Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили трьом вченим за розробку металоорганічних каркасів (MOF). Про це повідомили на сайті Нобелівської премії.
Суму премії у розмірі 11 мільйонів шведських крон розділять Сусуму Кітагава (Кіотський університет, Японія), Річард Робсон (Університет у Мельбурні, Австралія) та Омар Ягхі (Каліфорнійський університет, Берклі, США).
Вони розробили нову форму молекулярної архітектури.
- Створені ними конструкції – металоорганічні каркаси – містять великі порожнини, якими молекули можуть втікати й витікати. Дослідники використали їх для збирання води з повітря пустель, вилучення забруднюючих речовин із води, уловлювання вуглекислого газу та зберігання водню, - розповіли в Нобелівському комітеті.
Голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке зазначив, що металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше небачені можливості для створення індивідуальних матеріалів із новими функціями.
Першим до відкриття наблизився Річард Робсон у 1989 році. Сусуму Кітагава й Омар Ягхі зробили свій внесок у відкриття з 1992-го по 2003 рік незалежно один від одного.
– Після новаторських відкриттів лауреатів хіміки створили десятки тисяч різних MOF. Деякі з них можуть сприяти вирішенню найважливіших завдань людства, включаючи відокремлення перфтороалкільних амінів від води, розкладання слідів фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, уловлювання вуглекислого газу або збирання води з повітря пустель, - кажуть у Нобелівському комітеті.
Щоб використати переваги MOF на благо людства, багато компаній інвестують у їхнє масове виробництво та комерціалізацію. Декому це вдалося. Наприклад, електронна промисловість тепер може використовувати MOF для утримання деяких токсичних газів, необхідних для виробництва напівпровідників. Інші MOF, навпаки, можуть розкладати шкідливі гази, у тому числі ті, які можуть бути використані як хімічна зброя. Багато компаній також мають матеріали, здатні вловлювати вуглекислий газ на заводах і електростанціях, щоб скоротити викиди парникових газів.
Деякі дослідники вважають, що металоорганічні каркаси мають такий величезний потенціал, що стануть матеріалами XXI століття.