Українці в Чехії: Тут співчувають біженцям, але з побоюванням дивляться на заробітчан
Число українських біженців у Чехії останнім часом значно зросло – до країни приїхали молоді люди віком від 18 до 22 років, яким Україна дозволила виїжджати за кордон. Нині у Чеській Республіці – близько 400 тисяч наших біженців. Коротко про – про життя українців у Празі та її околицях.
«Дочасна охрана» та «гуманітарна виплата»
З 2022 року біженці з України перебувають у Чехії під статусом dočasná ochrana (тимчасовий захист). Це європейський механізм, за яким українці перебувають не тільки в Чехії, а й в інших країнах ЄС, запроваджений 24 лютого 2022 року. Статус «дочасна охрана» постійно продовжується – вже відомо, що до березня 2026 року точно, і, найімовірніше, його знову продовжать.
Торік Чехія трохи видозмінила правила для українських біженців. Наприклад, запропонувала перейти з тимчасового захисту на спеціальні довгострокові види перебування для українців, особливо якщо вони економічно самостійні. Щоправда, для цього встановлено мінімальний податковий дохід – близько 440 000 крон на рік (18 082 євро на рік чи 1506 євро на місяць).
Останнім часом зміни торкнулися humanitární dávky (гуманітарна виплата). Тут постійно змінюють та уточнюють способи її розрахунку, а з 1 липня, за інформацією Міністерства праці Чехії, запроваджено нове оцінювання ступеня обмеження самообслуговування (що, до речі, дозволяє підвищити виплати особам з інвалідністю). Також часто переглядаються параметри обліку витрат на житло.
Де наших найбільше
Українські біженці зосереджені насамперед у великих містах та їх околицях - переважно, у Празі та Брно, а також у Центральночеському та Південноморавському краях і в деяких промислових регіонах, наприклад, у Моравсько-Силезькому та інших.
Природно через наплив біженців у Празі та Брно закінчилося доступне житло – це пов'язано і із загальною нестачею «квадратів», і з правилами забудови – наприклад, у Празі заборонено будувати висотні будинки, за винятком одного з невеликих районів міста.
Відповідно, через попит на орендне житло, який з'явився три роки тому (і посилився зараз), ціни на нього трошки підросли. Оренда житла в Чехії – одна з найвищих у Європі (а зарплата – одна з найнижчих), при цьому значна частина житла - у чехів у власності, що робить його дуже дорогим.
Багато наших осідають у Празі – місті, де кількість людей на квадратний метр зашкалює. Фото: ФБ Перший Празький
Працювати можуть і хочуть
Українці-біженці в Чехії, за даними Центробанку та Міністерства праці, у перші місяці після початку війни у 2022 році стали на облік до служб зайнятості так дружно, що склали понад 32% серед усіх іноземних претендентів на роботу. І робота була – завдяки відкритому доступу до ринку праці для власників статусу тимчасового захисту.
Найчастіше наші влаштовувалися на виробництво (складальні лінії), будівництво (у Чехії великий попит на оздоблювальників та монтажників, а профільні навчальні заклади набирають курси робочих спеціальностей навіть не без вступних випробувань), на склади та в сектор послуг (готелі, ресторанний бізнес, догляд за літніми та хворими, роздрібна торгівля). А 2023 року вибухнув бум реєстрації українців-підприємців у Чехії. Почалися бізнес-ініціативи та стартапи, тож претензії деяких чехів, що українці займають робочі місця громадян країни, виявилися безпідставними.
Загальні витрати Чехії на допомогу українським біженцям до кінця 2024-2025-го становили близько 62,5 млрд чеських крон (41, 83 млн євро), а в третьому кварталі 2023 року доходи від груп з тимчасовим захистом перевищили витрати держави на біженців.
Не багаті, але працьовиті
Українські біженці, які проживають у Чехії, стверджують, що здебільшого місцеві жителі ставляться до українців як мінімум нейтрально, але в цілому з розумінням і співчуттям.
При цьому в ЗМІ вже починає проглядати крива соціологічна динаміка – увага та симпатії до українців, мовляв, знижуються, а «увага громадськості до україномовної теми знизилася порівняно з початком війни, інтерес публіки та волонтерська енергія зменшилися, що фіксують видання та аналітики, зокрема, видання Deník.
– Чехія – не найбагатша, але працьовита країна. Вони готові допомагати, особливо, коли бачать, що біженець намагається інтегруватися в їхнє суспільство: вчить мову, знайшов роботу, навчається – і дуже не люблять «халявників», тих, хто не працює і живе тільки на допомогу, - розповіла Коротко про біженка Марина Кравченко, яка живе в Празі. – Особливо співчувають вразливим групам біженців, наприклад, з маленькими дітьми, старим, інвалідам, але все частіше дивуються з приводу біженців із заходу України. Як би обстрілів там не було, їхні будинки цілі – що вони роблять у Чехії?
У Чехії, незалежно від країни походження, із співчуттям ставляться до людей з обмеженими можливостями. Фото: ФБ Перший Празький
Не депортують, але гайки можуть закрутити
За словами нашої співрозмовниці, на біженському питанні вже відтопталися радикальні та популістські політичні сили, які заради рейтингу пропонують вживати жорстких заходів щодо українців, які нібито відбирають у чехів роботу, допомогу та житло. Однак поки що масового поширення цієї ідеї-фікс у країні немає.
- Із приходом до влади в країні партії Андрія Бабіша все може ще сто разів змінитись. Він не є євросоюзним романтиком, він такий консервативний сільський політик. Він уже говорив про перегляд ступеня симпатії до українських біженців, тож цілком можливо, що закони щодо нас і посилять. Але поки що начебто все тихо, - зазначає українка.
Принаймні про видворення українців додому, як це, наприклад, уже робиться в Норвегії, у Чехії поки що не говорять. Але й для остаточного вростання в країну для біженців вигадані нелегкі умови. Наприклад, щоб залишитися в Чехії та отримати ВНЖ та подальші документи на шляху до громадянства, потрібно мати мало того що постійний та офіційний, але ще й досить високий дохід.
– Навіть працюючи на повну ставку, дійти до такого рівня дуже важко, – каже Марина.
Заробітчани та біженці: такі різні українці
Не всі українці у Чехії викликають теплоту та дружелюбність у місцевих жителів. Як розповіла нам співрозмовниця, є два умовні українські фланги – заробітчани і, власне, біженці.
- У чехів є досвід життя поряд із заробітчанами – переважно мешканцями західних регіонів України. Це дешева робоча сила, які приїхали багато років тому, працюють по 12 годин 6 днів на тиждень за гроші, а у вихідний «відпочивають» у компанії таких самих і алкоголю. До них чехи ставляться більш-менш терпимо. А от кого не терплять категорично – так це тих «заробітчан», які відкрили в Чехії «агенції з працевлаштування» - нелегальні контори, які закликають своїх співвітчизників до Чехії, обіцяють гарну роботу, але створюють їм нестерпні умови життя, обманюють, хитрують із податками. Тобто українці наживаються на українцях… Чехи у шоці, у поліції є кримінальні справи навіть із цього приводу, - розповідає Марина.
І до 2022 року у громадян Чехії мало не склався не найсимпатичніший образ українця, доки до них не приїхали біженці. Переважна їх більшість відразу почала вивчати мову, шукати роботу, підтверджувати кваліфікацію, продовжувати освіту у вишах (ставлення до українських студентів у вишах Чехії дуже лояльне) – і реноме українців у Чехії поступово відновилося.
