелике парусно-гребне судно, яке використовується і біля узбережжя. – Авт.) 1737 року, бригантина (двощоглове вітрильне судно. – Авт.). Це військові кораблі тієї доби. Також є байдак (річкове судно з однією щоглою. – Авт.) XIX століття, човен-"довбанка". І близько сотні якорів починаючи з X століття.

Цим монетам понад тисячу років. Фото: Фото: ФБ Валерій Кемєнов

Цим монетам понад тисячу років. Фото: Фото: ФБ Валерій Кемєнов

На фронті загинули два герої – співробітники заповідника

Під час повномасштабної війни у ​​Запоріжжі рідко буває спокійно.

- Щотижня у нас щось прилітає, то "шахеди", то ракети, і від цього нікуди не дінешся, - зазначає Сергій Дударенко. – Кілька десятків ракет прилетіло – це для нас уже звичайне явище. Укриття у нас є, а от медиків у штаті немає.

Кабінети та лабораторії на окопи змінили два десятки співробітників заповідника. Незважаючи на втрату працівників інтелектуальної сфери, за словами Сергія Дударенка, наукова діяльність ведеться, проводяться конференції, тривають дослідження. Ось тільки двоє зі співробітників уже не повернуться – на фронті загинули завідувач інформаційно-видавничого відділу В'ячеслав Зайцев та старший науковий співробітник заповідника Максим Штатський.

В'ячеслав Зайцев у військкомат прийшов у перший день після повномасштабного вторгнення, до цього воював 2014-го у найгарячіших точках Донбасу, зокрема в Донецькому аеропорту. Загинув 5 жовтня 2022 під Бахмутом.

В'ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня 2022 року під Бахмутом. Фото: ФБ Оксана Корчинська

В'ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня 2022 року під Бахмутом. Фото: ФБ Оксана Корчинська

Максим Штатський у 2014 році служив у роті охорони Запоріжжя, до захисту країни приєднався у вересні 2023 року. Загинув 12 лютого 2024 року в Новомихайлівці Донецької області.

Максим Цивільський загинув 12 лютого 2024 року на Донеччині Фото: ФБ Daria Shtatska

Максим Цивільський загинув 12 лютого 2024 року на Донеччині Фото: ФБ Daria Shtatska

Війна поки не знищила жодного експоната на Хортиці, більше того, через неї тут навіть побільшало їх. Після підриву Каховської ГЕС Дніпро викинув на береги, що оголилися, тисячі старовинних артефактів. Серед них – кістки мамонта, на які на берегах Дніпра натрапив один із рибалок. Як визначили палеонтологи, це останки шерстистого мамонта, який вимер чотири тисячі років тому. Вид, який з'явився близько 450 тисяч років тому в Сибіру, ​​мігрував до Північної Америки, а потім до Азії, звідки мамонти потрапили до Європи. Також серед цінних знахідок – 46 автентичних срібних арабських монет, дирхам, викарбуваних у Саманідській державі у IX-X століттях.

– Після підриву Каховської ГЕС у нас з'явилося багато нових експонатів, навіть вдалося провести шикарну виставку, – ділиться Сергій Дударенко. – Є дуже багато предметів, пов'язаних з історією України, наприклад речі з Нової Січі. Дніпро віддає накопичене за сторіччя.

Також фахівці заповідника знайшли предмети епохи неоліту – це VII століття до нашої ери, античності – I століття до нашої ери, воєнної історії доби козацтва – XVIII століття, і просто дрібниці, якими користувалися місцеві жителі у побуті та господарстві у XVIII-XX століттях.

– Це кераміка, предмети, виготовлені з каменю та рогу з різним декором, елементи судноплавства, інструменти, посуд, рибальське приладдя, хрестики, свистульки та інше, – зазначають співробітники заповідника. – Один із найважливіших експонатів, як ми вважаємо, це срібна римська монета – динар Фаустина I. Її карбували після 141 року нашої ери.

Нещодавно на території Хортиці працювала українсько-шведська експедиція. Ще дуже багато цікавих для дослідників артефактів, на думку співробітників заповідника, ховаються на дні Дніпра.

Незважаючи на неспокійний час та часті обстріли з "прильотами", заповідник на козацькому острові-фортеці працює, причому не заради галочки. Тут проводять лекції про героїв Запорізького краю, майстер-класи, наприклад, з петриківського розпису, розповідають про будні музейних працівників, проводять інтерактивні театральні екскурсії на Запорізькій Січі – одне із відділень заповідника.

Після підриву Каховської ГЕС колекція музею поповнилася сотнями експонатів. Фото: ФБ Валерій Кемєнов

Після підриву Каховської ГЕС колекція музею поповнилася сотнями експонатів. Фото: ФБ Валерій Кемєнов

На замітку

Записатися на екскурсію можна за телефонами: 096-254-12-09, 095-914-77-06.