Нобелівську премію з фізики розділили троє вчених за відкриття у квантовій механіці
Нобелівську премію з фізики отримали британський учений Джон Кларк, американський фізик Джон М. Мартініс та француз Мішель Х. Деворе за відкриття явищ макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричних ланцюгах. Сума премії складає 11 мільйонів шведських крон і буде поділена порівну між лауреатами. Про це повідомляється на сайті Нобелівської премії.
- Одне з ключових питань у фізиці - це максимальний розмір системи, здатної демонструвати квантові ефекти. Лауреати цьогорічної Нобелівської премії проводили експерименти з електричним колом, у якому вони показали як квантове тунелювання, так і квантування енергетичних рівнів у системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці. Експерименти лауреатів показали, що квантові властивості можуть проявлятися на макроскопічному рівні, - зазначено в пресрелізі Нобелівського комітету.
У 1984-1985 роках Кларк, Деворе та Мартініс провели серію експериментів з електронним колом, створеним із надпровідників - компонентів, здатних проводити струм без електричного опору. У колі надпровідні компоненти були розділені тонким шаром непровідного матеріалу, що утворює так званий джозефсонівський перехід. Завдяки точним вимірюванням і налаштуванням властивостей кола вони змогли керувати та досліджувати явища, що виникали при пропусканні через нього струму. Разом заряджені частинки, що рухалися через надпровідник, утворювали систему, яка поводилася як одна частинка, що заповнює все коло.
Ця макроскопічна система, схожа на частинку, спочатку перебуває у стані, коли струм тече без напруги. Система "застрягає" у цьому стані, наче за бар’єром, який вона не може подолати. У експерименті система проявляє свій квантовий характер, вдаючись до тунелювання, щоб вийти зі стану нульової напруги. Змінений стан системи фіксується за появою напруги.
- Дивовижно відзначати, як столітня квантова механіка постійно дарує нові відкриття. Вона також надзвичайно корисна, адже квантова механіка лежить в основі всієї цифрової технології, - заявив голова Нобелівського комітету з фізики Олле Ерікссон.
З 1901 року Нобелівську премію з фізики присуджували 118 разів, і її лауреатами стали 225 осіб. Наймолодшим лауреатом став Лоренс Брегг, який отримав премію у 1915 році у віці 25 років. Найстаршим - Артур Ешкін, лауреат 2018 року, який здобув нагороду у 96-річному віці.
Традиційно так звана "Нобелівська неділя" проходить на початку жовтня в Стокгольмі. У перший день оголошують лауреатів у галузі медицини та фізіології, після чого вручають премії з фізики, хімії та літератури. Наприкінці тижня оголошується лауреат Нобелівської премії миру - єдина премія, що присуджується не Шведською, а Норвезькою академією наук.
Щодо економіки: з 1969 року за ініціативою Шведського банку щорічно вручається премія пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук, хоча ця категорія не була передбачена у заповіті Нобеля.
- 6 жовтня Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали американські вчені Мері Брунков, Фред Рамсделл та японський імунолог Шимон Сакагучі "за відкриття у сфері периферичної імунної толерантності".
- 8 жовтня 2024 року Нобелівську премію з фізики присудили американському та канадському вченим за внесок у розвиток машинного навчання.
- 3 жовтня 2023 року Нобелівську премію з фізики отримали відразу троє вчених: переможцями стали П'єр Агостіні, Ференц Крауз та Анн Л'Юйє. Премію присудили за експериментальні методи, які дозволяють створювати аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у матерії.
